Ухвала суду № 33897580, 26.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/6329/13 Головуючий 1-ї інстанції Чередник В.Є.

Справа №640/6445/13-ц Доповідач: Сащенко І.С.

Категорія: земельні правовідносини

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Довгаль А.П., Коваленко І.П.,

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Мадагаскар-Тревел», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2013 року по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про звільнення земельної ділянки та знесення об'єкту,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року Харківська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки та знесення об'єкту.

22.07.2013 року представником Харківської міської ради подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом встановлення заборони ОСОБА_3 експлуатацію нежитлової будівлі літ. «Б-2», загальною площею 47,4 кв. м., по АДРЕСА_1

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2013 року заяву представника ХМР задоволено. Заборонено ОСОБА_3 експлуатацію нежитлової будівлі літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв. м., по АДРЕСА_1

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Мадагаскар-Тревел», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 просять ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову, якою відмовити Харківській міській раді в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, на порушення норм процесуального права.

Зокрема, у своїй скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом не було зазначено, чому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, порушено принцип співмірності виду заходу забезпечення позову, а також не досліджено доказів на підставі яких прийнято оскаржувану ухвалу.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Мадагаскар-Тревел», фізична особа-підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 посилаються на те, що вказана ухвала перешкоджає їм займатись господарською діяльністю, у зв'язку з чим вони, як підприємці, зазнають неабияких збитків.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися, доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційні скарги підлягаючими задоволенню.

Забороняючи відповідачу експлуатацію спірної нежитлової будівлі суд першої інстанції виходив з того, що існує рішення начальника інспекції ДАБК у Харківській області про заборону експлуатації, яке ОСОБА_3 не виконується.

Проте погодитись з таким висновком суду судова колегія апеляційного суду не може.

Відповідно до вимог ст. 151 та ч.3 ст. 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В даному випадку, спір носить майновий характер, до цього часу не вирішений. В спірній нежитловій будівлі здійснюється господарська діяльність декількома господарюючими суб'єктами ( а.с. 29 - 39 ). Забезпечення позову у спосіб, зазначений в ухвалі суду, перешкоджає здійсненню господарської діяльності цими суб'єктами.

Крім того, суд заборонив експлуатацію нежитлової будівлі загальною площею 320,3 кв.м., чим вийшов за межі заявлених вимог, оскільки в заяві представника міськради міститься клопотання про заборону експлуатації нежитлової будівлі значно меншої площі - 47,4 кв.м.

Таким чином, ухвала суду підлягає скасуванню з відмовою заявнику в забезпеченні позову у такий спосіб.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч. 2 ст. 307, 312 ч. 1 п. 2; 313; 315, 317; 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Мадагаскар-Тревел», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2013 року скасувати.

В задоволенні заяви представника Харківської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_3 експлуатації нежитлової будівлі літ. «Б-2», по АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді