Рішення № 33898721, 24.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/74/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2013 Справа № 908/2812/13

за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс» (69096, м.Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, буд. 27-А, кв. 50)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Зуєва М.В. - довіреність № 01-10/521 від 20.09.2013 р.

від відповідача: Рудь К.Л. - довіреність № 1793 від 17.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс» суми 4577,92 грн. пені та суми 4330,46 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт № 27-7/12/615 від 01.10.2012 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, а також на умови укладеного між сторонами договору на виконання робіт № 27-7/12/615 від 01.10.2012 р. Позивач зазначає, що в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань, відповідач у визначені Договором строки (21.11.2012 р.) ремонт гідромуфти не здійснив. Акт прийому-здачі виконаних робіт було підписано сторонами лише 04.02.2013 р. У зв'язку з цим, на підставі п. 7.2 Договору відповідачу нараховано 4577,92 грн. пені та 4330,46 грн. штрафу. Направлена на адресу відповідача Претензія з вимогою сплатити пеню та штраф, була залишена останнім без задоволення. Посилаючись на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2812/13, розгляд якої призначено на 24.09.2013 р.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримав. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - проти позову заперечив. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві. Зокрема, зазначив, що строк виконання робіт за Договором сплив 22.11.2012 року і Виконавець в межах вказаного строку виконав роботи і був готовий до підписання відповідного акту виконаних робіт на власній території, оскільки відповідно до п. 2.5 договору обов'язок по здійсненню вхідного контролю якості покладений на позивача (Замовника). Відповідачем наступного дня було повідомлено позивача про закінчення проведення робіт але звичайним листом, а не рекомендованим, тому як доказ цей лист може фігурувати щодо його змісту, але вже 27.11.2012 року на адресу позивача було направлено ре комендований лист № 1127-П1, в якому відповідач у зв'язку із завершенням ремонту Гід ромуфти, згідно Договору просив направити представників позивача для проведення вхідного контролю якості виконаних робіт. Посилаючись на викладені обставини, відповідач вважає, що зобов'язання по виконанню робіт було прострочено, але не більше ніж на 5 днів, зокрема з 22.11.2012 року (дата сплину 20-денного строку ви конання) по 27.11.2012 року (дата офіційного повідомлення про закінчення робіт). Проте на вищевказаний лист від 27.11.2012 року позивачем було надіслано відповідь, згідно якої позивач відмовився прибути для проведення вхідного контролю та напо лягав на доставці Гідромуфти на свою територію для проведення вхідного контролю на території порту. У листі-відповіді від 30.11.2012 року відповідач підтвердив свої зобов'язання по доставці Гідромуфти після проведення вхідного контролю якості на його території, та за значив що підтвердженням закінчення робіт по ремонту є Акт виконаних робіт, та у зв'язку з тим, що представники позивача не здійснили вхідний контроль, чим фактично не підтвердили виконання робіт в повному обсязі і відповідність виконаних робіт завданню замовника, що в свою чергу позбавляє можливості прийняти рішення про здійснення дос тавки Гідромуфти на територію позивача, так як у випадку не прийняття робіт на терито рії позивача у відповідача виникнуть додаткові витрати по поверненню ремонтного об'єкту на власну територію, які не передбачені калькуляцією. 22.01.2013 року первинна домовленість сторін була реалізована. За ре зультатами проведення вхідного контролю уповноваженими представниками Сторін на території відповідача (Виконавця) було складено Акт технічного стану № 0122-А1, яким підтверджено проведення контролю якості виконаних робіт і комплектності Гідромуфти. Відповідно до вказаного акту сторони претензій по якості і комплектності не мають та зо бов'язуються підписати акт виконаних робіт в день доставки об'єкту ремонту на терито рію позивача (Замовника). На виконання вищевказаного, 04.02.2013 року уповноваженими представниками сто рін було складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0204-1, згідно якого від повідачем здані роботи по ремонту Гідромуфти, а Сторони підтвердили, що претензій одна до одної не мають. Також, у відзиві відповідач наголосив, що сам факт «саботування» позивачем підписання акту виконаних робіт після прове дення вхідного контролю не є доказом не виконання робіт. Адже 27.11.2012 року сам відповідач запросив фактично позивача прийняти виконані роботи і якби вони не були виконані, то це з'ясувалося б при намаганні позивача їх прийняти але пози вач своєю відмовою від направлення свого представника для проведення вхідного контролю власноруч позбавив себе можливості прийняти вже виконані роботи. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 24.09.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.10.2012 р. між позивачем (Замовником) та відповідачем (Виконавцем) було укладено договір на виконання робіт № 27-7/12/615 (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався протягом 2012 року виконати роботи з капітального ремонту гідромуфти приводу компресора гідропередачі УГП 1200/750 тепловозу ТГМ-4Б № 0395 (інв. № 48068) (далі по тексту - «Гідромуфта»), а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2 Договору доставка Гідромуфти в ремонт на ремонтний майданчик Виконавця та повернення з ремонту здійснюється транспортом Виконавця та визначається Додатком № 5, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Прийом Гідромуфти для проведення робіт здійснюється відповідно до письмової заявки на ремонт і оформлюється Актом приймання Гідромуфти для проведення робіт (п. 2.1 Договору).

Згідно із п. 2.5 Договору Замовник здійснює вхідний контроль якості проведених робіт.

Оформлення виконаних робіт з капітального ремонту Гідромуфти здійснюється шляхом підписання Сторонами двостороннього Акту прийому-здачі виконаних робіт (п. 2.6 Договору).

Ціна Договору узгоджена Сторонами в розділі 3 Договору.

Порядок здійснення оплати врегульовано Сторонами у розділі 4 Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору строк виконання робіт становить 20 робочих днів від дня надання Гідромуфти у ремонт та підписання Акту приймання Гідромуфти для проведення робіт.

Обов'язок Замовника приймати виконані робот згідно з Актом прийому-здачі виконаних робіт, передбачено п. 6.1.3 Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення Виконавцем термінів виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,1 % від повної вартості робіт, а за прострочення більш 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості робіт.

За умовами п. 10.1 Договору він набирає сили з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2012 р., а в частині зобов'язань, які виникли в період дії даного Договору та відповідальності за їх виконання - до повного їх виконання, проведеного в належному порядку, і, за вимогою кредитора - відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки.

Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору, 16.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 01-11/514) про відвантаження Гідромуфти для проведення капітального ремонту.

23.10.2012 р. відповідач узгодив особу, яка буде безпосередньо приймати Гідромуфту з боку відповідача та просив відвантажити підготовлену до ремонту Гідромуфту його уповноваженому представнику (лист вих. № 1023-КП4 від 23.10.2012 р.).

Згідно Акту № 3 приймання-передачі, 24.10.2012 р. Гідромуфта була передана відповідачу для проведення ремонту.

Листом від 27.11.2012 р. (вих. № 1127-П1) відповідач повідомив позивача про завершення ремонту Гідромуфти та направив Акти виконаних робіт для підписання.

У відповідь на лист відповідача від 27.11.2012 р., позивач, листом від 30.11.2012 р. (вих. № 0621641), просив доставити Гідромуфту після ремонту на адресу Порта, де і буде здійснений вхідний контроль якості виконаних робіт.

В свою чергу відповідач, листом від 30.11.2012 р. (вих. № 1130-П2) підтвердив свої зобов'язання по доставці Гідромуфти лише після проведення вхідного контролю якості на його території, та за значив, що підтвердженням закінчення робіт по ремонту є Акт виконаних робіт. Посилаючись на те, що представники Порту не здійснили вхідний контроль на території Виконавця, чим фактично не підтвердили виконання робіт в повному обсязі і відповідність виконаних робіт завданню Замовника, відповідач зазначив, що даний факт позбавляє його можливості прийняти рішення про здійснення дос тавки Гідромуфти на територію Замовника, оскільки у випадку не прийняття робіт на терито рії Замовника, у Виконавця виникнуть додаткові витрати по поверненню ремонтного об'єкту на власну територію, які не передбачені калькуляцією.

22.01.2013 р. після прибуття представника позивача, за ре зультатами проведення вхідного контролю уповноваженими представниками Сторін на території Виконавця (відповідача), було складено Акт технічного стану № 0122-А1, яким підтверджено проведення контролю якості виконаних робіт і комплектності Гідромуфти. Відповідно до вказаного Акту Сторони претензій по якості і комплектності не мають та зо бов'язуються підписати Акт виконаних робіт в день доставки об'єкту ремонту на терито рію Замовника (позивача).

04.02.2013 року уповноваженими представниками Сто рін було складено та підписано Акт № ОУ-0204-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого Виконавцем (від повідачем) здані роботи по ремонту Гідромуфти на суму 61863,74 грн. (в т.ч. ПДВ). При цьому сторони підтвердили, що претензій одна до одної не мають.

В лютому 2013 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію (вих. № 4/П від 15.02.2013 р.) з вимогою впродовж 10 днів з моменту отримання Претензії сплатити нараховані штрафні санкції в загальній сумі 8908,38 грн. за порушення строків виконання ремонтних робіт за Договором.

Направлена Претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Індустріал Сервіс» суми 4577,92 грн. пені та суми 4330,46 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт № 27-7/12/615 від 01.10.2012 р., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком відповідача стало виконання робіт, а обов'язком позивача - прийняття виконаних відповідачем робіт і оплата їх вартості.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, за умовами п. 5.1 Договору строк виконання робіт становить 20 робочих днів від дня надання Гідромуфти у ремонт та підписання Акту приймання Гідромуфти для проведення робіт.

Наявний в матеріалах справи Акт № 3 приймання-передачі свідчить, що Гідромуфта була передана Замовником (позивачем) Виконавцю (відповідачу) для проведення ремонту - 24.10.2012 р.

З урахуванням строку виконання робіт, узгодженого Сторонами в п. 5.1 Договору, ремонтні роботи повинні були бути виконаними - до 21.11.2012 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідний Акт № ОУ-0204-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) було підписано Сторонами - 04.02.2013 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення Виконавцем термінів виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,1 % від повної вартості робіт, а за прострочення більш 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості робіт.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем ремонтних робіт, позивачем, на підставі п. 7.2 Договору, за 74 дні прострочення (з 22.11.2012 р. по 04.02.2013 р.), нараховано суму 4577,92 грн. пені та суму 4330,46 грн. штрафу.

Дослідивши матеріали та обставини справи, суд приходить до висновку, що з боку відповідача, дійсно мало місце прострочення виконання зобов'язання, але не більше як п'ять днів, а не 74 дні, як стверджує позивач.

Так, матеріали справи свідчать, що листом за вих. № 1127-П1 від 27.11.2012 р. відповідач повідомив позивача про завершення робіт за Договором. Даний факт позивачем не заперечуються та не оспорюється. До того ж, доказом отримання вказаного листа позивачем є його особиста відповідь (лист позивача від 30.11.2012 р. №1130-П2). Отже, позивач був обізнаний, що станом на 27.11.2012 р. роботи за Договором були виконані відповідачем у повному обсязі. Проте, позивач відмовився прибути до Виконавця для проведення вхідного контролю та наполягав на доставці Гідромуфти для проведення вхідного контролю та території Порту.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, посилаючись на п. 1.2 Договору, наголосив, що доставка Гідромуфти в ремонт на ремонтний майданчик Виконавця та повернення з ремонту повинно здійснюватися транспортом Виконавця.

Дійсно, така умова передбачена Договором, проте, матеріали справи, зокрема, листування сторін, свідчать, що відповідач не ухилявся та не заперечував проти доставки об'єкту ремонту Замовнику, а лише наполягав на первісному здійсненні Замовником свого обов'язку, передбаченого п.2.5 Договору - вхідного контролю якості проведених ремонтних робіт на території Виконавця.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що за відсутності здійсненого вхідного контролю на території Виконавця, у нього, у випадку не прийняття робіт, могли виникнути додаткові витрати по поверненню ремонтного об'єкту на власну територію, які не передбачені калькуляцією.

За змістом положень ч. 1 ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Умовами Договору, а саме пунктами 2.5 та 6.1.3, передбачений обов'язок Замовника здійснити вхідний контроль якості проведених робіт та прийняти виконані роботи згідно з Актом прийому-здачі виконаних робіт.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проаналізувавши обставини справи у їх сукупності та умови договору, суд констатує, що здійснення позивачем вхідного контролю виконаних робіт повинно було передувати доставці відповідачем об'єкту ремонту на територію Замовника (позивача) з наступним оформленням Акту прийому - здачі виконаних робіт. Проте, позивач безпідставно наполягав на зворотному, чим уповільнив процес прийняття виконаних відповідачем робіт за відповідним Актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

З моменту повідомлення відповідачем позивача про завершення ремонтних робіт (27.11.2012 р.) до проведення представниками позивача вхідного контролю якості робіт на території Виконавця (відповідача) (22.01.2013 р.), сплив значний проміжок часу (майже два місяці).

Акт № ОУ-0204-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) було підписано Сторонами - 04.02.2013 р.

При цьому, суд відзначає, що факт підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) - 04.02.2013 р. не є доказом несвоєчасного виконання відповідачем до цього часу ремонтних робіт, адже своїм листом від 27.11.2012 р. відповідач повідомив позивача про завершення робіт та фактично запросив його прийняти роботи. В даному випадку, своєю відмовою від направлення свого представника для проведення вхідного контролю, позивач позбавив себе можливості прийняти виконані роботи в листопаді 2012 р.

Оскільки строк виконання робіт за Договором сплив - 21.11.2012 р., право на рахування пені виникло у позивача з 22.11.2012 р. Враховуючи, що 27.11.2012 р. позивача офіційно було повідомлено про завершення ремонтних робіт, прострочення зобов'язання відповідача по виконанню робіт складає 5 днів (з 22.11.2012 р. по 27.11.2012 р.).

Виходячи з розміру пені, встановленого п. 7.2 Договору, сума пені за період з 22.11.2012 р. по 27.11.2012 р. складає 309,20 грн. (61863,74 грн. х 0,1% х 5 днів).

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 4577,92грн. задовольняється частково - в сумі 309,20 грн., в решті вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої безпідставно.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% вартості робіт в сумі 4330,46 грн., суд відмовляє у повному обсязі, оскільки за умовами п.7.2 Договору дана санкція нараховується за умови прострочення Виконавцем термінів виконання робіт більш ніж 30 днів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконання робіт за Договором прострочено Виконавцем (відповідачем) на 5 днів (тобто прострочення більш ніж 30 днів не відбулось), тому застосування штрафу є безпідставним.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс» (69096, м.Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, буд. 27-А, кв. 50, код ЄДР 32875731, рахунок №26005962491315 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851) на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99; код ЄДР 01125755; рахунок № 2600800016056 у Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Маріуполь Донецької області, МФО 335957) суму 309 (триста дев'ять) грн. 20 коп. пені та суму 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.09.2013р.

Суддя М.В. Мірошниченко