Ухвала суду № 33901289, 19.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц/775/7245/13 Головуючий I інстанції Добнев С.С.

Категорія 30 Суддя доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа житлово-будівельний кооператив «Горняк», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,

в с т а н о в и в :

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 січня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто матеріальну шкоду в сумі 1204 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 300 грн. На користь держави стягнуто з відповідача судовий збір в сумі 229,40 грн.. Додатковим рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 14 червня 2013 року з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір за немайновими вимогами в сумі 114,70 грн.

З вказаним рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_2 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

З вказаним рішенням не погодився також відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить рішення скасувати з тих підстав, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просив ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що доводи позивачки є безпідставними та недоведеними у судовому засіданні, судом не враховано, що позивачка не надала суду жодного доказу на підтвердження спричинення їй матеріальної та моральної шкоди, а акт ЖБК «Горняк» не може підтвердити його провину щодо залиття квартири позивачки.

Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи своєї скарги та просила її задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 806 від 09 вересня 2013 року.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору, в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та просив її задовольнити, апеляційну скаргу позивачки залишити без задоволення.

Представник третьої особи ЖБК «Горняк» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 807 від 09 вересня 2013 року.

Апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що позивачка ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_1.

З витребуваних апеляційним судом та оглянутих в судовому засіданні документів, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу з реєстру права власності на нерухоме майно та технічної характеристики вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.142-145), з технічної характеристики, довідки ЖБК «Горняк» та довідки Донецького бюро технічної інвентаризації вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.146-150).

13 квітня 2012 року з вини відповідача, який мешкає поверхом вище, в квартирі НОМЕР_1, було залито квартиру позивачки, про що було складено відповідний акт комісією житлово-будівельного кооперативу «Горняк» в присутності жильців квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1 від 02 травня 2012 року( а.с.7).

Відповідно до вказаного акту в результаті залиття квартири позивачки було спричинено матеріальні збитки: пошкоджена стеля та стіни кухні, ванної кімнати, прихожої кімнати, спальні. Вартість ремонтних та відновлювальних робіт і вартість матеріалів складає 4952,00грн.

Відповідно до товарного чеку № 35 позивачкою було сплачено 1204 грн. з яких: шпалери - 14 рулонів вартістю 70 грн. кожний на суму 980 грн., клей 4 пачки вартістю 30 грн. кожний на суму 120 грн., кайма 2 шт. по 52 грн. на суму 104 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування наявності його вини в завданні шкоди позивачці.

Відповідач не надав доказів, що його вина у залитті квартири позивачки відсутня.

Апеляційний суд відхиляє доводи скарги відповідача, що залиття сталося не з його, оскільки відповідно до вимог статей 13,319 ЦК України при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб.

За змістом пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожиків в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник квартири зобов'язаний проводити за власні кошти ремонт квартири; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Оскільки квартира № 89, з якої сталося залиття квартири позивачки, належить на праві власності відповідачеві, то саме він на підставі положень статей 1166, 1167 ЦК України повинен відшкодувати завдану шкоду, оскільки ним вчинені неправомірні дії, які виразилися в допущенні виконання дій, що викликали псування приміщення та порушення умов проживання позивачки, в його діях є вина та причиновий зв'язок із завданою шкодою.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань чи фізичних страждань та інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Визначаючи розмір моральної шкоди в 20000 гр., суд першої інстанції виходив зі ступеня, характеру та тривалості моральних страждань позивачки в зв'язку з пошкодженням майна. Судом враховано вимоги розумності та справедливості.

Також суд дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею витрати на правову допомогу, що відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Позивачкою заявлено позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5452 грн. та моральної в сумі 1000 грн., судом позов задоволено частково, такий висновок суду відповідає матеріалам справи, які не містять доказів, що позивачкою витрачено зазначений розмір коштів, тобто позивачкою ці вимоги не обґрунтовані у повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази затрат на спірну суму, які б підтверджували факт розміру шкоди, а тому доводи апеляційної скарги позивачки апеляційний суд відхиляє.

Доводи апеляційної скарги відповідача про не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

Суд першої інстанції повно та всебічно перевірив обставини справи, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді