Постанова № 33907300, 26.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

26 вересня 2013 р. 10:22

Справа №801/8667/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ONT >Латиніна Ю.А., при секретарі судового засідання Захарової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Приватного малого підприємства "РЕГТАЙМ"

про стягнення

Суть справи: Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Приватного малого підприємства "РЕГТАЙМ" 4420,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про рекламу на підставі рішення № 97 від 05.03.2013р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимог наполягав.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України “Про захист прав споживачів” (далі – Закон).

">Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, статтею 26 Закону України “Про рекламу” також покладено повноваження щодо захисту прав споживачів реклами.

Таким центральним органом виконавчої є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.ONT>

Територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.1 Положення, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075.

Враховуючи зазначене вище, позивач у даних спірних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу виявлено порушення Приватного малого підприємства "РЕГТАЙМ" Закону України “Про рекламу”, а саме поширення зовнішній реклами на вул. Леніна, 3, м. Керч, АР Крим.

В результаті чого був складений протокол № 126 від 21.01.2013 року в якому зафіксовано розміщення зовнішньої реклами, а саме розміщений рекламний носій (стопер) з інформацією про студію "РЕГТАЙМ" спрямованої на формування та / або підтримання інтересу споживачів реклами до товару. Зі змістом: "РЕГТАЙМ" нові технології друк широкоформатний кольоровий ксерокс ламінування роздруківка реклам ".

Так, зазначена зовнішня реклама поширена з ознакою порушень ч.1ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, видане Виконавчим комітетом Керченська міської ради ", так як присутнє порушення вимог пункту 44 Постанови КМУ № 2067 від 29 грудня 2003р. "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами": "Спеціальні конструкції повинні маркуватися із зазначенням на каркасі спеціальної конструкції власника конструкції, номера дозволу та строку його дії ".

Вимогою вих. № 02-03/126 від 21.01.2013р. позивачем зобов’язано відповідача в строк до 15.02.2013 року надати інформацію: про вартість реклами, усунути виявлені недоліки суб’єкта господарювання та надати пояснення по факту виявленого порушення, яке було отримано останнім згідно поштовому повідомленню 24.01.2013р.

Листом від 18.02.2013р. вих. № 02-03/399 відповідач також був повідомлений про дату та місце розгляду питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.

Проте, відповідачем будь-яка інформація стосовно зазначеного порушення позивачу надана не була та у строк не виконана.

На засіданні Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 05.03.2013 року прийнято рішення № 97, яким відповідач зобов’язаний на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України “Про рекламу” сплатити у встановлені законодавством строки штраф у розмірі 4420,00 грн. за порушення ч. 1 ст.16, ч.ч. ч. 6 ст. 27 та ч. 7 ст. 27 цього Закону та у триденний строк після оплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів.

Крім того, відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Враховуючи несплату відповідачем у визначені законодавством строки суми штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1700 грн. штрафних санкцій.

Під час розгляду справи судом перевірено обґрунтованість заявлених позивачем вимог та встановлено наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).

Відповідно до ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із частиною 1 статті 16 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 24 Закону № 270 встановлено, що реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

У пункті 2 названих Правил надано визначення спеціальній конструкції, відповідно до якого, це є тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Вивіскою чи табличкою є елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб’єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до пункту 24 Правил, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Пункт 44 зазначених правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 визначає, що рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Проте, при розміщенні зовнішньої реклами позивачем не було дотримано вимог зазначених статей.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону № 270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п.1 ч.2 Закону № 270 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

У разі порушення вимог ч. 6 ст. 27 ЗУ " Про рекламу" за ненадання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, спеціально уповноваженому територіальному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, необхідної для здійснення передбачених Законом України “Про рекламу” повноважень застосовуються штрафні санкції у розмірі 100 н. м. д. г., що становить (100 н. м. д. г. х 17) 1700 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України “Про рекламу” на відповідачу, як на розповсюджувача, який поширював рекламу самостійно і винного в недотриманні встановлених законом вимог змісту та порядку розміщення реклами, у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами з порушеннями вимог Закону України “Про рекламу”, у розмірі 160 н.м.д.г., що складає (160 н.м.д.г. х 17 грн.) 2720,00 грн.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

З огляду на зазначене вище, враховуючи порушення законодавства про рекламу, виявлені з боку відповідача, суд вважає правомірними застосування до нього штрафних санкцій у загальному розмірі 4420,00 грн.

Рішення позивача № 97 від 05.03.2013 року було відправлено відповідачу 07.03.2013р. у встановленому законом порядку оскаржено не було, проте, визначена у ньому сума штрафних санкцій не сплачена.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4420,00 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.08.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанову оформлено та підписано 02.09.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "РЕГТАЙМ" (98306, АР Крим, м. Керч, вул. Лазо, б.9) на користь державного бюджету м. Керчі (код платежу 21081100 на р/р 31116106700019 в ГУ ДКСУ в м. Сімферополі АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 37978388) суму штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4420,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.