Рішення № 33906095, 02.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2013 р. Справа № 914/3307/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Прокурора Сокальського району в інтересах держави в особі Сокальського управління водного господарства, м. Сокаль;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна», смт. Жвирка;

про: стягнення 3 259 грн. 20 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Лука Г.В. - прокурор

позивача: Фарйон Т.С. - представник на підставі довіреності № 07/279 від 03.09.2013 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 29.08.2013 року порушено провадження у справі за позовом Прокурора Сокальського району в інтересах держави в особі Сокальського управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна» про стягнення 3 259 грн. 20 коп. Розгляд справи призначено на 02.10.2013 року.

У судовому засіданні 02.10.2013 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Представник позивача подав акт звірки розрахунків, підписаний двома сторонами. Відповідач явки представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

Представнику сторони, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 02.10.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Прокурор Сокальського району звернувся до суду в інтересах держави в особі Сокальського управління водного господарства (надалі по тексту рішення - позивач, продавець згідно з договором) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець згідно з договором) про стягнення 3 259 грн. 20 коп. боргу за невиконання умов договору купівлі-продажу.

Згідно з договором покупець зобов'язався оплатити поставлений продавцем товар протягом п'яти днів у відповідності з виставленими рахунками.

Порушуючи умови договору, не виконуючи своїх зобов'язань, не реагуючи на претензію, відповідач не здійснив погашення заборгованості, що стало підставою звернення позивача до суду для вирішення спору.

Відповідач належної явки представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати чи спростування наявності боргу не представив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 08.02.2013 року сторони уклали договір купівлі-продажу № 08022013 (надалі по тексту рішення - договір). Згідно з п. 1.1 договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує згідно з умовами цього договору товар, означений у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору. П. 1.3 договору передбачено, що сума договору визначається з суми вартості товару на підставі накладних відповідно до означення у специфікації.

Відповідно до п. 2.3 товар вважається переданим з моменту доставки його на склад покупця. Продавець зобов'язується оформити видаткову товарну накладну та податкову накладну.

Договором сторони визначили порядок розрахунку. А саме п. 4.1 договору встановлено, що покупець проводить оплату протягом 5 днів з моменту поставки товару на склад покупця згідно з виставленими рахунками продавця.

Специфікаціями до договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи, підтверджується сума договору в розмірі 3 259 грн. 20 коп.

Актами приймання металів чорних (вторинних) № 2 та № 3 визначено приймання металів, вагою 960 кг та 1 460 кг. Таку ж кількість поставки зазначено і в накладній № 8 від 08.02.2013 року на загальну суму 3 259 грн. 20 коп.

Зі встановленого випливає, що позивач виконав свої обов'язки за договором по поставці товару. Однак відповідач не виконав договірних зобов'язань по оплаті прийнятого товару, чим порушив умови договору.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звертався до покупця з претензією (№ 07/149 від 26.04.2013 року), якою просив в місячний термін з моменту отримання цієї претензії здійснити розрахунок за поставку товару.

Відповідач вимоги претензії не виконав.

Станом на 01.09.2013 року сторони підписали акт звіряння розрахунків, згідно з яким заборгованість ТзОВ «Опрон Україна» становить 3 259 грн. 20 коп.

Докази погашення боргу відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що у сторін виникли взаємні зобов'язання на підставі укладеного договору.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Договором сторони визначили, що товар вважається переданим із моменту доставки його на склад покупця. Такі дії позивач виконав, що підтверджується актами приймання товару.

Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Як зазначено в ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором встановлено, що продавець зобов'язаний своїм транспортом доставити товар на склад покупця. Покупець зі своєї сторони повинен прийняти товар та оплатити його протягом певного строку - п'яти днів. Підписані двома сторонами акти приймання товару підтверджують виконання договірних зобов'язань позивачем повністю, а відповідачем лише в частині прийняття товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення передбачаються і ст. 193 Господарського кодексу України.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У договорі сторони чітко визначили строк оплати поставленого товару. Докази її здійснення у визначений строк і після звернення позивача з позовом до суду в матеріалах справи відсутні. Відповідно зобов'язання, взяті відповідачем згідно з договором, станом на момент прийняття рішення не виконані.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується матеріалами справи.

Факт здійснення оплати за отриманий товар матеріалами справи не встановлений і не підтверджений.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд визнає порушене право позивача та вважає за необхідне задоволити вимоги, наведені в позовній заяві.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна» (80040, Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка, вул. 1 травня, буд. 7, код ЄДРПОУ 34105438) на користь Сокальського управління водного господарства (80000, Львівська обл., Сокальський район, м. Сокаль, вул. Шевченка, буд. 131, код ЄДРПОУ 01034389) 3 259 грн. 20 коп. заборгованості і 1 720 грн. 50 коп. судового збору в дохід державного бюджету.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 03.10.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв