Постанова № 33906296, 02.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.10.2013 р. справа №905/5124/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Бойченка К.І.суддівКолядко Т.М., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився від відповідача:Бурлаков І.М. дов. від 02.01.2013 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» м. Добропілля Донецької області на рішення господарського суду Донецької областівід30.07.2013 року у справі№ 905/5124/13 (суддя Забарющий М.І.)за позовомДержавного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля, Донецька областьпростягнення 37 590 грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В :

Державне територіально - галузеве об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля, Донецька область 37 590 грн. 00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 53118899 маси вантажу, відправленого у вагоні № 66201872.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 46, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, та надав копії залізничної накладної № 53118899, досилочної накладної № 46938064, комерційного акту АА № 048618/29/22 від 10.02.2013р., претензії № 37 від 28.03.2013 року.

Господарський суд Донецької області рішенням від 30.07.2013 року у справі № 905/5124/13 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх доведеними та обґрунтованими матеріалами справи.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» м.Добропілля Донецької області, не погоджуючись із рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 30.07.2013року у справі № 905/5124/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст. 104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, вважає, що надані позивачем документи не є належними доказами, підтверджуючими вину відповідача у виникненні недостачі вантажу.

Крім того, заявник скарги зазначає, що оскільки розмір штрафу є непомірно великим у порівняні із вартістю послуг перевезення, вважає, що господарський суд не врахував вимоги ч.1 ст.233 ГК України, а саме ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, тому враховуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків допущеного відповідачем порушення, вважає за можливе зменшити розмір підлягаючого стягненню штрафу до розміру однієї провізної плати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у запереченні на апеляційну скаргу № 407ю від 23.09.2013року зазначив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі № 905/5124/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, та просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання та розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля, Донецька область 09.02.2013 року за залізничною накладною № 53118899 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці відвантажило на адресу Бурштинської ТЕС ПАТ «ДТЕК Западенерго» у 3-х вагонах, в т.ч. і у вагоні № 66201872 вантаж - "вугілля кам'яне" марки г - газовий, навалом, у вологому стані, навантаження на рівні бортів, маркований одна продольна борозна катка ущільнювача, смугою, відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 69 000кг, тара - 22 600кг.

Із даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084).

Згідно з приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

При перевірці маси вантажу на побіжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було виявлено, що маса вантажу, зазначена у залізничній накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, вага брутто - 95 200кг, тара з документу - 22 600 кг, нетто - 72 600 кг, що більше проти даних залізничної накладної та вантажопідйомності вагона на 3600кг; навантаження вантажу нижче бортів на 10-20см, без поглиблень; вантаж маркований однією прокольною борозною катка ущільнювача; маркування не порушене; торцеві двері і розвантажувальні люка з обох сторін закриті; просипання вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний; при повторному переваженні вагона вага підтвердилась, про що складено комерційний акт АА № 048618/29/22 від 10.02.2013р.

Надлишок вантажу у кількості 3600кг перевантажено у вагон №66558446 та надіслано на станцію призначення за досилочною накладною № 46938064.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.

Як вже зазначалося вище в накладній № 53118899 правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на 150-тонних вагонних вагах станції.

Із комерційного акта АА № 048618/29/22 від 10.02.2013 року слід, що переважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних вагонних електронно-тензометричних вагах.

Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому п.22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт АА № 048618/29/22 від 10.02.2013р., який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Дослідивши матеріали та обставини справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи, розрахунок штрафу здійснено правильно, у відповідності до вимог Статуту залізниць України.

Доводи заявника скарги щодо зменшення суми штрафу визнаються судовою колегією недоведеними, з огляду на те, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи, тому вантажовідправник повинен нести передбачену ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України відповідальність у вигляді сплати штрафу.

Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач допустивши завантаження вагону № 66201872 з перевищенням його вантажопідйомності поставив під загрозу безпеку руху на залізничному транспорті, враховуючи те, що відповідач не довів суду винятковість даного випадку та не надав відповідних документів, підтверджуючих необхідність зменшення судом розміру штрафу, колегія суддів вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів скаржника, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення господарським судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду апеляційної інстанції не наведено.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 37 590 грн. 00коп., рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі № 905/5124/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1)Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі № 905/5124/13 залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі № 905/5124/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

Судді Т.М. Колядко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу 2 - відповідачу

3 - до справи

4 - гос. суду

5 - ДАГС