Ухвала суду № 33896565, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 9104/57680/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальною «БПФ» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальною «БПФ» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень № 0002532320/17887 від 29.07.2011 року та № 0002542320/17888 від 29.07.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом безпідставно збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та на додану вартість по господарських операціях товариства з ПП «Вілмат-Електрик». На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останній зареєстрований платником податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у зв'язку з придбанням позивачем товарів, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у Личаківському районі м. Львова, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що на підставі наданих позивачем документів неможливо встановити, як пов'язано з господарською діяльністю позивача придбання ним товарів у ПП «Вілмат-Електрик». Також до перевірки позивачем не представлено товарно-транспортні накладні та інші документи на транспортування товару в яких відображено їх використання в господарській діяльності підприємства позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закрите акціонерне товариство «Бавовно-прядильна фабрика» 19.01.1993 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради, а 24.01.2012 року перейменовано в товариство з додатковою відповідальною «БПФ та взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова в період з 30.06.2011 року по 06.07.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин ПП «Вілмат-Електрик», ПП «Будспецмонтаж», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Укрпрестижсервіс-М», ТОВ «Екопласт-Львів», ТОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ТОВ «Віктор Ко» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

13.07.2011 року за результатами перевірки складено акт №440/23-2/00306584 за яким встановлено порушення товариством вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29000 грн.; п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 08.12.1994 року, підприємством занижено податок на прибуток в сумі 36250 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 29.07.2011 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення №0002542320/17888, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 36250 грн., в тому числі за основним платежем 29000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7250 грн. та № 0002532320/17887, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 45312,50 грн., в тому числі за основним платежем 36250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9062,50 грн. Висновки податкового органу про сумнівність підприємства-постачальника ПП«Вілмат-Електрик», ґрунтується на тому, що дане підприємство на протязі періоду, що перевірявся для здійснення господарської діяльності не мало власних ресурсів на поставку позивачу товару, а саме: головний барабан в зборі до чесальних машин, шкіряні ремені, пилка для обтяжки барабанів чесальних машин, ремні витяжного приладу , еластичне покриття до стрічкових машин, розсіюючи вали в зборі до чесальних машин) на суму 174000 грн., в тому числі ПДВ 29000 грн., на що виписано накладну № 0247 від 25.07.2009 року. Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що господарські відносини між позивачем та ПП «Вілмат-Електрик» склалися на підставі укладено 25.07.2009 року договору купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого Продавець - ПП «Вілмат-Електрик» зобов'язувався передати у власність Покупця - ЗАТ «Бавовно-прядильна фабрика» товар, а останній зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

При цьому, виконання договору стверджується такими первинними документами, що надані позивачем при проведенні перевірки: накладною № 0247 від 25.07.2009 року виданої позивачу його контрагентом ПП «Вілмат-Електрик», із зазначенням кількості та ціни товару, в тому числі ПДВ; податковою накладною № 1190 від 25.07.2009 року виданої позивачу його контрагентом ПП «Вілмат-Електрик», в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару; накладними на внутрішнє переміщення № БФ-0000015 від 31.08.2009 року, № БФ-0000016 30.09.2009 року, № БФ-0000019 від 30.09.2009 року, № БФ-0000022 від 30.09.2009 року, № БФ-0000023 від 30.10.2009 року, № БФ-0000020 від 31.10.2009 року, № БФ-0000017 від 31.10.2009 року, № БФ-0000018 від 30.11.2009 року, № БФ-0000021 від 30.11.2009 року, № БФ-0000024 від 30.11.2009 року, № БФ-0000004 від 29.01.2010 року, № БФ-0000005 від 29.01.2010 року із зазначенням кількості та ціни товару, в тому числі ПДВ; актами списання № БФ-0000124 від 31.08.2009 року, № БФ-0000147 від 30.09.2009 року, № БФ-0000169 від 30.10.2009 року, № БФ-0000191 від 30.11.2009 року, № БФ-0000027 від 29.01.2010 року, № БФ-0000091 від 26.02.2010 року із зазначенням кількості та ціни товару, в тому числі ПДВ та зазначенням причини списання для ремонту машин в цехах; платіжними дорученнями № 1323 від 11.11.2009 року, № 1336 від 19.11.2009 року, № 1383 від 07.12.2009 року, № 1392 від 10.12.2009 року, №1396 від 14.12.2009 року з призначенням платежу за запчастини, згідно договору № 2 від 25.07.2009 року; прибуткового ордеру № 119 від 25.07.2009 року; реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року; журналу-ордеру і Відомості по рахунку 209 інші матеріали за 25.07.2009 року; податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2009 року; Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2009 року (Додаток до декларації з ПДВ).

Також, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР передбачено, що реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент вчинення господарських операцій відомості про ПП «Вілмат-Електрик» знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини не заперечуються податковим органом і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій позивача з ПП «Вілмат-Електрик» було в установленому порядку зареєстрованим платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Наведених обставин, апелянт не спростовує жодними належними доказами.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції вчинені ЗАТ «Бавовно-прядильна фабрика» та ПП «Вілмат-Електрик» підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, суд дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи. З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року у справі №2а-13837/11- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді : Я.С.Попко

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 04.10.2013р.