Ухвала суду № 33905961, 01.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/4759/13 01.10.13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі», м.Київ

до відповідача 1: Національної спілки письменників України, м.Київ

до відповідача 2: Підприємства Національної спілки письменників України «Дирекція управління майном НСПУ», м.Київ

до відповідача 3: Приватного підприємства «Позитив-Південь», м.Ялта

за участю: відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, м.Ялта, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь

про визнання протиправними дій та визнання недійсним та скасування акту опису й арешту

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Мандичев Д.В.

Представники:

від позивача: Зінченко О.В. - по дов., Плахін Є.В. - по дов.

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача 1, Національної спілки письменників України, м.Київ, відповідача 2, Підприємства Національної спілки письменників України «Дирекція управління майном НСПУ», м.Київ, відповідача 3, Приватного підприємства «Позитив-Південь», м.Ялта про:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі» на підставі договору найму від 21.05.2005р., який укладений між Національною спілкою письменників України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі», що посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1073, права володіння та користування до 11.08.2020р. нерухомим майном, а саме будівлями та спорудами будинку творчості письменників ім.А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Манагарова, буд.7, у тому числі:

літ.Б - клуб-їдальня, буд., бетон, загальною площею 721,6 кв.м;

літ.В - адміністративне, бут., загальною площею 160,5 кв.м;

літ.Г - пральня, бут., загальною площею 311,5 кв.м;

літ.Д - гуртожиток, ракушка, загальною площею 82,0 кв.м;

літ.Е - гараж, ракушка, загальною площею 197,6 кв.м;

літ.Ж - склад, буд., загальною площею 135,2 кв.м;

літ.З - котельня, ракушка, загальною площею 84,2 кв.м;

літ.И - гуртожиток, ракушка, загальною площею 25,4 кв.м;

літ.М - гараж, дерев., загальною площею 74,8 кв.м;

літ.Н - бензосховище, бут., загальною площею 16 кв.м;

літ.П - спальний корпус, ж/бетон, загальною площею 4773,9 кв.м;

- визнання недійсним договору оренди №1-Я від 06.02.2013р., який укладений між Підприємством Національної спілки письменників України «Дирекція управління майном НСПУ» та Приватним підприємством «Позитив-Південь» про оренду об'єктів нерухомості, а саме будівель та споруд будинку творчості письменників ім.А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Манагарова, буд.7.

Ухвалою від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва було задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме накладено арешт на майно, що належить Національній спілці письменників України: будівлі та споруди будинку творчості письменників ім.А.П.Чехова, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Манагарова, буд.7, а також передано майно на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі».

Постановою від 05.06.2013р. Київського апеляційного господарського суду ухвалу від 20.03.2013р. про забезпечення позову залишено без змін.

05.06.2013р. до господарського суду міста Києва надійшла скарга б/н від 31.05.2013р. Національної спілки письменників України про визнання незаконними дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим, відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції щодо повторного виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва, виконавче провадження за якою вже було завершене, а саме дій щодо накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання об'єктів нерухомості, що належать на праві оренди Приватному підприємству «Позитив-Південь», Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі».

В обґрунтування своїх вимог відповідач 1 посилається на неправомірне проведення державними виконавцями повторного виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва, хоча акт опису та арешту за наслідками виконання вказаної ухвали було складено ще 09.04.2013р. Крім того, як на підставу своїх вимог Національна спілка письменників України посилається на недопущення представників відповідача 1 до спірного майна, яке є його власністю, при проведенні виконавчих дій державними виконавцями та співробітниками правоохоронних органів.

Згідно з заявою б/н від 19.06.2013р. відповідачем 1 було викладено свої вимоги в іншій редакції, а саме Національна спілка письменників України просила суд:

- визнати протиправними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим щодо створення виконавчої групи 20.05.2013р.; повторного виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду міста Києва, виконання за якою вже було завершено, а саме щодо накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання об'єктів нерухомості Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі»; складання акту опису і арешту майна 22.05.2013р;

- визнати незаконним та скасувати акт опису і арешту майна 22.05.2013р., що складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Шерстньовим Русланом Олексійовичем.

21.08.2013р. відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням б/н від 21.08.2013р., в якому Національна спілка письменників України просила суд вийти за межі вимог поданих скарг, у тому числі, скарги на дії державних виконавців стосовно вчинених виконавчих дій 22.05.2013р. За змістом поданого клопотання в межах розгляду даної скарги відповідачем було заявлено вимоги про:

- визнання протиправними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим щодо створення виконавчої групи 20.05.2013р.; повторного виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду міста Києва, виконання за якою вже було завершено, а саме щодо накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання об'єктів нерухомості Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі»; складання акту опису і арешту майна 22.05.2013р;

- визнання незаконним та скасування акту опису і арешту майна 22.05.2013р., що складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Шерстньовим Русланом Олексійовичем;

- скасування постанови від 23.05.2013р. відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №37317194.

Приймаючи до уваги вищенаведене, господарський суд розглядає остаточні вимоги Національної спілки письменників України з урахуванням заяв б/н від 19.06.2013р. та клопотання б/н від 21.08.2013р.

Позивач в поясненнях б/н від 20.06.2013р., б/н від 05.09.2013р. проти задоволення скарги заперечив з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити скаргу без задоволення.

Відповідач 2 в поясненнях б/н від 19.06.2013р. доводи, викладені у розглядуваній скарзі Національної спілки письменників України, підтримав, просив скаргу задовольнити.

Відповідач 3 в поясненнях б/н від 19.06.2013р. просив розглядувану скаргу задовольнити, посилаючись на незаконність дій державного виконавця.

В судове засідання відповідачі 1, 2, 3 не з'явились. Згідно з клопотанням б/н від 27.09.2013р. представник відповідачів 1, 2, 3 просив відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням його на лікарняному.

Від відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції надійшли письмові заперечення вих.№9888/31 від 12.06.2013р., відповідно до яких доводи скарги є необґрунтованими, оскільки виконавче провадження здійснювалось в порядку і у межах повноважень, передбачених законом. При цьому, відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції просив розглянути справу без участі його представника.

В судове засідання 01.10.2013р. представники органів державної виконавчої служби не з'явились, хоча відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103026299830 та №0103026299814.

Наразі, з огляду на неявку представників відповідачів 1, 2, 3 та органів державної виконавчої служби господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

До того ж, відповідно до ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, клопотання представника відповідачів 1, 2, 3 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає розгляду скарги.

Крім того, судом враховано, що Національна спілка письменників України, Підприємство Національної спілки письменників України «Дирекція управління майном НСПУ» та Приватне підприємство «Позитив-Південь» не були позбавлені права та можливості забезпечити участь у судовому засіданні інших представників з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ними трудовими відносинами.

При цьому, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга б/н від 31.05.2013р. Національної спілки письменників України (з урахуванням заяви б/н від 19.06.2013р. та клопотання б/н від 21.08.2013р.) не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду передбачено ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки відповідачем не було пропущено строк, який встановлений ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скаргу Національної спілки письменників України було прийнято до розгляду ухвалою від 07.06.2013р. господарського суду м.Києва.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

При цьому, згідно зі ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.

У п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом.

Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України «Про виконавче провадження», а наказ при цьому не видається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.5 ст.25 вказаного Закону України копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2013р. стягувач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі», звернувся до відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції з заявою б/н від 25.03.2013р. про примусове виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва про забезпечення позову у справі №910/4759/13.

01.04.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №37317194 з примусового виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва по справі №910/4759/13, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

За твердженнями скаржника, копія постанови від 01.04.2013р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва по справі №910/4759/13 була отримана Національною спілкою письменників України 09.04.2013р., що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0160110797319. При цьому, з поштового штемпелю, який проставлений на повідомленні, вбачається, що постанову було направлено державним виконавцем лише 05.04.2013р.

Господарський суд приймає до уваги вказане повідомлення про вручення поштового відправлення №0160110797319 як належний доказ виконання державним виконавцем свого обов'язку направити винесену постанову від 01.04.2013р. на адресу сторони виконавчого провадження, хоча і з порушенням встановленого законом строку направлення вказаного процесуального документу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.5 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»)

Згідно з ч.1 ст.57 вказаного Закону України арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Порядок проведення опису та арешту майна боржника встановлено п.4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом №512/5 від 02.04.2012р. Міністерства юстиції України.

Таким чином, виходячи з викладених вище норм законодавства, державний виконавець повинен, перш за все, вчиняти дії, що спрямовані на виконання виконавчого документу, у тому числі, здійснювати накладення арешту на майно боржника.

09.04.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Зайцевою Н.І. в результаті проведення примусових виконавчих дій з виконання ухвали від 20.03.2013р. про забезпечення позову складено акт опису й арешту майна, що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Манагарова, 7.

При цьому, змісту вказаного акту від 09.04.2013р., а саме розписки представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» Кручина Юрія Борисовича, вбачається, що арештоване майно передається на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі».

Однак, як свідчать матеріали виконавчого провадження, 15.04.2013р. на адресу відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції надійшла заява від 15.04.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» про призначення повторного виконання ухвали суду від 20.03.2013р., оскільки фактично описане та арештоване майно знаходиться в утриманні представників Приватного підприємства «Позитив-Південь», яке є орендарем спірного нерухомого майна, що перешкоджає представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» виконувати посадові обов'язки щодо зберігання арештованого майна.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі на керівника групи можуть покладатися права і повноваження у виконавчому провадженні, встановлені цим Законом, для начальників відділів примусового виконання рішень та заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби.

20.05.2013р. постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим при здійсненні контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень судів та інших органів було постановлено утворити при відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим виконавчу групу щодо примусового виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва по справі №910/4759/13 та затверджено склад виконавчої групи.

При цьому, у вказаній постанові посадовою особою органу державної виконавчої служби зазначено, що утворення виконавчої групи є доцільним з метою забезпечення повного та фактичного виконання судового рішення у зв'язку зі складнощами, що виникли в ході провадження виконавчих дій. При цьому, вказано, що в ході провадження виконавчих дій державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції проведено опис майна, але фактично не передано на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі», оскільки представники останнього не були допущені на територію будинку творчості письменників ім.А.П.Чехова і позбавлені можливості виконувати функції зберігача.

З цього приводу господарський суд зазначає, що висновки начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, які викладені в постанові від 20.05.2013р. про утворення виконавчої групи, є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону. Такі дії є правомірними та не порушують жодного права Національної спілки письменників України.

Господарським судом враховано, що виконавчу групу було утворено саме з метою повного та фактичного виконання судового рішення, оскільки 09.04.2013р. державному виконавцю не вдалось виконати ухвалу суду від 20.03.2013р. у повному обсязі, а саме виконати вимоги суду щодо передання арештованого майна на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі».

Отже, за висновками суду, вимоги скаржника щодо визнання протиправними дії органу державної виконавчої служби щодо утворення виконавчої групи є необґрунтованими та безпідставними.

Як свідчать матеріали справи, 22.05.2013р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крими Шерстньовим Русланом Олексійовичем було складено акт опису та арешту майна, а саме будівель та споруд будинку творчості письменників України ім.А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, вул.Манагарова, 7.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що спірне майно було передано на зберігання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі».

Згідно з ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Пунктом 4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом №512/5 від 02.04.2012р. Міністерства юстиції України, передбачено, що якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Як зазначалось, ухвалою суду від 20.03.2013р. було вирішено передати арештоване майно на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі».

За таких обставин, твердження відповідача 1 про безпідставну передачу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Манагарова, 7, на відповідальне зберігання позивачу є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки передачу арештованого майна на зберігання іншій особі було визначено рішенням суду.

Крім того, звертаючись до суду з розглядуваною скаргою, відповідач 1 посилається на неправомірне проведення 22.05.2013р. державними виконавцями повторного виконання ухвали суду від 20.03.2013р., коли, як вказує скаржник, виконавче провадження вже було закінчено 09.04.2013р.

Згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За приписами ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з цим, як раніше вказувалось судом та що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, 09.04.2013р. державним виконавцем було проведено виконавчу дію, складено акт опису та арешту майна, проте не здійснено виконання судового рішення у повному обсязі, оскільки не передано арештоване майно на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі», як того вимагав виконавчий документ. Постанова про закінчення виконавчого провадження 09.04.2013р. державним виконавцем не виносилась, що свідчить про правомірність подальших виконавчих дій.

Отже, за висновками суду, доводи скаржника про неправомірність проведення 22.05.2013р. виконавчих дій є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

При цьому, посилання скаржника на зазначення в акті від 09.04.2013р. державного виконавця про повне виконання судового рішення не спростовують висновків суду, оскільки для закінчення виконавчого провадження обов'язковим є винесення державним виконавцем відповідної постанови.

Матеріали свідчать, що постанову про закінчення виконавчого провадження №37317194 з примусового виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду м.Києва у зв'язку з виконанням судового рішення у повному обсязі було винесено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції лише 23.05.2013р.

Наразі, обставини, на які посилається скаржник щодо недопущення державними виконавцями та співробітниками правоохоронних органів представників Національної спілки письменників України до спірного майна, яке є його власністю, при проведенні виконавчих дій, а також посилання на матеріали кримінальних проваджень не беруться судом до уваги, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування при розгляді даної скарги.

Одночасно, судом також враховано, що законодавством не вимагається обов'язкової участі боржника при виконанні державним виконавцем ухвали про забезпечення позову. Незалежно від присутності чи відсутності боржника при проведенні виконавчих дій, у тому числі, якщо з будь-яких причин йому не було відомо про їх проведення, вимоги суду, що викладені в ухвалі про забезпечення позову мають бути виконані.

Також відповідачем 1 не було доведено суду, що в результаті проведення виконавчих дій без участі представника Національної спілки письменників України його було позбавлено певних прав, що передбачені законом. Боржником лише в цілому висловлено незгоду з діями державних виконавців та працівників правоохоронних органів без посилання на конкретне порушене право, яке підлягає захисту.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення розглядуваної скарги в частині визнання протиправними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим щодо створення виконавчої групи 20.05.2013р.; повторного виконання ухвали від 20.03.2013р. господарського суду міста Києва, виконання за якою вже було завершено, а саме щодо накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання об'єктів нерухомості Товариству з обмеженою відповідальністю «Росичі»; складання акту опису і арешту майна 22.05.2013р.

Вимоги про визнання незаконним та скасувати акт опису і арешту майна 22.05.2013р., що складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Шерстньовим Русланом Олексійовичем, та скасування постанови від 23.05.2013р. відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №37317194 також не підлягають задоволенню як похідні з огляду на висновки суду про недоведення незаконності дій державних виконавців при проведення виконавчих дій 22.05.2013р. та встановлення наявності підстав для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що доводи відповідача 1 є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим скарга б/н від 31.05.2013р. Національної спілки письменників України (з урахуванням заяви б/н від 19.06.2013р. та клопотання б/н від 21.08.2013р.) не підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, керуючись ст.ст.53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу б/н від 31.05.2013р. Національної спілки письменників України (з урахуванням заяви б/н від 19.06.2013р. та клопотання б/н від 21.08.2013р.) - залишити без задоволення.

Головуючий суддя М.О. Любченко

Суддя А.Б. Пригунова

Суддя Д.В. Мандичев