Постанова № 33899050, 01.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 902/790/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Миханюк М.В. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "МНАГОР" на рішення господарського суду Вінницької області від 31.07.13 р. у справі № 902/790/13 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології"

до Приватного підприємства "МНАГОР"

про стягнення 114033,93 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Нагорняк М.М. (директор), представник Найчук О.Є. дов. б/н від 02.09.2013р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.07.2013р. у справі № 902/790/13 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "МНАГОР" (вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, Вінницька обл., 21029, код ЄДРПОУ 34325494) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (вул. Ямська, 28 А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 36376609) 114 033,93 грн. заборгованості, 2280,67 грн. судового збору.

Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (вул. Ямська, 28 А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 36376609) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 19,33 грн., перерахований за платіжним дорученням №790 від 23.04.2013 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Відповідач приватне підприємство "Мнагор" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, провадження у справі припинити, оскільки є постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 20 березня 2013 року, якою вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Доводить, що в провадженні господарського суду Вінницької області та Рівненського апеляційного господарського суду вже слухалась справа за позовом ТзОВ "Високі аграрні технології" до ПП "Мнагор" про стягнення 195741, 97 грн. заборгованості. Підставою до стягнення боргу ТзОВ "Високі аграрні технології" вказали 12 видаткових накладних, а саме: № РН - 0000094 від 05.04.2012 р., № РН - 0000095 від 05.04.2012 р., № РН - 0000096 від 05.04.2012 р., № РН - 0000097 від 05.04.2012 р., № РН - 0000098 від 05.04.2012 р., № РН - 0000099 від 05.04.2012 р., № РН - 0000123 від 12.04.2012 р., № РН - 0000124 від 12.04.2012 р., № РН - 0000126 від 12.04.2012 р., № РН - 0000127 від 12.04.2012 р., № РН - 0000125 від 12.04.2012 р., № РН - 0000176 від 07.05.2012 р.

За наслідками розгляду даної справи прийнято постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 березня 2013 року, якою позов задоволено частково - стягнуто з Приватного підприємства "Мнагор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" 24850,00 грн. основного боргу, 1741, 74 грн. пені, 3493,03 грн. 30% річних, 4999,68 грн. штрафу та 704, 67 грн. витрат на оплату судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Дану постанову сторонами не оскаржено та виконано.

Разом з тим, ТзОВ "Високі аграрні технології" повторно звернулось до суду із позовом про стягнення боргу з ПП "Мнагор" в розмірі 114033, 93 грн., в якому підставою позову зазначили ті ж самі видаткові накладні, а саме: № РН - 0000094 від 05.04.2012 р., № РН - 0000095 від 05.04.2012 р., № РН - 0000096 від 05.04.2012 р., № РН - 0000097 від 05.04.2012 р., № РН - 0000098 від 05.04.2012 р., № РН - 0000099 від 05.04.2012 р., № РН - 0000123 від 12.04.2012 р., № РН - 0000124 від 12.04.2012 р., № РН - 0000126 від 12.04.2012 р., № РН - 0000127 від 12.04.2012 р., які вже були підставою розгляду господарської справи.

Таким чином, спір між тими ж сторонами про той же предмет (стягнення боргу) і з тих же підстав (ті ж видаткові накладні) вже вирішено судом, що унеможливлює його повторний розгляд.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги тих обставин, на які посилався відповідач в своїх запереченнях та які мають значення для справи. Зокрема те, що поставлена позивачем продукція, поставлялась не по договору купівлі - продажу, а поставлялась з інших підстав, частина по дистрибутерському договору №Д-2 від 24.09.2010 року (далі по тексту Договір дистрибуції) та частина без укладення конкретного договору згідно рахунків - фактур. Дані обставини також встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 березня 2013 року.

Так, відповідно до п.2.3. Договору дистрибуції, - товар відпускається партіями, згідно заявки дистриб'ютора.

Пояснює, що згідно договору дистрибуції відносини щодо поставки товару по даному договору відбувались наступним чином: ТзОВ "Високі аграрні технології" (Продавець) отримавши заявку ПП "Мнагор" (Дистриб'ютора) на товар, надсилало останньому рахунок - фактуру, на підставі якого Дистриб'ютор отримував на складі Продавця товар. При отриманні товару на складі Продавця Дистриб'ютору видавалась видаткова накладна, в якій замовлення (підстава) зазначався відповідний рахунок - фактура.

Відповідно до п. 8.4. Договору дистрибуції, - договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року.

Отже, в період дії договору дистрибуції, - відповідачем ПП "Мнагор" (дистриб'ютором) було замовлено та згодом отримано на складі позивача для реалізації продукції на суму 105 280 грн. Дані обставини підтверджує:

- видаткова накладна №РН-0000094 від 05.04.2012 р., на суму 36 000 грн., де

замовлення (підстава) рахунок-фактура №СФ-0000310 від 12.12.11 р.;

- видаткова накладна №РН-0000095 від 05.04.2012 р., на суму 21 280, 00 грн., де

замовлення (підстава) рахунок-фактура №СФ-0000311 від 12.12.11 р.;

- видаткова накладна №РН-0000123 від 12.04.2012 р., на суму 48 000, 00 грн., де

замовлення (підстава) рахунок-фактура №СФ-0000309 від 12.12. 11 р.

Повернення товару по даному договору відбулось на суму 52 574, 24 грн., що підтверджує:

- накладна про повернення товару №08 від 11.05.12 року на суму 21810, 24 грн.;

- накладна про повернення товару №10 від 11.05.12 року на суму 6 284 грн.;

- накладна про повернення товару №14 від 15.05.12 року на суму 1440 грн.;

- накладна про повернення товару №15 від 15.05.12 року на суму 23 040 грн.

Так, залишок товару переданий згідно договору дистрибуції №Д-02 від 24.09.10р. та не реалізований ПП "Мнагор" становить на суму 52 705, 76 грн. (105 280 грн. - 52 574 грн.)

Суттєвою особливістю договору дистрибуції є те, що до ПП "Мнагор" (дистриб'ютора) не перейшло право власності на переданий товар, він зобов'язаний був його лише продавати, реалізовувати.

Згідно п. п. 2.4, 5 договору дистрибуції, - право власності на товар залишається у продавця до моменту отримання грошових коштів від дистриб'ютора; у дистриб'ютора відсутній обов'язок по оплаті поставленого насіння.

Згідно договору дистрибуції ПП "Мнагор" повинно оплатити товар після його реалізації (продажу). Однак товар на суму 52 705 грн. досі не реалізований відповідачем та знаходиться на його складах.

Таким чином, у ПП "Мнагор" відсутній обов'язок по оплаті вказаного товару на суму 52 705 грн.

Суд першої інстанції в порушення ст. 601 ЦК України стягнув з ПП "Мнагор" суму коштів 61 328, 17 грн. ( 114 033, 93 грн. - 52 705, 76 грн.), оскільки зобов'язання в цій частині припинене зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апелянт підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав письмове клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Давши оцінку доводам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

На підставі видаткових накладних: № РН-0000094 від 05.04.2012 року, на суму 36 000,00 грн.; № РН-0000095 від 05.04.2012 року, на суму 21280,00 грн.; № РН-0000096 від 05.04.2012 року, на суму 16000,00 грн.; № РН-0000097 від 05.04.2012 року, на суму 64000,00 грн.; № РН-0000098 від 05.04.2012 року, на суму 48000,00 грн.; № РН-0000099 від 05.04.2012 року, на суму 6 400,00 грн.; № РН-0000123 від 12.04.2012 року, на суму 48 000,00 грн.; № РН-0000124 від 12.04.2012 року, на суму 9 000,00 грн.; № РН-0000126 від 12.04.2012 року, на суму 78 440,00 грн.; № РН-0000127 від 12.04.2012 року, на суму 9728,00 грн.; позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 336 848,00 грн. Дані накладні підписані сторонами та скріплені печатками.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши позивачу 95 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: від 13.04.2012 року на суму 20 000,00 грн.; 20.04.2012 року на суму 10 000,00 грн.; 28.04.2012 року на 20 000,00 грн.; 04.05.2012 року на 30 000,00 грн.; 08.05.2012 року на суму 15 000,00 грн.

Також здійснив часткове повернення товару на загальну суму 127 814,07 грн., що підтверджується наступними документами: повернення постачальнику № 9 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 7 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 8 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику №10 від 11.05.2012 року; повернення постачальнику № 11 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 12 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 13 від15.05.2012 року; повернення постачальнику № 14 від 15.05.2012 року; повернення постачальнику № 15 від 15.05.2012 року.

12.04.2013р. позивач направив відповідачу вимогу від 03.04.2013р. № 03/04/2013 року сплату заборгованості в розмір 114 033,93 грн., яка залишена без задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, у видаткових накладних та рахунках-фактурах відсутнє посилання сторони на договірні зобов'язання.

Разом з тим, як видно із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. по справі №19/72/2012/5003 за позовом ТОВ "Високі аграрні технології" до ПП "Мнагор" про стягнення 195 741,97 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 29.03.2012р. суд постановив: "Апеляційну скаргу ПП "Мнагор" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2012р. у справі №19/72/2012/5003 задовольнити частково; рішення суду І інстанції скасувати в частині задоволення позову в частині стягнення 160 657,52 грн.; стягнути з ПП "Мнагор" на користь ТОВ "Високі аграрні технології" 24850 грн. основного боргу, 1741,74 грн. пені, 3493,03 грн. 30% річних, 4999,68 грн. штрафу та 704,67 грн. витрат на оплату судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовити". Дана постанова набрала законної сили в день її прийняття.

Судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови встановлено, що факт поставки товару по видаткових накладних на загальну суму 114033,93 грн., що є підставою звернення до суду по справі №902/790/13 носить позадоговірний характер, оскільки, відсутність посилання у видаткових накладних та рахунках-фактурах на будь-який договір дає підстави для висновку про позадоговірні відносини.

Таким чином, судом апеляційної інстанції у справі №19/72/2012/5003 постановою встановило факт поставки товару по договірних зобов'язаннях з частковою проплатою боргу відповідачем на загальну суму 24850,00 грн., в частині стягнення боргу з відповідача по видаткових накладних № РН-0000094 від 05.04.2012 року; № РН-0000095 від 05.04.2012 року; № РН-0000096 від 05.04.2012 року; № РН-0000097 від 05.04.2012 року; № РН-0000098 від 05.04.2012 року.; № РН-0000099 від 05.04.2012 року; № РН-0000123 від 12.04.2012 року; № РН-0000124 від 12.04.2012 року; № РН-0000126 від 12.04.2012р. .; № РН-0000127 від 12.04.2012 року судом було відмовлено, мотивуючи тим, що дані поставки носять позадоговірний характер.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Висновок місцевого господарського суду про те, що правовідносини виникли з купівлі - продажу товару, відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином апелянт не довів, що борг по спірних накладних, зазначених у позовній заяві, виник на підставі дистрибуторського договору, оскільки в них відсутнє посилання на такий договір. Вказана лише підстава - рахунки - фактури. В рахунках - фактурах також відсутнє посилання на дистрибуторський договір.

Крім того, у справі № 19/72/2012/5003 Рівненський апеляційний господарський суд лише вказував, що між сторонами існували господарські відносини на підставі договору дистрибуції, що стало підставою часткового задоволення позову. Факт отримання відповідачем товару за даним договором не встановлювався.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про припинення провадження у справі №902/790/13, оскільки в даній справі спір вирішено з інших підстав - з правовідносин договору купівлі - продажу, укладеного в спрощеній формі шляхом продажу товару по видаткових накладних, які не випливають з договору поставки та договору дистрибуції.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. По - перше: така заява відповідно до ст.601 ЦК України сторонами не здійснювалась до звернення з позовом. По - друге: питання виконання дистрибуторського договору сторонами є спірним, оскільки відповідач заперечує реалізацію товару за договором дистрибуції, якщо такий отримував від позивача. Неналежне виконання дистрибуторського договору може бути окремим предметом спору.

За таких обставин, не вбачається підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мнагор" на рішення господарського суду Вінницької області від 31.07.2013 р. у справі № 902/790/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 31 липня 2013 р. у справі № 902/790/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 902/790/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.