ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2013 р. Справа № 911/3321/13
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Дочірнього підприємства "Києво - Святошиське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Київвоблгаз", Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Боярка
про стягнення 24328,60 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: Жигадло І.Б. - довіреність № 266/10 від 14.12.2012 р.;
від відповідача: П'ятоволенко І.І. - довіреність № 146 від 13.02.2013 р.
СУТЬ СПОРУ:
У серпні 2013 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Києво - Святошиське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Київвоблгаз" (далі - відповідач) про стягнення 24328,60 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 06/11-1338 на купівлю-продаж природного газу від 30.08.2011 р. з оплати за поставлений природний газ.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3321/13 та призначено її до розгляду на 23.09.2013 р.
17.09.2013 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі.
23.09.2013 р. суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.09.2013 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
30.08.2011 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець) та Дочірнім підприємством "Києво - Святошиське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Київвоблгаз" (продавець) був укладений договір № 06/11-1338 на купівлю-продаж природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.). продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2011 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві в період з 06.08.2011 р. по 30.09.2011 р. газ в обсязі до 18,648 тис. куб.м., у томі числі по місяцях, як визначено у даному пункті договору.
Ціна на природний газ узгоджена сторонами у п. 5.1. договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 22980,17 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом передачі-приймання природного газу за вересень 2011 р. від 30.09.2011 р.
Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.
Порядок щодо оплати за поставлений природний газ визначено сторонами у п. 6.2. договору - остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки агу з поточних рахунків покупця.
Проте, як свідчать матеріали справи відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий природний газ не здійснив, внаслідок чого вартість неоплаченого відповідачем газу, на момент звернення з позовом, склала 22980,17 грн.
Однак, заперечуючи проти стягнення з відповідача вказаної вище суми боргу, останній посилається на лист № 926, згідно якого він вважає, що відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог по договору № 06/11-1338.
За доводами відповідача, підставою таких зарахувань стала помилкова сплата коштів у сумі 22980,17 грн. за договір № 06/10-2128, що підтверджується платіжним дорученням № 1181 від 21.10.2011 р.
Відповідно до 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 203 ГК України.
За змістом ст. 601 ЦК України припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін і вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Проте відповідачем не подано, а в матеріалах справи не міститься доказів існування у позивача заборгованості перед відповідачем по інших договорах чи з інших підстав на суму 22980,17 грн., така заборгованість не є безспірною, що є однією з умов для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином судом встановлено, що зарахування на суму 22980,17 грн., про яке говорить відповідач, юридично не відбулося, тому його висновок про наявність в спірному випадку підстав для зарахування спірних коштів як зустрічних однорідних вимог є помилковим.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 22980,17 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із цього суд дійшов до висновку, що у позивача виникло право вимоги щодо нарахування індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми за договором.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, сума нарахування індексу інфляції за період з жовтня 2011 р. по травень 2013 р. включно становить 68,94 грн., 3% річних за період з 11.10.2011 р. по 20.08.2013 р. складає 1279,49 грн.
Судом встановлено, що розрахунки позивача відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Києво - Святошиське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Київвоблгаз" (код ЄДРПОУ 19412538) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827) 22980 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 17 коп. основного боргу, 68 (шістдесят вісім) грн. 94 коп. індексу інфляції, 1279 (одну тисячу двісті сімдесят дев'ять) грн. 49 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 03.10.2013 р.
Суддя Наріжний С.Ю.
Судове рішення № 33898825, Господарський суд Київської області було прийнято 30.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/3321/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: