Ухвала суду № 33896814, 19.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" вересня 2013 р. Справа № 817/1909/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" липня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс Груп" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс Груп" (далі -ТОВ "Євро Сервіс Груп") звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 р. №0001942342 та від 07.05.2013 р. №0001952342.

В обґрунтування позову вказує, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт №246/22-200/36905942 від 22.04.2013 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001952342 від 07.05.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26442,00 грн. - основного платежу та 6610,50 грн. - штрафної (фінансової) санкції;

- № 0001942342 від 07.05.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27764,0 грн. - основного платежу та 6941,0 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 07.05.2013 р. №0001942342 та від 07.05.2013 р. №0001952342.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи ДПІ у м. Рівному проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Євро Сервіс Груп" (код ЄДРПОУ 36905942) при взаєморозрахунках з ТОВ "Сімба Дніпро" (код ЄДРПОУ 38299453) за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт №246/22-200/36905942 від 22.04.2013 р. (т.1 а.с.18-28).

На підставі акту відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно акту перевірки ТОВ "Євро Сервіс Груп" порушено вимоги ч.1, 5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України, а відтак укладені правочини мають ознаки нікчемності. Податковим органом встановлено відсутність у ТОВ "Сімба Дніпро" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди порушують: - п.185.1, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.4 ст.201 ПК України. Внаслідок цього встановлено порушення:

- п.44.1 ст. 44 розділу І, п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 розділу ІІІ ПК України, в результаті чого завищено валові витрати по безтоварним операціям з ТОВ "Сімба Дніпро" на загальну суму 132209,0 грн. що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 27764,0 грн. в т.ч. за ІV кв. 2012 року на суму 27764,0 грн.

- п.44.1 ст. 44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, пп.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварним операціям з ТОВ "Сімба Дніпро" на загальну суму ПДВ 26442,0 грн. що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 26442,0 в т.ч. за листопад 2012 року на суму 26442,0 грн.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав, коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг. У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.Таким чином, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

Підпунктом 138.1.1. пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Співставляючи наведені норми законодавства з висновками суду першої інстанції наведеними у постанові, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентом ТОВ "Сімба Дніпро". На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.

При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань між суб'єктами господарювання.

Останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення сум витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем з дотриманням вимог ст.ст.44, 138, 139, 185, 193, 198, 201 Податкового Кодексу України сформовано витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, віднесено відповідні суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

Крім того, суд вірно вказав, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД роти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У справі "Інтерсплав" проти України (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини однозначно визначив, що платника податків може бути притягнуто до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпосередня участь у цих зловживаннях.

Доводи апеляційної скарги відповідача фактично не містять будь-яких посилань на порушення судом норм матеріального та процесуального права і фактично зводяться до повторення тих висновків, що містить акт перевірки.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки постанову від 17.07.2013 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс Груп" вул. Кавказька,11 кв.11,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023