Ухвала суду № 33896987, 04.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1990/13-ц Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.Провадження № 22-ц/780/5151/13 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 26 04.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Лащенка В.Д.,

за участю секретаря Токар Т.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору про іпотечний кредит.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ "ОТП Банк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору про іпотечний кредит, посилаючись на те, що 27 травня 2008 року між позивачем та ЗАТ «ОТП Банк» (з 30 червня 2009 року найменування змінено на ПАТ „ОТП Банк") було укладено договір про іпотечний кредит, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 800 тисяч гривень кредиту зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16,09 % річних строком до 27 березня 2032 року на придбання у власність квартири АДРЕСА_1. Того ж дня між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір поруки № SR-004/331/2008, за яким Поручитель зобов'язався відповідати перед Банком солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Позичальником усіх його зобов'язань за Договором про іпотечний кредит та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому, та договір іпотеки № РМЬ-004/331/2008. У подальшому на підставі додаткових угод до вказаного кредитного договору сторони змінювали валюту кредитного договору, ставку за користування кредитом. У подальшому під час неодноразового листування позивача з банком, позивач зрозумів, що банк під час укладання договору про іпотечний кредит ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: надав недостовірну інформацію щодо процентної ставки, яка впливає на сукупну вартість кредиту. У зв'язку з викладеним позивач просив визнати договір про іпотечний кредит № МЬ-004/331/2008 від 27 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», недійсним. Визнати Додатковий договір № МЬ-004/331/2008/1 від 29 вересня 2008 року до договору про іпотечний кредит № МЬ-004/331/2008 від 27 травня 2008 року недійсним. Визнати іпотечний договір № РМЬ-004/331/2008 від 27 травня 2008 року та Додатковий договір № 1 від 29 вересня 2008 року до Іпотечного договору № РМЬ-004/331/2008 від 27 травня 2008 року недійсними. Визнати договір поруки № 811-004/331/2008 від 27 травня 2008 року недійсним. Визнати договір поруки № 8И-004/331/2008/1 від 01 жовтня 2008 року недійсним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 26 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 27 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (з 30 червня 2009 року найменування змінено на ПАТ „ОТП Банк") було укладено договір про іпотечний кредит, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 800 тисяч гривень кредиту зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16,09 % річних строком до 27 березня 2032 року на придбання у власність квартири АДРЕСА_1 (а. с. 13-15). 27 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір потеки № PML-004/331/2008 (а. с. 28-32). 27 травня 2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір поруки № SR-004/331/2008 (а. с. 33). 27 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору про іпотечний кредит № ML-004/331/2008 від 27.05.2008 (а. с. 34-37). 29 вересня 2008 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № МL-004/331/2008/1 до Додаткового договору до договору про іпотечний кредит № МL-004/331/2008 від 27 травня 2008 року. предмет додаткового договору розмір та Валюта Кредиту та Цільове використання Кредиту, розмір та Валюта Кредиту - 156 200,23 (сто п'ятдесят шість тисяч двісті,23) доларів США (а. с. 38) 01 жовтня 2008 року між Позичальником та Банком було укладено Додатковий договір № 1 до Іпотечного договору № PML-004/331/2008 (а. с. 39). 01 жовтня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SK811-004/331/2008/1, яким визначено розмір боргових зобов'язань, забезпечених порукою,- 156200,23 доларів США (а. с. 40).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 6, 11, 13, 16, 203, 215, 216, 228, 638 ЦК України та прийшов до правильного висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач увів його в оману під час укладання договору про іпотечний кредит.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

На підставі вищезазначеного вбачається, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Крім того, відповідні обставини наявності умислу, істотність значення обставин, щодо яких введено в оману, і сам факт обману, повинна довести сторона, яку введено в оману.

Позивачем по справі вказані обставини не доведені, а посилання на ненадання йому банком достовірної інформації щодо процентної ставки по іпотечному кредиту, не можуть розцінюватися судом як навмисне введення в оману, оскільки у позивача існувала можливість при належній турботливості та обачності при підписанні договорів отримати всю необхідну йому інформацію та передбачити розмір процентної ставки та сукупну вартість кредиту.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: