Рішення № 33898617, 02.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2013 р. Справа № 902/1198/13

Провадження № 18/902/75/13

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Маяк" (Хмельницьке шосе,145, м. Вінниця, 21021)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Енозіс" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 64 077,66 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: Рога О.В., довіреність № 47/1332 від 09.07.2013 р.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Маяк" (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енозіс" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 64 077,66 грн. заборгованості з якої: 54 303,10 грн. - основна заборгованість; 8145,47 грн. - пеня та 1629,09 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 22 серпня 2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17 вересня 2013 року.

Ухвалою від 17 вересня 2013 року розгляд справи відкладено в зв'язку з необхідністю витребування додаткових письмових доказів.

В судове засідання 02.10.2013 року з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 23.09.2013 року.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

08 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 65/65 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (в подальшому Договір).

Згідно з предметом даного Договору виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачу (відповідачу) послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього Договору.

Виконавець приймає в каналізаційну мережу, а споживач скидає в каналізаційний випуск та мережу господарчо-побутові стоки, зливну воду цілодобово і проводить своєчасно абонентну плату за це (п. 1.2. Договору).

Виконавець надає споживачеві послуги з дотриманням якісних показників і режимів. Холодне постачання: безперебійне цілодобове або згідно із затвердженим режимом. Водовідведення - безперебійне, цілодобове (п. 2.1. Договору).

Розрахунки за послуги водопостачання та використану воду здійснюються згідно "Правилам", тарифам та чинним законодавством. У разі зміни діючого тарифу протягом дії Договору, споживач проводить оплату наданих послуг за новими тарифами, з моменту їх введення, без зміни умов Договору. Розрахунки здійснюються щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. При цьому споживач самостійно отримує рахунок до 6-го числа розрахункового місяця (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки проводяться за такими тарифами: вода - 1 м.куб. 4 (чотири) грн. 65 коп. без ПДВ ( з ПДВ - 5,58 грн.); стоки - 1 м.куб. 4 (чотири) грн. 00 коп. без ПДВ (з ПДВ - 4,80 грн.) (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони визначили відповідальність споживача за несвоєчасну сплату рахунку у вигляді сплати виконавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей Договір діє з 01.04.2010 року по 31 грудня 2010 року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не висловила наміру внести зміни або доповнення, Договір вважається продовженим на наступний термін (п. 6.2. Договору).

В подальшому, а саме 26 квітня 2012 року між сторонами укладено Договір № 150/48 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно з предметом даного Договору виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачу (відповідачу) послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього Договору.

Виконавець приймає в каналізаційну мережу, а споживач скидає в каналізаційний випуск та мережу господарчо-побутові стоки, зливну воду цілодобово і проводить своєчасно абонентну плату за це (п. 1.2. Договору).

Виконавець надає споживачеві послуги з дотриманням якісних показників і режимів. Холодне постачання: безперебійне цілодобове або згідно із затвердженим режимом. Водовідведення - безперебійне, цілодобове (п. 2.1. Договору).

Розрахунки за послуги водопостачання та використану воду здійснюються згідно "Правилам", тарифам та чинним законодавством. У разі зміни діючого тарифу протягом дії Договору, споживач проводить оплату наданих послуг за новими тарифами, з моменту їх введення, без зміни умов Договору. Розрахунки здійснюються щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. При цьому споживач самостійно отримує рахунок до 6-го числа розрахункового місяця (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки проводяться за такими тарифами: вода - 1 м.куб. 6 (шість) грн. 86 коп. без ПДВ (з ПДВ - 8,232 грн.); стоки - 1 м.куб. 5 (п'ять) грн. 49 коп. без ПДВ (з ПДВ - 6,588 грн.) (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони визначили відповідальність споживача за несвоєчасну сплату рахунку у вигляді сплати виконавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

01 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 150/238 про спільне використання технологічних мереж основного споживача (надалі Договір).

За умовами цього Договору основний споживач (позивач) зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величини, дозволених Субспоживачу (відповідач) до використання (додаток № 1), а субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної енергії, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (п. 1.1. Договору).

Основний споживач забезпечує передачу електричної енергії після укладення цього Договору, та Договору про постачання електричної енергії, який укладається між Субспоживачем та постачальником електричної енергії. Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку № 2 "Однолінійна лінія", приєднання потужності 240 кВт (п. 1.2. Договору).

Розділом 4 Договору сторони погодили зобов'язання споживача, до яких з поміж інших входять:

- здійснювати оплату за використаннями електричних мереж основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж основного споживача здійснюється згідно з додатками "Порядок розрахунків" (додаток № 6) та "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії" (додаток №4). Плата за використання електричних мереж основного споживача вноситься субспоживачем на підставі розрахунку, одержаного від основного споживача. тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 днів (п. 4.1. Договору);

- здійснювати оплату за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатку "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (п. 4.2. Договору);

- до 25 числа розрахункового місяця направляти основному споживачу свого уповноваженого представника для надання звіту про кількість спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць (зразок додаток № 7 до цього Договору) та проведення взаємозвірки розрахунків між сторонами. У разі виникнення необхідності представник основного споживача направляється до субспоживача (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 7.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. цього Договору, з порушення термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків" до цього Договору, субспоживач сплачує основному споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені визначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Договір укладається на термін до 31.12.2011 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд (п. 9.4. Договору).

01.11.2011 року між сторонами укладено договір № 64/194 про спільне використання технологічних мереж основного споживача (надалі Договір) з умовами, що і договір № 150/238 від 01.12.2011 року, зі строком його дії до 31.12.2012 року.

Крім того, 26.04.2012 року між сторонами укладено договір № 150/49 про технічне забезпечення електропостачання споживача (надалі Договір).

Згідно з предметом цього Договору власник мереж (позивач) забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу (відповідач) в обсягах згідно з Договором про постачання або про купівлі-продаж електричної енергії, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1. цього Договору.

Власник мереж зобов'язаний забезпечувати технічну можливість для передачі споживачу електричної енергії в межах 240 кВт потужності на 2 класі напруги (ступінь напруги 0,4 кВ) в обсягах, визначених відповідно до Договору з постачальником електричної енергії, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності (п. 2.1.1. Договору).

Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії та витрати електричної енергії на межі балансової належності електромереж за передавання електричної енергії згідно з додатком № 3 "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат власника мереж за передачу електричної енергії" та за технічне обслуговування електричних установок споживача (якщо таке обслуговування передбачене договором) відповідно до додатку "Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача" (п. 4.1.1. Договору).

Облік активної та реактивної енергії у споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж власника мереж, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п. 7.1. Договору).

У разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. цього Договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком (п. 8.2. Договору).

Договір укладається на строк до 31.12.2012 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд (п. 10.6. Договору).

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконував належним чином та в повному обсязі, а саме останнім надавались відповідачу послуги обумовлені Договорами, за результатами яких між сторонами складались та підписувались акти виконання робіт (надання послуг) (а.с. 41-69). За даними, наведеними в актах виконання робіт (надання послуг) за період з 01.01.2011 року по 31.05.2013 року позивачем надано відповідачу послуги загальною вартістю 65 034,10 грн..

Як свідчать матеріали справи, відповідач не проведено розрахунків за надані послуги. Однак, останнім виконувались для позивача друкарські послуги та виготовлення печаток на загальну суму 10 731 грн., яка зарахована в рахунок погашення заборгованості (а.с. 70-77).

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 54 303,10 грн..

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 53 303,10 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 8145,47 грн. - пені та 1629,099 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як зазначено вище, сторонами визначено відповідальність за порушення строків оплати наданих послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожний день прострочки.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 01.06.2012 року по 01.06.2013 року на загальну суму заборгованості. Однак, суд не може погодитись з наведеним розрахунком, оскільки приписами п. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 8145,47 грн. пені за визначений в розрахунку період, підлягають задоволенню частково в сумі 4094,99 грн. за період з 01.06.2012 року по 01.12.2012 року, відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України та п. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно с т. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 01.06.2012 року по 01.06.2013р. судом не виявлено помилок в зв'язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енозіс» (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21021, ідентифікаційний код 20083525) на користь Публічного акціонерного товариства "Маяк" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21021,, ідентифікаційний код 14307771) 54 303,10 грн. - основного боргу; 4 094,99 грн. - пені; 1 629,09 грн. - 3% річних та 1 611,74 грн. - судового збору.

3. В позові в частині стягнення 4 050,48 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 04 жовтня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21021)