Ухвала суду № 33896463, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 9104/56535/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2011 року №0018261601 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 127385 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сума по податковій накладній, яка не була включена до Єдиного реєстру податкових накладних по контрагенту ТОВ «ЛТЛ-Груп» була знята позивачем з податкового кредиту шляхом подачі уточнюючого розрахунку, який, однак, неправомірно не був взятий податковим органом до уваги при складанні акту камеральної перевірки від 08.09.2011 року. При цьому, звітність подається до Луцької ОДПІ товариством в електронному вигляді, а тому отримання ТОВ «Аргос СП» квитанцій №2 про прийняття 08.09.2011 року Луцькою ОДПІ уточнюючого розрахунку та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів свідчать, що повідомлення податкового органу від 27.09.2011 року про визнання зазначених вище документів неприйнятими є безпідставним.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Луцька ОДПІ, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що результатами камеральної перевірки від 08.09.2011 року встановлено безпідставне включення позивачем податкового кредиту за липень 2011 року по контрагенту ТОВ «ЛТЛ-Груп», оскільки станом на цей час податкова накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно позивачу було зменшено заявлений у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року податковий кредит на 101908 грн. та на вказану суму збільшено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» 07.07.2010 року зареєстровано виконавчим комітетом Луцької міської ради та 06.12.2001 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Луцькій ОДПІ та було платником податку на додану вартість.

Працівниками Луцька ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих підприємством у податковій звітності з ПДВ за липень 2011 року.

За результатами перевірки 08.09.2011 року складено акт перевірки №7018/15-2/37204376, яким встановлено порушення підприємством пункту 201.1 статті 201 ПК України та пункту 20 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.02.2011 року № 197/18935 (допущено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунку з бюджетом).

На підставі акту перевірки податковим органом 10.10.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0018261601, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 127385грн., в тому числі за основним платежем 101908 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25477 грн.

Висновок відповідача про заниження товариством податкового зобов'язання в сумі 101908 грн. спростовується зазначеними нижче доказами, які свідчать про самостійне виправлення позивачем допущеної помилки.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що ТОВ «Аргос СП» до складу податкового кредиту в декларації за липень 2011 року включено ПДВ в сумі 101908 грн. по податковій накладній №22 від 22.07.2011р., виписаній ТОВ «ЛТЛ-Груп», яка не була постачальником включена до Єдиного реєстру отриманих та виданих податкових накладних. ТОВ «Аргос СП» укладено з Луцькою ОДПІ договір про визнання електронних документів та при цьому 08.09.2011 року підприємством подано в електронному вигляді до Луцької ОДПІ такі документи: розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року) згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня ДПА України в 11год.14хв., документ прийнято на районному рівні; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, за який виправляються помилки липень 2011 року) - згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня ДПА України в 14год.36хв., документ прийнято на районному рівні.

Так, аналізуючи приписи п.п.14.1.18 п.14.1 ст.1, п.201.1 ст.201 ПК України необхідно зазначити, що податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку і цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п.201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок дій платника податків у разі виявлення ним факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів визначено статтею 50 ПК України, а саме такий платник податків зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.3 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935 (далі Порядок), у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. В звязку з наведеними нормами законодавства, товариством «Аргос СП» 08.09.2011р. подано електронний документ - розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року), яка містить дані про зняття з податкового кредиту ПДВ в сумі 101908грн. по операції з придбання товару в контрагента (і.н. 353174726578).

Згідно з п.7.5 розділу ІІІ Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Пунктом 7.6 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

ТОВ «Аргос СП» отримано дві квитанції №2 від 08.09.2011 року про прийняття податковим органом як уточнюючого розрахунку, так і додатку №5 до декларації, жодних інших квитанцій про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин Луцькою ОДПІ платнику податків не надсилалось, натомість 29.09.2011 року надіслано на адресу ТзОВ «Аргос СП» повідомлення про неприйняття уточнюючого розрахунку від 27.09.2011 року в звязку з тим, що платником двічі подано додаток №5 до декларації з ПДВ за липень 2011 року, зокрема 07.09.2011 року та 08.09.2011 року.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Тому, позивачем правомірно подано уточнюючий розрахунок та додаток №5 до декларації з ПДВ за липень 2011 року, які фактично були прийняті Луцькою ОДПІ 08.09.2011р., про що свідчать квитанції №2 наявні в матеріалах справи, в той час як податковим органом безпідставно та в порушення наведених вище вимог Інструкції, шляхом надіслання письмового повідомлення №23102/10/15-2 від 27.09.2011 року визнано уточнюючий розрахунок не прийнятим.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що станом на 08.09.2011 року товариство, в зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку та додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року, належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства, виправлено помилку у декларації з ПДВ за липень 2011 року і зменшено податковий кредит за липень 2011 року на 101908 грн.

Щодо належного виконання відповідачем вимог п.86.2 ст.86 ПК України, то необхідно вказати, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №43010 3027543 2 акт камеральної перевірки №7018/15-2/37204376 з супровідним листом на імя директора ТОВ «Аргос СП» №22651/10/15-2 від 21.09.2011 року були направлені позивачу 23.09.2011 року та отримані останнім 27.09.2011 року, тобто якщо вважати, що податковим органом дотримано вимог щодо триденного строку надіслання акту перевірки, то його датою не буде 08.09.2011р., що дає підстави для висновку про проведення перевірки після подання як уточнюючого розрахунку, так і додатку №5 до декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року у справі №2а-2863/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді : Я.С.Попко

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 04.10.2013р.