Постанова № 33910377, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 910/777/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Заступника начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 липня 2013 року

у справі № 910/777/13

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан» ЛТД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

про визнання недійсним авалів векселів

за участю представників

позивача - Кур'яте І.В.

відповідача - не з'явився

третьої особи - Ткач С.С.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання недійсним напис "вважати за аваль" або будь-який інший рівнозначний цьому напис (аваль), що вчинений на простих векселях Фірми "Союз-Віктан" ЛТД (Товариства з обмеженою відповідальністю): АА1233534 від 13.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233536 від 16.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА 1233535 від 15.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233538 від 17.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233539 від 21.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233540 від 22.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233541 від 23.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233542 від 24.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233543 від 28.04.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА1233545 від 29.04.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА 1233546 від 29.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1233547 від 30.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА 1668433 від 13.05.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА 1668434 від 13.05.2009 від 1 999 500,00 грн., АА 1668435 від 18.05.2009 на суму 666 500,00 грн., АА 1668436 від 20.05.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА 1668437 від 20.05.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА1668438 від 21.05.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА 1668439 від 22.05.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА0940051 від 22.05.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА0940052 від 25.05.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА0940053 від 26.05.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА0940054 від 26.05.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА0940055 від 28.05.2009 на суму 666 500,00 грн., АА0940056 від 28.05.2009 на суму 666 500,00 грн., АА0940057 від 29.05.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА0940058 від 29.05.2009 на суму 1 333 000,00 грн., АА0940059 від 01.06.2009 на суму 1 694 200.00 грн., АА0940060 від 02.06.2009 суму 1 999 500,00 грн., АА0940061 від 02.06.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА0940062 від 02.06.2009 на суму 666 500,00 грн., АА0940117 від 21.08.2009 на суму 2 108 000 грн., АА0940119 від 25.08.2009 на суму 1 054 000,00 грн., АА0940120 від 25.08.2009 на суму 1 054 000,00 грн., АА0940124 від 26 08.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940125 від 26.08.2009 на суму 3 162 000,00 грн., АА0940126 від 27.08.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940127 від 27.08.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940128 від 27.08.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940129 від 01.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940130 від 01.09.2009 на суму 3 162 000,00 грн., АА0940132 від 08.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940134 від 11.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940141 від 15 09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940142 від 15.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940143 від 15.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940144 від 15.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940135 від 14.09.2009 на суму 2 108 000,00 грн., АА0940136 від 14.09.2009 на суму 1 054 000,00 грн. Стягнути з Фірми "Союз-Віктан" ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" судовий збір 1 147,00 грн. (з урахуванням зміни предмету позову).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22 квітня 2013 року (суддя Босий В.П.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 липня 2013 року (судді: Сулім В.В., Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.) у справі №910/777/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22 квітня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 липня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" про визнання недійсними векселів відмовити.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначає, про схвалення позивачем виданих згідно Генерального договору від 05 червня 2008 року №02-08/АВ правочинів з авалювання простих векселів відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", правонаступником якого є Банк, та Товариством (векселедавець) було укладено генеральний договір вексельного поручительства (Аваль) №2-08/АВ (далі - "Генеральний договір").

Відповідно до п. 1.1 Генерального договору предметом цього договору є оформлення банком вексельного поручительства (авалю) за векселями векселедавця, тобто прийняття зобов'язання оплатити векселі повністю або частково у разі несплати векселедавцем векселів у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселями у строк, згідно діючого законодавства України.

Згідно з п. 1.3 Генерального договору оформлення вексельного поручительства (авалю) за векселями векселедавця здійснюється шляхом вчинення банком на векселі, або на алонжі напису: "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним цьому написом. Векселі, за якими надано вексельне поручительство (аваль), відображаються в додатку до цього договору (Реєстр авальованих векселів).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

На законодавчому рівні обіг векселів в Україні, що полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконання вексельних зобов'язань, регулюються Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженому Женевською конвенцією 1930 року, Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Законом України "Про обіг векселів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ.

Згідно зі ст. 30 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі платіж за переказним векселем може бути забезпечено авалем повністю або частково. Аваль вчиняється на самому переказному векселі та виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням.

До простих векселів, відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону, застосовуються ті ж самі положення, які відносяться до переказних векселів, в тому числі щодо положення відносно забезпечення авалем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до умов Генерального договору Банком було вчинено авалі на простих векселях Товариства: АА1233534 від 13.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233536 від 16.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА 1233535 від 15.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233538 від 17.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233539 від 21.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233540 від 22.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233541 від 23.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233542 від 24.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233543 від 28.04.2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА1233545 від 29.04. 2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА 1233546 від 29.04.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1233547 від 30.04.2009 на суму 1 999 500,00 грн., АА 1668433 від 13.05.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА 1668434 від 13.05.2009 р. від 1 999 500,00 грн., АА 1668435 від 18.05.2009 р. на суму 666 500,00 грн., АА 1668436 від 20.05.2009р. на суму 1 333 000,00 грн., АА 1668437 від 20.05.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА1668438 від 21.05.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА 1668439 від 22.05.2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА0940051 від 22.05.2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА0940052 від 25.05.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА0940053 від 26.05.2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА0940054 від 26.05.2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА0940055 від 28.05.2009 р. на суму 666 500,00 грн., АА0940056 від 28.05.2009 р. на суму 666 500,00 грн., АА0940057 від 29.05.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА0940058 від 29.05.2009 р. на суму 1 333 000,00 грн., АА0940059 від 01.06.2009 р. на суму 1 694 200.00 грн., АА0940060 від 02.06.2009 р. суму 1 999 500,00 грн., АА0940061 від 02.06.2009 р. на суму 1 999 500,00 грн., АА0940062 від 02.06.2009 р. на суму 666 500,00 грн., АА0940117 від 21.08.2009 р. на суму 2 108 000 грн., АА0940119 від 25.08.2009 р. на суму 1 054 000,00 грн., АА0940120 від 25.08.2009 р. на суму 1 054 000,00 грн., АА0940124 від 26 08.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940125 від 26.08.2009 р. на суму 3 162 000,00 грн., АА0940126 від 27.08.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940127 від 27.08.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940128від 27.08.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940129 від 01.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940130 від 01.09.2009 р. на суму 3 162 000,00 грн., АА0940132 від 08.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940134 від 11.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940141 від 15 09.2009р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940142 від 15.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940143 від 15.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940144 від 15.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940135 від 14.09.2009 р. на суму 2 108 000,00 грн., АА0940136 від 14.09.2009 р. на суму 1 054000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" №5 від 08 червня 2007 року необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не лише нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Згідно ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1 Постанови №318 від 10 жовтня 2008 року Національний банк України постановив здійснити рефінансування Банку для підтримання ліквідності в сумі 1000 000 000,00 грн. строком до 12 жовтня 2009 року за ставкою 15% річних, з погашенням кредиту і сплатою відсотків за його користування у строки, визначені кредитною угодою.

Відповідно до п. 3.1.4 Постанови №318 від 10 жовтня 2008 року в межах суми та строку, визначеному п.1 постанови, Банк було зобов'язано не допускати здійснення будь-яких інвестицій, надання банківських кредитів, гарантій, поручительств, авалів.

15 жовтня 2008 року між Національним банком України (кредитор) та Банком (позичальник) було укладено кредитний договір №58, відповідно до пункту 2.3.8 якого протягом дії цього договору позичальник зобов'язується, зокрема, не допускати здійснення будь-яких інвестицій, надання бланкових кредитів, гарантій, поручительств, авалів.

Тобто, положеннями Постанови №318 від 10 жовтня 2008 року та кредитного договору №58 від 15 жовтня 2008 року було встановлено заборону позивачу у період з 10 жовтня 2008 року до 12 жовтня 2009 року вчиняти авалі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що вчинення позивачем авалів на простих векселях Товариства у період з 13 квітня 2009 року по 14 вересня 2009 року, тобто, під час дії заборони, встановленої Національним банком України.

Спірні авалі вчинені від імені Товариства тимчасовим адміністратором та головним бухгалтером, для яких вказівки Національного банку України згідно з положеннями ст. 84 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що авалі, вчиненні Банком у період з 10 жовтня 2008 року до 12 жовтня 2009 року на простих векселях Товариства, згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України є недійсними на підставі ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про наступне схвалення позивачем правочинів з авалювання простих векселів відповідача, то колегія суддів Вищого господарського суду України не приймає їх до уваги, оскільки Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не підтверджено наступне схвалення правочинів з авалювання простих векселів саме з боку Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк".

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене вище обставин, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 липня 2013 року зі справи №910/777/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко