Постанова № 33903879, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

09 вересня 2013 року Справа №826/11383/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В.,за участю секретаря

судового засідання Тимчук М.Д.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявоютовариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд»доуправління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києвапровизнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» (далі - ТОВ «Завод «Ізумруд», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі - управління ПФ, відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу управління ПФ про сплату недоїмки від 03 липня 2013 року на суму 533187грн. 50коп.

В обґрунтування позову ТОВ «Завод «Ізумруд» послалось на те, що позивач є правонаступником Київського державного підприємства «Ізумруд» (далі - КДП «Ізумруд»). Фондом державного майна України прийнято рішення про припинення КДП «Ізумруд» шляхом приєднання до ТОВ «Завод «Ізумруд». Разом з тим, станом на момент виникнення спірних правовідносин комісією з припинення КДП «Ізумруд» передавальний акт не складено та не підписано уповноваженими особами. Звернуто увагу суду на те, що оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи КДП «Ізумруд», останнє є самостійним платником податків та інших платежів, самостійно несе зобов'язання зі сплати своїх зобов'язань перед державою та Пенсійним фондом України, та, зокрема, має виконувати вимогу про сплату недоїмки від 03 липня 2013 року.

Управління ПФ стосовно задоволення заявленого позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зауважувало на тому, що КДП «Ізумруд» та ТОВ «Завод «Ізумруд» на даний момент є самостійними юридичними особами, які окремо несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями щодо сплати податків та зборів, у тому числі - і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зауважено на тому, що 30 квітня 2013 року позивачем подано до управління ПФ звіт за березень 2013 року, в якому відображено кількість найманих працівників - 271 особа, нараховано суму єдиного внеску за березень 2013 року - 223620грн 86коп. У зв'язку з несплатою ТОВ «Завод «Ізумруд» вказаної суми нарахованого внеску на кінець звітного періоду в добровільному порядку, управлінням ПФ складено та направлено на адресу позивача оскаржувану вимогу від 03 липня 2013 року №Ю-623. Відповідач вважає доводи ТОВ «Завод «Ізумруд» є надуманими, а тому просить у задоволенні вимог ТОВ «Завод «Ізумруд» відмовити у повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09 вересня 2013 року о 09год. 22хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

19 жовтня 2012 року ТОВ «Завод «Ізумруд» (код за ЄДРПОУ 38440985) зареєстроване Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією як суб'єкт господарської діяльності (реєстраційний запис №10721020000028069, перебуває на обліку в управлінні ПФ, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (страхувальником) та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 та частини 3 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464) відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхувальником) та відповідно до статті 6 Закону України №2464 несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в установлені строки у повному обсязі.

08 липня 2013 року (за вх.№178) ТОВ «Завод «Ізумруд» отримало вимогу відповідача про сплату недоїмки, згідно з якою станом на 01 липня 2013 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 533187грн. 50коп.

Також в матеріалах справи наявні: світлокопія наказу Фонду державного майна України «Щодо прийняття рішення про припинення КДП «Ізумруд» №3275 від 09 серпня 2012 року, світлокопія наказу Фонду державного майна України «Щодо внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 09.08.2012 року №3275 «Щодо прийняття рішення про припинення КДП «Ізумруд» від 14 листопада 2012 року №3827, світлокопія наказу Фонду державного майна України «Щодо внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 09.08.2012 року №3275 «Щодо прийняття рішення про припинення КДП «Ізумруд» від 26 листопада 2012 року №3885 та світлокопія оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 20 листопада 2012 року №213, - на які посилались сторони, обґрунтовуючи, відповідно, позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення.

Разом з тим, ТОВ «Завод «Ізумруд» не заперечується зміст вимоги, порядок її видання та нарахована сума. Не спростовувалось й те, що нарахована сума заборгованості утворилась за звітом ТОВ «Завод «Ізумруд» за березень 2013 року (за кількістю найманих працівників - 271 особа) та у зв'язку з несплатою єдиного внеску за період з грудня 2012 року. Вимога управління ПФ одержана ТОВ «Завод «Ізумруд» 08 липня 2013 року.

Також сторонами не надано суду доказів, які б свідчили про сплату позивачем у повному обсязі нарахованої за спірною вимогою заборгованості. Крім того, з пояснень представників сторін та наявних у справі доказів судом встановлено, що ТОВ «Завод «Ізумруд» за звітом за березень 2013 року перерахувало кошти у розмірі 96750грн. 29коп.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок нарахування, обчислення, сплати, розміри єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; органи, що здійснюють збір та ведуть облік єдиного внеску, їх повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (з урахуванням відповідних змін на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №2464).

Завдання, права та обов'язки, порядок діяльності управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, закріплюється у Положенні про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2.

Пунктом 2.2 зазначеного Положення визначено, що управління ПФ забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; здійснює реєстрацію та веде облік платників на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій; виконує інші функції, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону України №2464 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок, - що доповнюється пунктом 1 частини 1 статті 4 цього Закону.

Частиною 1 статті 7 Закону України №2474 визначено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини 1 статті 4 цього Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України №2474 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України №2474).

У статті 25 Закону України №2474 передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (частина 2). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3). Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У випадках, зазначених в абзаці 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються (частина 4).

Відповідно до пункту 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України №21-5 від 27 вересня 2010 року (далі - Інструкція), органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску (абзац «б»). В даному випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій)

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Як вище встановлено судом, 30 квітня 2013 року ТОВ «Завод «Ізумруд» подано до управління ПФ звіт за березень 2013 року, за яким товариством самостійно нараховано суму єдиного внеску за березень 2013 року у розмірі 223620грн. 86коп., і оскільки на кінець звітного періоду ТОВ «Завод «Ізумруд» мало заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, управлінням ПФ 03 липня 2013 року винесено вимогу про сплату недоїмки №Ю-623. Вимога направлена на адресу позивача, зміст, порядок видання якої та нарахована сума позивачем не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахована відповідачем сума заборгованості за вимогою від 03 липня 2013 року не має жодного відношення до КДП «Ізумруд», і реорганізація останнього на спірні правовідносини між ТОВ «Завод «Ізумруд» та управлінням ПФ не впливає.

Крім того, є наявним висновок про те, що оскаржувана вимога прийнята управлінням ПФ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б свідчили про обґрунтованість вимог позивача, останній суду не надав, тоді як відповідачем спростовано доводи ТОВ «Завод «Ізумруд».

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, положення чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства і, зокрема, статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Завод «Ізумруд» у задоволені позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька