Ухвала суду № 33896727, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 9104/54791/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення за №0001602330 від 25.11.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 90026,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI необґрунтовано та безпідставно проведено перевірку підприємства, за наслідками якої, на підставі помилкового висновку щодо нікчемності договорів укладених між ним та приватними підприємствами «Західбудсервіс», «Воллі» було необґрунтовано збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні зареєстровані платниками податку на додану вартість. Податковий кредит сформований відповідно до вимог ст. ст.198, 201 ПК України у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому, сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року задоволено позовні вимоги частково, а саме в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами. В решті позовних вимог суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем ст. 198 ПК України, вказаний висновок зроблено на підставі матеріалів зустрічних перевірок контрагентів позивача, відповідно до яких встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької та економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) приватними підприємствами «Західбудсервіс», «Воллі», відсутність за місцем реєстрації на момент проведення перевірок.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон» 19.05.2004 року зареєстровано Тисменицькою районною державною адміністрацією та 21.05.2004 взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Тисменицькому районі та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Тисменицькому районі в період 07.11.2011 року по 10.11.2011 року проведено невиїзну позапланову перевірку підприємства з питань правових взаємовідносин з ПП «Західбудсервіс», ПП «Воллі» та підтвердження сплати ПДВ за період березень, червень 2011 року.

15.11.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки №2168/2330/33004211, яким встановлено порушення підприємством вимог ч.ч.1,2 ст.215, ст.203 ст. 216 Цивільного Кодексу України, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податковий кредит за березень, червень 2011 року на загальну суму 90024,18 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 25.11.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0001602330, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90026,18 грн., з них 90024,18 грн. за основним платежем та 2 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Висновки відповідача ґрунтуються на актах перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова за №1559/23-4/34029609 від 23.08.2011 року та ДПІ у Залізничному районі м. Львова за №1802/23-4/31442493 від 12.07.2011 року щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, якими встановлено неможливості фактичного здійснення контрагентами позивача господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення контрагентами позивача ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, ст.ст.198, 201 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI необхідно вказати, що підставою для формування податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що 12.04.2010 року позивачем укладено із закритим акціонерним товариством «Ензим» договір підряду №02/10г на виконання ремонтно-будівельних робіт по поточному ремонту будівель та споруд на вул. Личаківській, 232 у місті Львові, а 30.12.2010 року - додаткову угодою за №01/10г до даного договору.

11.07.2008 року позивачем укладено із Зимноводівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області договір за №12/08г на будівництво дитячого садка в с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, а 02.03.2011 року та 04.05.2011 року - додаткові угоди б/н до нього.

Також, 29.05.2009 року позивачем укладено із громадянкою ОСОБА_2 договір підряду за № 02/09 на виконання будівельних робіт по влаштуванню тимчасових протиаварійних кріплень та ліквідації аварійного стану будинку АДРЕСА_1 пам.арх.XVI ст. (охоронний №1271), а 18.08.2010 року додаткову угоду до нього за №02/10г та 17.03.2011 року додаток №1 до додаткової угоди.

21.09.2010 року позивачем укладено договір за №13/10 із акціонерним товариством закритого типу «Львівський універмаг «На ринку» на виконання реставрації фасаду будинку №32 на пл.Ринок у місті Львові.

23.02.2011 року позивачем, як генпідрядником із ПП «Західбудсервіс» укладено договір за №01-23/02-11с на виконання підрядних робіт щодо виконання робіт по реставрації фасаду будинку №32на Площі Ринок у місті Львові.

01.03.2011 року позивачем, як генпідрядником із ПП «Західбудсервіс» укладено договір №02-01/03-11СП на виконання підрядних робіт з тимчасового протиаварійного кріплення та ліквідації аварійного стану будинку №11 по вулиці Сербській у місті Львові.

В цей же день позивачем, як генпідрядником із ПП «Західбудсервіс» укладено договір за №01-01/03-11 СП на виконання підрядних робіт по поточному ремонту приміщень складу готової продукції на вулиці Личаківській, 232 у місті Львові.

Також 01.03.2011 року між ПП «Західбудсервіс», як постачальником та позивачем укладено договір поставки за №05-01/03-10 ПК.

02.03.2011 року позивачем, як генпідрядником із ПП «Західбудсервіс» укладено договір за №02-02/03-11 СП на виконання підрядних робіт по будівництву дитячого садка в с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області.

18.05.2011 року позивачем, як генпідрядником із ПП «Воллі» укладено договір за №01-18/05-11 С на виконання підрядних робіт по будівництву дитячого садка в с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області.

Виконання підрядних робіт ПП «Західбудсервіс», згідно вищевказаних договорів підряду, позивачем прийнято у субпідрядника згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, а також згідно договору поставки придбано дошку нарізну з хвойних порід за накладною на відвантаження.

При цьому ПП «Західбудсервіс» виписано позивачу податкові накладні на вартість виконаних підрядних робіт, а саме: податкові накладні за №0000173 від 31.03.2011 року на суму 56513,65 грн., в тому числі податок на додану вартість 9418,94 грн.; за №0000169 від 31.03.2011 року на суму 295437,76 грн., в тому числі податок на додану вартість 49239,63 грн.; за №0000174 від 31.03.2011 року на суму 23086,62 грн., в тому числі податок на додану вартість 3847,77 грн.; за №0000170 від 31.03.2011 року на суму 18095,10 грн., в тому числі податок на додану вартість 3015,85 грн., а також виписано податкову накладну на поставлену деревину за №0000167 від 31.03.2011 року на суму 9776,59 грн., в тому числі податок на додану вартість 1629,43 грн.

Виконання підрядних робіт ПП «Воллі», згідно договору підряду, позивачем прийнято у субпідрядника згідно акту приймання виконаних будівельних робіт.

При цьому ПП «Воллі» виписано позивачу податкову накладну на вартість виконаних підрядних робіт за №206 від 30.06.2011 року на загальну суму 137235,34 грн., в тому числі податок на додану вартість 22872,56 грн.

Сторона відповідача не заперечує, що позивачем здійснено повний розрахунок із субпідрядниками за виконані роботи, про що і свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка за особовим рахунком позивача.

Перевіряючи правосуб'єктність контрагентів позивача встановлено, що ПП «Західбудсервіс» та ПП «Воллі» в період здійснення господарських операцій з позивачем мали право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, відповідно ліцензій серії АВ №513572 та серії АГ №574709, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 23.03.2010 року та 04.04.2011 року, що були надані позивачу при укладені договорів підряду.

Щодо посилань відповідача у акті перевірки та запереченнях на позов на відсутність обєкту оподаткування у контрагентів позивача, то необхідно зазначити, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ «Еталон» з ПП «Західбудсервіс», ПП «Воллі» відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагенти позивача були в установленому порядку зареєстрованими платниками податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції вчинені ТОВ «Еталон» з ПП «Західбудсервіс», ПП «Воллі» підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Окрім цього суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагентів на час укладання правочинів була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочинів, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Також необхідно зазначити, що акти перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова за №1559/23-4/34029609 від 23.08.2011 року та ДПІ у Залізничному районі м. Львова за №1802/23-4/31442493 від 12.07.2011 року щодо неможливість здійснення ПП «Західбудсервіс», ПП «Воллі» господарської діяльності в період березень, червень 2011 року, немає юридичної сили для позивача та не породжує для нього жодних юридичних наслідків, а також відповідачем не представлено доказів наявності рішень, що приймались за наслідками складання вказаних актів.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу, то необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні в цій частині позовних вимог, звертаючи при цьому увагу на таке.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Наказ про проведення невиїзної документальна позапланової перевірки №1014-п від 31.10.2011 року видано з посиланням на п.п.1.1 ст.78 та 79 ПК України.

Згідно п.п. 78.1.11, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї обставин, перелік яких наведений у зазначеній статті, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документального підтвердження на обов'язків письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи, що відповідачем позапланова документальна невиїзна перевірка позивача проведена на підставі наказу керівника органу державної податкової служби за №1014-п від 31.10.2011 року, врученого головному бухгалтеру позивача 31.10.2011 року, то дії посадових особі органу державної податкової служби щодо її проведення є правомірними.

Також слід зазначити, що позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з наказом, підписаним начальником податкового органу, позивач надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку, але мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, тобто наданим йому правом не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі №2а-4061/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді : Я.С.Попко

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 04.10.2013р.