Ухвала суду № 33904808, 03.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/624/13-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.Провадження № 22-ц/780/5138/13 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 4 03.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Коцюрби О.П., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 02 червня 1995 року за нею було зареєстровано право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. У 2010 році, отримавши інформацію про зняття з реєстрації її нерухомого майна, вона звернулася із заявами до директора Комунального підприємства «Броварське бюро технічної інвентаризації», на що отримала відповідь, що згідно рішення Броварського суду від 27 грудня 2004 року право власності на 3/8 частини квартири перейшло від неї до іншої фізичної особи. Посилаючись на порушення реєстратором Комунального підприємства «Броварське бюро технічної інвентаризації» вимог закону, просила визнати незаконним рішення Комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 22 серпня 2005 року про скасування реєстрації належного їй нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача поновити реєстрацію нерухомого майна, належного їй, за адресою АДРЕСА_1, винести окрему ухвалу стосовно порушення закону Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення реєстратора Комунального підприємства «Броварське бюро технічної інвентаризації» та зобов'язання вчинити дії, суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлено обставин незаконності рішення відповідача щодо скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_1, підстав для зобов'язання поновити реєстрацію суд не вбачає, а невірне зазначення в рішенні суду від 27 грудня 2004 року її імені є опискою, що може бути усунута в порядку ст. 219 ЦПК України.

Разом із тим із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 1995 року, виданого державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 належало 3/8 частки квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2004 року припинено право ОСОБА_1 на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення суду значиться одноособово власником спірної квартири, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно - 22 серпня 2005 року.

Листом КП Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 13 квітня 2010 року № 14 повідомлено ОСОБА_1, що на підставі рішення Броварського міськрайонного суду від 27 грудня 2004 року її право власності на 3/8 частки квартири перейшло до іншої фізичної особи.

Листом Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу № 04-05/1175 від 21 травня 2010 року повідомлено ОСОБА_1, що за інформацією виконавчого комітету Броварської міської ради, право власності ОСОБА_1 на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 було припинено 22 серпня 2005 року на підставі рішення Броварського міськрайонного суду від 27 грудня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про припинення права власності.

11 травня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області листом повідомив ОСОБА_1, що 18 лютого 2005 року Броварським міськрайонним судом Київської області було прийнято додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 422,08 грн. Ухвалою колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21 липня 2005 року вказане додаткове рішення суду залишено без змін. За таких обставин рішення Броварського міськрайонного суду від 27 грудня 2004 року набрало законної сили після перегляду апеляційним судом додаткового рішення, тобто з 21 липня 2005 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справи адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, органі місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що діяло не момент виникнення спірних правовідносин, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації; рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Отже, із наведених положень Закону випливає, що державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень мали право здійснювати бюро технічної інвентаризації, які при цьому виконували управлінські функції, оскільки державна реєстрація прав є публічною.

Із змісту вимог вбачається, що предметом судового спору позивачем визначено дії Броварського бюро технічної інвентаризації як реєстратора прав власності на нерухоме майно при виконанні делегованих повноважень по державній реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно та визнання незаконним прийнятого реєстратором рішення і поновлення реєстрації її права. Вимог щодо вирішення цивільно-правового спору позивачем не заявлено.

Розглядаючи справу місцевий суд не звернув належної уваги на зміст заявлених вимог та не врахував, що предметом доказування у цій справі стали обставини щодо здійснення відповідачем делегованих владних повноважень щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно і внаслідок цього ухвалив рішення у справі, яка належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 310 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України та ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 205, 303, 307, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року скасувати.

Провадження у справі за ОСОБА_1 до Комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Коцюрба О.П.

Фінагєєв В.О.