Постанова № 33896478, 04.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1486/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, третя особа - ОСОБА_1, про зобов'язання скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта (індивідуального житлового будинку) по вул. І. Франка, 18, в м. Одесі до експлуатації від 07.02.2012 року № ОД 142120396.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що будівництво індивідуального житлового будинку по вул. І. Франка, 18, в м. Одесі розпочато ОСОБА_1 на підставі дозволу Інспекції ДАБК в Одеській області від 04.12.2008 року № 995. В подальшому ОСОБА_1 до інспекції подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 07.02.2012 року № ОД 142120396, якою вищезазначений будинок введений в експлуатацію декларативним способом. Поряд із тим, позаплановою перевіркою Інспекції ДАБК в Одеській області було встановлено, що станом на 17.09.2013 року будівельні роботи ОСОБА_1 завершені не були (відсутні віконні та дверні заповнення, фасади не оштукатурені, не пофарбовані, внутрішні приміщення не оздоблені, частково відсутнє перекриття між горищем та другим поверхом), отже будинок не був готовий до експлуатації. Оскільки спірна декларація зареєстрована з порушення вимог законодавства України у сфері містобудування, її реєстрація повинна бути скасована.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов, додатково пояснивши, що згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.04.2013 року № 1512/3496/2012 ОСОБА_1 розпочала будівництво у 2006 році, а не у 2008 році, тобто до отримання дозволу від Інспекції ДАБК в Одеській області від 04.12.2008 року, що свідчить про внесення недостовірних відомостей до спірної декларації.

Представник Одеської міської ради до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданого до суду клопотання (а.с.123), позовні вимоги прокурора просив задовольнити та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечення на адміністративний позов не надав.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що ОСОБА_1 дотримані всі норми законодавства, що регулюють порядок набуття права власності на новостворене нерухоме майно. Зазначила, що необґрунтованість доводів прокуратури спростована рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2013 року № 1512/14121/2012 та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 року №1512/14121/2012, якими скасовані припис від 01.10.2012 року № 48 та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2012 року № 2696 Інспекції ДАБК в Одеській області. Крім того, зазначила, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2012 року № 1512/6119/2012 (набрало законної сили 12.12.2012 року), яким скасований державний акт ЯГ № 945875 на право власності на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, набрало законної сили після завершення будівництва та набуття права власності на новостворене нерухоме майно, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 14.03.2012 року, виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради. Таким чином, доводи прокуратури про незаконне здійснення будівництва не відповідають дійсності. Зважаючи на необґрунтованість позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 04.12.2008 року Інспекцією ДАБК в Одеській області виданий громадянці ОСОБА_1 дозвіл № 995 на виконання будівельник робіт з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до проектної документації, яка погоджена УАМ в м. Одесі від 16.10.2008 року № 355/08-К (а.с.92-94), СЕС м. Одеси від 14.02.2009 року № 65-289, ГУ МНС України в Одеській області від 12.02.2008 року № 14-346, упр. інж. захисту території від 10.04.2008 року № 320, та затверджена розпорядженням Київської РДА від 21.11.2008 року № 1121 (а.с.94), зареєстрована в УАМ м. Одеси за № 01-10/4006/0 від 16.10.2008 року.

07.02.2012 року ОСОБА_1 до Інспекції ДАБК в Одеській області було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво житлового будинку, АДРЕСА_1; ІІ категорії складності, яку було зареєстровано 07.02.2012 року за № ОД142120396 (а.с.21-23).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на проведену 13.09.2012 року Інспекцією ДАКБ в Одеській області позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт громадянкою ОСОБА_1 на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 яка оформлена актом від 17.09.2012 року № 86/1.

За результатами вказаної перевірки співробітник контролюючого органу дійшов висновку про те, що житловий будинок до експлуатації не готов, з огляду на відсутність дверних заповнень, фасади житлового будинку не оштукатурені та не фарбовані, внутрішні приміщення не оздоблені, відсутнє перекриття між горищем та другим поверхом.

На підставі вищезазначеного акту Інспекцією ДАБК в Одеській області 01.10.2012 року складено протокол про адміністративне правопорушення та припис № 48 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким висунуто вимогу усунути порушення містобудівного законодавства.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.10.2012 року за результатами позапланової перевірки виявлено порушення, а саме ОСОБА_1 подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 07.02.2012 року; виїздом на місце встановлено, що в житловому будинку літ. «К» відсутні віконні та дверні заповнення, роботи з оздоблювання фасаду не виконано, житловий будинок до експлуатації не готов, чим порушено п. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

10.10.2012 року першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Полюляхом Віталієм Анатолійовичем на підставі вищевказаних акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та припису винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 2696, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Не погодившись із вищезазначеними актами індивідуальної дії, ОСОБА_1 оскаржила останні в судовому порядку, в результаті чого постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2013 року по справі № 1512/14121/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: постанова у справі про правопорушення у сфері містобудування 10.10.2012 року № 2696 та припис від 11.02.2013 року № 48 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, - скасовані.

Постановою Одеського апеляційного адміністративно суду від 28 серпня 2013 року № 1512/14121/2012 вищезазначена постанова Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2013 року скасована в частині визнання неправомірними дій, визнання незаконним та скасування припису внаслідок порушення норм процесуального права. У цій частині ухвалено нове рішення, яким дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області відносно ОСОБА_1 визнані неправомірними; припис від 01.10.2012 року №48, виданий головним державним інспектором інспекторського відділу №1 територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів м. Одеси та житлово-комунального господарства Кальчевим Сергієм Дмитровичем, відносно ОСОБА_1, - визнаний неправомірним та скасований.

Вирішуючи спір, суди обох дійшли єдиного висновку про те, що Інспекцією ДАБК в Одеській області порушений строк розгляду декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки відповідно до п. 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року, Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Так, беручи до уваги той факт, що подана ОСОБА_1 07.02.2012 року декларація була зареєстрована, а 14.03.2012 року ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на домоволодіння, яке є чинним, суди обох інстанцій дійшли вичерпного юридичного висновку про те, що ОСОБА_1 були дотримані всі норми чинного законодавства, які регулюють питання про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює посилання представника прокуратури на припис № 48 від 01.10.2012 року та постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2012 року № 2696, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, вищевказані акти індивідуальної дії визнані протиправними та скасовані.

На цих підставах суд не приймає до уваги акт перевірки від 17.09.2012 року № 86/1, як такий, що не є належним та допустимим доказом, з огляду на встановлені в ході судового розгляду справи № 1512/14121/2012 судами обставини.

Суд також відхиляє посилання прокуратури матеріали фотофіксації, оскільки з їх огляду неможливо зробити висновок про дату їх здійснення, сам об'єкт і місце його розташування; особу, яка здійснювала вказану фотофіксацію.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Крім того, судом встановлено, що станом на 2008 рік ОСОБА_1 належали земельні ділянки: 0,0083 га (державний акт від 16.11.2006 року за реєстр. № 010650501491 серії ЯГ № 945875) та 0,0369 га (державний акт від 24.05.2006 року за реєстр. № 010650500745 серії ЯБ № 297220).

28 вересня 2012 року рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 1512/6119/2012 (набрало законної сили 12.12.2012 року) було скасовано державний акт ЯГ № 945875 на земельну ділянку 0,0083 га за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1

Разом із тим, вищезазначене судове рішення прийнято вже після завершення будівництво та набуття ОСОБА_1 права власності на новостворене нерухоме майно. Так, на підставі спірної декларації виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.03.2012 року видано свідоцтво про право власності на домоволодіння (а.с.25), яке посвідчує, що об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому, дійсно належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, та в цілому складається з будинків літ. «А», літ. «К», загальною площею 171,1 кв. м, літньої кухні літ. «М», відображених у технічному паспорті від 01.02.2012 року (а.с.13-16, 95-101). При цьому, основна частина домоволодіння ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,0369 га, яка належить останній на праві приватної власності.

З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи прокуратури про здійснення ОСОБА_1 незаконного будівництва на землях територіальної громади м. Одеси.

Суд також критично оцінює посилання прокуратури, як на підставу для скасування реєстрації спірної декларації, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.04.2013 року по справі № 1512/3496/2012, оскільки вказаним судовим актом вирішені спірні правовідносини щодо паркану, який знаходиться на межі земельних ділянок, що розташовані за адресами: АДРЕСА_2 5, 5-а, 7, 7-а, 8, 9, 18, та не стосується предмету даного спору.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти) визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок № 461), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно з п.17 Порядку реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1. У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала (п.18 Порядку).

Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації (п.19 Порядку).

Відповідно до п.20 Порядку Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Пунктом 21 Порядку визначено, що у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Відповідно до ч.6 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.09.2012 року) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

Частиною другою цієї ж встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством на територіальні інспекції ДАБК покладений прямий обов'язок перевіряти повноту даних, зазначених у деклараціях, та в разі виявлення недоліків, - повертати такі декларації на доопрацювання.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги те, що спірну декларацію ОСОБА_1 не повернено, а навпаки зареєстровано у територіальній інспекції ДАБК, беручи до уваги обов'язок відповідача перевірити достовірність викладених в декларації даних, суд критично оцінює доводи прокуратури про зазначення в оскаржуваній декларації недостовірних відомостей.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, третя особа - ОСОБА_1, про зобов'язання скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк