03.10.2013 Справа № 756/2913/13-ц
Унікальний номер: 756/2913/13-ц
Справа №2/1860//13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Сушко Л.П.,
при секретарі: Іванові В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
20 лютого 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_4, ПАТ «АКБ «Київ», ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтуванні позову зазначає, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 з 08.09.1978 року по теперішній час. 25 грудня 2008 року між відповідачем ПАТ «Акціонерний банк «Київ» та її чоловіком було укладено депозитний договір за яким ОСОБА_4, як вкладник вніс на рахунок банку грошові кошти у розмірі 700000,00 доларів США на 3 місяці. В 2012 році коли позивачка звернулася до чоловіка з проханням зняти кошти з депозитного рахунку вона дізналася, що коштів в розмірі 3423311, 68 грн. немає, так як банк списав їх з депозитного рахунку в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача ОСОБА_3. Тоді вона дізналася, що 30.04.2009 року між відповідачем ОСОБА_4, ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_3 був укладений договір про переведення боргу. Відповідно до якого її чоловік став боржником за кредитним договором №34 від 16.03.2006 року, який було укладено між банком та ОСОБА_3. 13.05.2009 року була укладена угода про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог між ОСОБА_4 та банком. На виконання угод 14.05.2009 року з депозитного рахунку віповідача ОСОБА_4 були списані на користь банку грошові кошти в розмірі 60394,89 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату проведення операції становило суму в розмірі 460523,12 грн. та 15.05.2009 - в розмірі 2842354,54 грн., що разом становить 3423311,68 грн.. Оскільки її чоловік діяв не добросовісно, уклавши без її волі та згоди спірні правочини наслідком яких стало відчуження їхніх спільних, набутих за час шлюбу, сімейних коштів на користь третіх осіб, що призвело до порушення її прав та інтересів просила суд, визнати недійсними договір про переведення боргу, угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, зобов'язати банк повернути відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3423311,68 грн. на поточний рахунок НОМЕР_4 відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та стягнути з відповідачів судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що сума 3423311,68 грн. яка була сплачена відповідачем ОСОБА_4 є для позивачки значною, її чоловік повідомив, що поклав кошти в банк на 3 роки тобто до 2012 року. Коли в сім'ї стало питання про купівлю будинку для родини його довірительниця звернулася до чоловіка, щоб той зняв їх з рахунку в банкі, у зв'язку з цим вона і дізналася про існування оспорюваних договорів. Вищезазначені сімейні кошти ОСОБА_4 передав фактично безоплатно, тобто подарував сторонім особам, згоди своєї на такі дії його довірительниця не давала. Просив позов задовольнити в повному розмірі та стягнути кошти, які були витрачені відповідачем ОСОБА_4 у зв'язку з укладанням договору про переведення боргу та угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні позов визнали, підтримали пояснення представника позивача, також зазначили, що підписавши договір про заміну сторони в зобов'язанні, ОСОБА_4 вважав, що виступить як новий кредитор перед ОСОБА_3 та майновим поручитилем ОСОБА_7, як зазначено в п.3.1 угоди договір застави зберігає свою чиність і після укладення цього договору та йому будуть написані боргові розписки або передадуть майнов в заставу. Однак ОСОБА_3 уникала від укладання зазначених договорів. Умови договору про заміну сторони в зобов'язані не виконані повністю ні з сторони банку ні з сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_6 свою згоду на те, що договір застави зберігає чинність при заміні боржника не надала. Також ОСОБА_4 зазначив, що передавав ОСОБА_3 60000,00 доларів США для того, щоб вона погасила борг по кредиту. Зазначили, що при укладані договору про заміну сторони в зобов'язанні банк в нього з'ясовував сімейний стан, паспортні дані, місце роботи та інше.
Представник відповідача ПАТ «АКБ «Київ» проти позову заперечував, посилаючись на те, що дійсність договорів та правомірність дій ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_4 підтверджена рішенням Деснянського районного суду м. Києва. Щодо повернення грошових коштів то вони не можуть бути витребувані від добросовісного набувача, якщо таке набуття відбулося у порядку встановленому для виконання судових рішень. Також зазначив, що позивачка не надала суду доказів, що справді кошти були набуті відповідачем в шлюбі. Також зазначив, що договором про переведення боргу наступили зобов'язання ОСОБА_4 по кредитному договору і ці зобов'язання не є угодою щодо розпорядження майном набутим за час шлюбу, той з подружжя хто укладає договір позики, не розпоряджається майном, а бере на себе обов'язок повернення предмету позики. Також просив застосувати строк позовної давності, зазначивши, що позивачка повинна була знати про подальшу долю спільних коштів які були на депозитів банку, який закінчився 09.05.2009 року.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
08 вересня 1978 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, актовий запис 968 (а.с. 31).
16 березня 2006 року було укладено кредитний договір №34 про надання кредиту між ОСОБА_3 та АКБ «Київ». Узв'язку з цим ОСОБА_3 отримала в кредит кошти в розмірі 411800,00 доларів США для споживчих потреб зі сплатою 13% річних строком до 13 березня 2007 року. Додатковою угодою №1 від 15.03.2007 року до Кредитного договору було внесено зміни щодо терміну користування кредитом, кредит надавався з 16.03.2006 року по 14.03.2008 року, додатковою угодою №2 від 14.03.2008 року до кредитного договору внесено зміни- термін надання кредиту встановлено з 16.03.2006 року по 13.03.2009 року та додатковою угодою №3 від 24.11.2008 рок увнесено зміни до кредитного договору, щодо зміни валюти кредиту з доларів США на гривню та визначено, що банк додатково надав ОСОБА_3 кредит готівкою в сумі 2579515,20 грн. на строк з 16.03.2006 року по 13.03. 2009 року з виплатою 18% річних у гривнях (а.с. 7-12).
25 грудня 2008 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_4 було укладено договір №20084047 про банківський вклад «Прибутковий» у доларах США (з виплатою процентів щомісячно). Згідно якого ОСОБА_4 поклав на депозит 700000,00 доларів США на строк три місяці під 14% річних (а.с.17-18).
Відповідно до додаткових угод №20081 до договору про банківський вклад від 25.12.2008 року ОСОБА_4 додатково поклав на депозит 8052,98 доларів США та в національній валюті 90235,61 грн. (а.с. 19-20).
Відповідно до договору про переведення боргу (заміну сторони в зобов'язанні) від 30.04.2009 року укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та АКБ « Київ» первісного боржника за договором кредиту від 16.032006 року - ОСОБА_3 замінено боржником ОСОБА_4 (а.с. 13-14).
13.05.2009 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_4 було укладено угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог (а.с. 15-16).
Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.10.2010 року з ОСОБА_4 було стягнуто на користь банку заборгованість по кредитному договору в сумі 120434,05 грн. та визнано зобов'язання за кредитним договором №34 від 16 березня 2006 року такими, що були виконані в розмірі 2842354,54 грн. та 60394,89 доларів США станом на 15.05.2009 року (а.с. 21-24).
Відповідно до квитанцій №204051 та №204053 від 14.05.2009 року ОСОБА_3 внесла 56922,61 доларів США на погашення відсотків та 3472,28 доларів США на сплату пені по кредитному договору №34 від 16.03.2006 року (а.с. 25-26).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до квитанцій ОСОБА_4 було сплачено 22 листопада 2010 року 155171,44 грн. та 11978,77 грн. на погашення пені, 216123,18 грн. та 2579515,20 грн. погашення кредиту по кредитному договору №34 від 16.03.2006 року, що разом становить в сумі 2962788,59 грн. (а.с. 27-30).
Судом встановлено, що 2962788,59 грн. є значна сума коштів та вона виходить за межі дрібного побутового договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згідно ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
В судовому засідані з пояснень відповідача та представника відповідача судом було встановлено, що позивач як дружина своєї згоди в письмовій формі на вчинення правочинів договору про переведення боргу та угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог не надавала.
Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Також судом було встановлено, що ОСОБА_4 фактично передав кошти в сумі 2962788,59 грн. безоплатно банку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про переведення боргу від 30.04.2009 року, угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних коштів від 13.05.2009 року та повернення ПАТ «АКБ Київ» коштів в розмірі 2962788,59 грн. ОСОБА_4 є законні, обгрунтовані та такі, що підлягають задоволеню. Оскільки ОСОБА_1 як дружина не надавала своєї згоди на укладання вищезазначених договору та угоди, внаслідок яких було безоплатно відчужено спільне майно подружжя ОСОБА_1, а саме грошові кошти в розмірі 2962788,59 грн..
Разом з цим суд вважає безпідставними вимоги позивача, щодо повернення ПАТ «АКБ Київ» 60000,00 доларів США ОСОБА_4, оскільки позивач доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_4 сплатив зазначені кошти банку суду не надала, а тому в цій частині позовні вимого не підлягають задоволеню.
Крім того суд вважає вимоги позивача, щодо повернення коштів на рахунок НОМЕР_4 відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ім'я ОСОБА_4 безпідставними, оскільки вони відноситься до порядку способу виконання рішення визначеного Законом України «Про виконавче провадження», а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволеню.
Судом в судовому засідані були досліджені доводи представника ПАТ «АКБ Київ» про неможливість витребування коштів у добросовісного набувача-банку, однак суд вважає їх безпідставними оскільки позивач ставить вимоги про визнання угод недійсними та фактично застосування реституції.
Судом в судовому засідані були досліджені доводи представника ПАТ «АКБ Київ» про ненадання позивачем доказів про набуття коштів внесених по оспорюваним правочинам в шлюбі, однак суд вважає їх не обгрунтованими, оскільки позивачем надано свідоцтво про шлюб з ОСОБА_4 на підтвердження належності спільного майна.
Судом в судовому засідані були досліджені доводи представника ПАТ «АКБ Київ» про застогсування сторків позовної давності, однак суд вважає їх безпідставними та не обгрунтованими, оскільки в судовому засідані встановлено, що позивач не знала в 2009 році про укладання ОСОБА_4 договору про переведення боргу від 30.04.2009 року та угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних коштів від 13.05.2009 року та не надавала згоди на їх укладання.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3441,00 грн. (3441,00 : 3 = 1147,00 грн.) (а.с. 1).
На підставі викладеного та керуючись ст. 60, 65 СК України, ст.ст.216, 369, 513, 521 ЦК України, ст.ст.10,53, 57, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 218, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір про переведення боргу ( заміну сторони в зобов'язанні) від 30.04.2009 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ».
Визнати недійсною угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 13.05.2009 року, укладену між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ».
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) повернути ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2962788,59 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 1147, 00 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 1147, 00 грн..
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 1147, 00 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :
Судове рішення № 33902039, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 03.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/2913/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: