Рішення № 33906218, 02.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р. Справа № 923/1226/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонської міської ради м. Херсона

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Кізомис Білозерського району Херсонської області

про стягнення 42401 грн. 50 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

Херсонська міська рада (позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2012р. в сумі 42401 грн. 50 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовими повідомленнями, не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, витребуваних судом документів не надали. Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Відповідач не надав письмовий відзив на позов.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2. постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом надавалось сторонам достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

За таких обставин, незважаючи на те, що сторони не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка учасників судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до ст. ст. 13,14 Конституції України, ст. ст. 177, 181, 324 Цивільного кодексу України, ст. 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах, щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів, щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

На підставі рішення Херсонської міської ради №893 від 30.11.2012р. "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" між Херсонською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 26.12.2012р. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі договір), за яким позивач зобов'язався передати за плату, а відповідач прийняти у власність і оплатити земельну ділянку площею 0,0109 га (категорія земель- землі житлової та громадської забудови), яка знаходиться в АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - під магазином прибудовою, кадастровий номер земельної ділянки - 6510136900:01:001:0283.

Договір підписаний сторонами без заперечень та зауважень та 26.12.2012р. посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість земельної ділянки становить 79520 грн.

У п. 2.2 договору сторони погодили, що за рішенням сесії продаж вчиняється за 79520 грн. (з урахуванням суми сплаченого авансового внеску, яка зараховується до ціни продажу земельної ділянки), які покупець зобов'язаний внести шляхом безготівкового перерахування суми на рахунок продавця протягом десяти банківських днів від дати підписання та нотаріального посвідчення цього договору.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, щодо своєчасної сплати вартості земельної ділянки в повному обсязі та обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41401 грн. 50 коп. в судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Водночас, суд бере до уваги, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що відповідач не надав суду належних доказів проведення розрахунку в повному обсязі, згідно довідки департаменту бюджету і фінансів Херсонської міської ради №02-03-15/895 від 17.05.2013р. до державного бюджету надійшли кошти за придбану земельну ділянку від ОСОБА_1 в сумі 37118 грн. 50 коп. з урахуванням авансового внеску, у зв'язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем у сумі 42401 грн. 50 коп. визнається судом таким, що підлягає стягненню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд зобов'язує відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37, код 26347681) заборгованості в сумі 42401 грн. 50 коп. та 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.10.2013р.

Суддя Л.М. Немченко