Постанова № 339086, 21.12.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

21.12.2006 р. справа №31/286а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Величко Н.Л.

суддів

Алєєвої І.В., М'ясищева А.М.,

при секретареві судового засідання

Дмитрієва В.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

Черемісова О.А., довіреність № б/н від 03.10.06,,

від відповідача:

Кримчак М.А., довіреність № 26728/10/10 від 27.09.06, Семенченко Б.Б., довіреність № 27993/10/10 від 09.10.06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податку м.Донецька

на постанову господарського суду

Донецької області

від

24.10.2006 року

по справі

№31/286а

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конті-експорт" м.Донецьк

до

Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податку м.Донецька

про

визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

19.09.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Конти –Экспорт” м. Донецьк звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 14.09.2006р. № 0002260823/0/25472/10-15-16-23/5.

Ухвалою від 20.09.2006р. відкрите провадження в адміністративній справі № 31/286а.

Постановою господарського суду Донецької області від 24.10.2006р. (повний текст складено 30.10.2006р.) у справі № 31/286а (суддя Ушенко Л.В.)

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Конти –Экспорт” м. Донецьк задоволений.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 0002260823/0/25472/10/15-16-23/5 від 14.09.06р.

Стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Конти –Экспорт” м. Донецьк судовий збір у сумі 3,40грн., сплаченого платіжним дорученням №542 від 15.09.06р.

Приймаючи постанову господарський суд виходив з того, що законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальником, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальником товарів.

Загальний строк розгляду справи 1 місяць 4 дні.

2.Підстави, з яких порушене питання про перегляд постанови

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовної заяви через невірне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує тим, що відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). При цьому законодавцем встановлений звітний період, за який платник податків повинен проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету –в спорі, що розглядався він дорівнює місяцю.

Заявник скарги вважає, що господарський суд не прийняв до уваги, що бюджетному відшкодуванню підлягає різниця між сумою податкового зобов’язання попереднього місяця та сумою податкового кредиту податкового кредиту такого місяця в межах фактично сплаченої покупцем суми податку.

Як зазначає відповідач, відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію, до якої додається, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування, форма якого затверджена Порядком заповнення і подання до органів податкової служби податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.07.1997р. за № 250/2054. Зазначеним Порядком встановлено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначається як залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету в межах суми , фактично сплаченої отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Відповідач вважає, що в порушення ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства господарським судом не надана правова оцінка зазначеним нормам Закону.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги податкова інспекція посилається, також, на постанову Донецького апеляційного господарського суду по справі № 41/169а між тим ж сторонами та аналогічний предмет спору, яка прийнята на користь податкового органу.

Також посилається на те, що у перевіряємому періоді –червень 2006 року, згідно наданої платником декларації № 5862 від 20.07.2006р. податкові зобов’язання у позивача відсутні. Сума податкового кредиту червня складає 685грн. (рядок 17 декларації за червень 2006р.). Від’ємне значення попереднього періоду складає 541грн. ( рід.23.1 декларації за червень 2006р.). В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що в попередньому періоді фактично сплачена частина від’ємного значення складає 1027грн. (стор.12 акту перевірки), тому, на думку відповідача, право на бюджетне відшкодування у платника виникло в межах фактично сплаченої суми 1027грн.

3.Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу

Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що п. 1.5 Закону “Про податок на додану вартість” визначено поняття звітний (податковий) період, але, як вважає товариство, не в розумінні періоду обмеження суми бюджетного відшкодування.

ТОВ “Конти –Экспорт” зазначає, що відповідно до абзацу “б” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З викладеного суб’єктом господарювання зроблений висновок, що податковий кредит наступного періоду може бути сформований як залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування поточного податкового періоду плюс податковий кредит наступного податкового періоду, що буде сформований за правилами, визначеними п.7.5 вказаного Закону.

Позивач зазначає, що в постанові господарського суду надана правова оцінка Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в частині визначення суми бюджетного відшкодування.

Вважає, що залишок від’ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в наступних звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари (послуги) в частині від’ємного значення податку. Дана позиція повністю знайшла своє підтвердження і в листі Державної податкової адміністрації України від 28.11.2005 року № 14110/5/16-1116.

Господарським судом Донецької області цілком правомірно зазначено, що право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом Позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті першої Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09,1997 р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. У відповідності до зазначеної норми кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Неправомірне зменшення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право власності юридичної особи, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Вважає, що постанова від 24.10.2006 р. господарського суду по справі № 31/286а є законною та обґрунтованою, такою, що не порушує норм матеріального та процесуального права.

Крім того, зазначає, що не може бути прийнято до уваги постанова Донецького апеляційного господарського суду у справі № 41/169а від 30.10.2006 року, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі. Зазначеною постановою було скасовано постанову господарського суду Донецької області від 09.08.2006 року у справі № 41/169а. Донецький апеляційний господарський суд скасував постанову по справі № 41/169а оскільки, на його думку Позивач не підтвердив фактичну сплату ПДВ постачальникам товарів в ціні таких товарів в попередньому періоді в тій сумі, що була заявлена до відшкодування з бюджету. В той же час Донецький апеляційний суд в мотивувальній частині постанови по справі № 41/169а повністю визнає правову позицію Позивача щодо тлумачення норм п.п. 7.7.2. п.п.7.7. ст.. 7 Закону про ПДВ.

4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ “Конти –Экспорт” з питаня достовірності нархахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за червень 2006 року, за результатами якої складений акт від 19.06.2006р. № 30/15-16-23/5-31178571 (л.с. 12 –28).

Актом перевірки встановлено, що до суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (травень 2006р.) сплаченого позивачем постачальникам товарів віднесено суми податку 98 512, 88 грн., які фактично сплачені по контракту №02-99 ТОВ "Типографія "Новий мір" за продукцію, податковий кредит по факту отримання якої був сформований в іншому податковому періоді, а не в травні 2006р. Податковий кредит травня 2006р., сплачений всього у сумі 1026,91 грн., тому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” внаслідок чого заявлену в червні 2006р. суму бюджетного відшкодування ПДВ зменшила на суму 98 513,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки позивачу було надіслане податкове повідомлення-рішення № 0002260823/0/25472/10/15-16-23/5 від 14.09.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, яке склало 98 513,00 грн. (л.с.33).

Спір виник у зв’язку з тим, що сторони по різному тлумачать норми п.п.7.7.2п.п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”.

5.Мотиви з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті ухвали

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто і податкові зобов’язання і податковий кредит поточного звітного періоду формуються за єдиним принципом за правилом першої події яка сталася раніше: списання (податковий кредит) або зарахування ( податкові зобов’язання) коштів, відвантаження або надання робіт (податкові зобов’язання) та отримання податкової накладної (податковий кредит)

Згідно абз.2,3 п.7.7.1 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу зазначених норм випливає, що якщо у наступному податковому періоді сума має від’ємне значення ( податкове зобов’язання наступного звітного періоду мінус податковий кредит наступного звітного періоду з урахуванням від’ємного значення попереднього періоду зарахованого до його складу) то бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від’ємного значення, що дорівнює сумі податку фактично сплаченому у постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Як свідчать матеріали справи, позивач в декларації по податку на додану вартість за травень 2006 року задекларував від’ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 541грн.( стр. 22.2 декларації за травень 06р.) та 128456 грн. залишку від’ємного значення (стр.26 декларації), які включаються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду , тобто у червні 2006р.З урахуванням уточнень до декларації за травень 06р., поданих до податкової інспекції 13.07.06р сума від’ємного значення поточного звітного періоду складає 99542 грн. (строка 22.2 декларації).

Згідно з даними декларації за червень 2006р. від’ємне значення поточного звітного періоду складає 685грн., яка відповідно до р.22.2 декларації підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду ( липень 2006р.).

Згідно рядка 23 цієї декларації від’ємне значення попереднього звітного періоду, яке залишилось після бюджетного відшкодування складає 128997грн.(від’ємне значення травня 2006р. та від’ємні значення попередніх звітних періодів)

Платник податку у строчці 25 декларації за червень 2006р визначив суму бюджетного відшкодування 99540 грн., яка складається з сум податку фактично сплаченого та включеного до складу податкового кредиту у травні 2006р. -1026 ,91 грн. та сум податку, податковий кредит по яким був сформований по першій події - отримання податкової накладної у попередніх звітних періодах і фактично сплаченого у травні 2006р.- 98512,88 грн..

Оскільки податкові зобов’язання платником податку не декларувалися з червня 2005р. по червень 2006р.;

податковий кредит звітного періоду складається відповідно закону з податкового кредиту поточного звітного періоду сформованого за першою подією відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.. 7 та залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування попереднього звітного періоду відповідно пп. "б" п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість";

від’ємне значення попереднього звітного періоду, яке враховується при розрахунках бюджетного відшкодування червня 06р. складає 128997 грн.;

відповідно до механізму визначення сум бюджетного відшкодування, бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від’ємного значення попереднього звітного періоду (128997 грн.), яка фактично сплачена у попередньому звітному періоді, тобто у травні 06р.;

податковим органом не доведено, що суми податку, які були включені до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів з господарських операцій по придбанню позивачем у ТОВ "Типографія "Новий мир" продукції не ввійшли до складу залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, тому судова колегія вважає ,що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про невідповідність податкового повідомлення –рішення від 14.09.2006р. № 0002260823/0/25472/10-15-16-23/5 вимогам п.7.7.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ,

У Х В А Л И Л А :

Постанову господарського суду Донецької області від 24.10.2006р. (повний текст складений 30.10.2006р.) у справі № 31/286а залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту постанови. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена у повному обсязі 26.12.2006р.

Головуючий: Н.Л. Величко

Судді: І.В. Алєєва

А.М. М'ясищев

Надруковано: 4 примір.

1 –позивачу

1 –відповідачу

1 –до справи

1 –ДАГС