Постанова № 33896663, 26.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 26672/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Король Х.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області до Головного управління Державного комітету земельних ресурсів України (правонаступник - Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області) про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

24 грудня 2008 року Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області звернулася в суд з позовом до Головного управління Державного комітету земельних ресурсів України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на несплату Головним управлінням Державного комітету земельних ресурсів України в Івано-Франківській області економічних санкцій, застосованих рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області №93 від 06 листопада 2008 року. Дане рішення прийняте на підставі акту від 17 жовтня 2008 року, яким встановлено порушення вимог постанови КМУ від 01 листопада 2000 року №1619. Відповідач одержував кошти, які не передбачені чинним законодавством, а саме: плату за зіпсуті бланки державних актів на право власності на землю та постійного користування земельними ділянками у розмірі від 4,50 до 5,35 грн. за один бланк. Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області правомірно застосовані економічні санкції у відповідності до вимог ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 07 жовтня 2008 року по 17 жовтня 2008 року позивачем проведено планову перевірку Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області щодо дотримання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів на платні послуги, що надаються територіальними органами Держкомзему України за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2008 року.

Перевіркою встановлено, що Головне управління Держкомзему в Івано-Франківській області одержувало кошти, які не передбачені чинним законодавством, зокрема плату за зіпсуті бланки державних актів на право власності на землю та постійного користування земельними ділянками у розмірі від 4,50 грн. до 5,35 грн. за один бланк, що відображено в акті №5.2 р/4 від 17 жовтня 2008 року (а.с.5-6).

06 листопада 2008 року прийнято рішення №93 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на підставі ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вилучено в Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області в дохід державного бюджету 10 768,22 грн. та накладено штраф в сумі 21 536,44 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Держкомзему в Івано-Франківській області здійснило дії щодо відшкодування вартості зіпсутих бланків Державних актів на право приватної власності та право постійного користування земельними ділянками землевпорядними суб'єктами господарювання з подальшим перерахуванням коштів до державного бюджету на суму 10768, 22грн. Вказані дії здійснено внаслідок виконання обов'язкової вимоги Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області №09-07-14/5992 від 14 грудня 2007 року (а.с.35), яка була направлена позивачу на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01 липня 2005 року по 01 жовтня 2007 року (а.с.36-52). За вказаний період на рахунки позивача поступило 10768,22грн., з них від виконавців робіт землевпорядних суб'єктів господарювання поступило 8262,11грн., решта коштів в розмірі 2506,11грн. поступили від фізичних осіб.

При вирішенні питання про правомірність застосування економічних санкцій у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступних положень чинного законодавства.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки визначає Закон України «Про ціни та ціноутворення».

Ст.7 вказаного Закону передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст.8 Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно із ст.14 Закон України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Отже, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про стягнення необґрунтовано одержаної виручки Головним управлінням Держкомзему у Івано-Франківській області в розмірі 8262,11грн., оскільки відшкодування вартості зіпсутих бланків землевпорядними організаціями здійснені на виконання обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області від 14.12.2007року №09-07-14/5992.

Щодо отримання коштів, як відшкодування вартості зіпсутих бланків землевпорядними організаціями від громадян, які не є землевпорядними організаціями, то одержання коштів у розмірі 2506,11грн. є необґрунтовано одержаною виручкою, оскільки одержання коштів від громадян за зіпсуті бланки законодавством не передбачено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з преюдиціального значення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі №254/09/0910, якою визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області за №93 від 06 листопада 2008 року про застосування економічних санкцій до Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області, стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Висновок суду першої інстанції про преюдиціальне значення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року є передчасним, оскільки з долученої до матеріалів справи ухвали Вищого адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі №К-16147/10 за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року в справі за позовом Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Івано-Франківській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення, вбачається, що касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області задоволено, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року скасовано та залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року.

Судом касаційної інстанції встановлено, що рішення № 93 від 06 листопада 2008 року в частині суми 8262,11 грн. та стягнення штрафу в сумі 16524, 22 грн. є незаконним, порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів не було, оскільки дії позивача пов'язані з відшкодуванням вартості зіпсованих матеріальних цінностей відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 № 116. Разом із тим, отримання від фізичних осіб коштів в сумі 2506,11 грн. не передбачено чинним законодавством. При цьому такі дії вчинені до проведення перевірки КРУ, тобто з власної ініціативи позивача. Таким чином, відшкодування вартості зіпсованих бланків, шляхом стягнення цих коштів за рахунок замовників робіт, є порушенням законодавства України у сфері ціноутворення.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2011 року має преюдиціальне значення у спірних правовідносинах, а тому колегія суддів звертає увагу на те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.1 ст.72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Отже, за змістом ч.1 ст.72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана постанова - скасуванню та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі №2а-6620/08/0970 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити частково.

Стягнути з Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області суму економічних санкцій 7518, 33 грн. (сім тисяч п'ятсот вісімнадцять грн. 33 коп.) в дохід держави на рахунок ГУДК в Івано-Франківській області ДБ код 21081100 р/р 31110106700002 Код ЗКПО 20568100.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2010 року.