Постанова № 33896142, 26.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 р. Справа № 804/10258/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

-визнати протиправною вимогу про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р., прийняту Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області;

-скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р., прийняту Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області;

-зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області припинити нараховування єдиного соціального внеску ОСОБА_2 як особі, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. №3609-VI (набрав чинності 06.08.2011 р.) доповнено ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ч. 4 такого змісту: «фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону або соціальну допомогу». Також згідно цієї статті «такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування». Отже, починаючи з серпня 2011 р., обов'язок щодо сплати єдиного внеску є добровільним, і тому позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для виставлення та надіслання позивачу вимоги про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р., так як позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що позивачу призначена пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку по списку №2 згідно ст. 13 п. п. «б-з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.05.2009 р. Позивач буде користуватися пільгою, передбаченою Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. №3609-VI, який набув чинності 06.08.2011 р., а саме: звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, з урахуванням ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», тільки після досягнення пенсійного віку, а саме з 06.04.2013 р. Таким чином, вимога про сплату боргу №Ф-1120 від 21.05.2013 р. на суму 7464,68 грн. сформована правомірно. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач в судове засідання не прибула, направила до суду телеграму, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні заперечення на адміністративний позов підтримав.

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 05.06.1995 р., перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області та є платником єдиного податку.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 12.05.2009 р. останній призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого міститься у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з серпня по грудень 2011 р., у 2012 р. та 1 кварталі 2013 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснювала підприємницьку діяльність.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області у зв'язку з несплатою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за вказані періоди єдиного соціального внеску сформована та направлена вимога про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р. на загальну суму 7464,68 грн.

Згідно розрахунків №9 від 15.01.2013 р, №235 від 21.01.2013 р. та №293 від 22.04.2013 р. розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень-грудень 2011 р. склав 1698,23 грн., за 2012 р. склав 4572,42 грн. та за 1 квартал 2013 р. склав 1194,03 грн.

Не погодившись з вимогою Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р. на загальну суму 7464,68 грн. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила її до суду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ця норма є чинною з 06.08.2011 р.

Таким чином, пенсіонери - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, не є платниками єдиного внеску, починаючи з серпня 2011 р.

Суд звертає увагу, що необхідними умовами застосування положень ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є отримання статусу пенсіонера та отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонером є особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» також визначені види пенсій, серед яких є і державна пенсія за віком.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На момент розгляду справи суду не надані будь-які докази, які б свідчили про укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Враховуючи, що позивач є пенсіонером - приватним підприємцем, що сплачує єдиний податок, отримує довічно пенсію за віком та не укладала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з відповідачем, суд вважає, що вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-1120 від 21.05.2013 р. за періоди серпня-грудня 2011 р., 2012 р., 1 квартал 2013 р. на загальну суму 7464,68 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на те, що звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, з урахуванням ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», можливо тільки після досягнення пенсійного віку, а саме з 06.04.2013 р., суд не приймає до уваги, оскільки положеннями зазначеної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області припинити нараховування єдиного соціального внеску ОСОБА_2 як особі, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, то вона не підлягає задоволенню судом, у зв'язку з її передчасністю, а також тим, що законодавство не передбачає можливості щодо захисту прав особи від порушень, що, на її думку, можуть виникнути у майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправною вимогу про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р., прийняту Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-1120 від 21.05.2013 р., прийняту Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський