Рішення № 33894280, 30.09.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7920/13-ц

№ производства 2/646/1948/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2013 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Васильєвої О.О.

при секретарі - Косовій Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №AN3JCC9FQU0095 від 14.06.2011 року у розмірі 307794,80 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору №AN3JCC9FQU0092 від 14.06.2011 р. відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2014 року. У порушення умов договору відповідач свого зобов'язання не виконав.

У судове засідання представник позивача - ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» - не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника,проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з?явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 14.06.2011 року між ПАТ «Акцент банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №AN3JCC9FQU0092 про надання кредиту у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2014 року.

Відповідач, як було встановлено в судовому засіданні зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.07.2013 року має заборгованість у сумі 307794,80 грн., яка складається з: 47227,05 грн. заборгованість за кредитом; 75,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 21992,79 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 223366,68 грн. - пеня за несвоєчасне виконання за договором, 500 грн. 00 коп. штраф ( фіксована частина);14633,09 грн. (процентна складова). Підстав не довіряти розрахунку позивача у суду немає.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України проценти за договором кредиту є платою за користування грошовими коштами та є частиною поняття «кредит».

Згідно зі ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнаного змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов?язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільний кодекс України, крім обов'язку належного виконання зобов'язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно пункту 1 статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань зі своєчасної і належної сплати відсотків за користування кредитними коштами позивача та повернення основної суми кредиту у разі отримання вимоги від позивача про таке виконання є порушенням не тільки умов Кредитного договору, але й вищенаведених норм Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобов'язань боржником.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настання самого факту порушення зобов'язання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється за кожним днем (місяцем), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Таким чином, застосування строку позовної давності в один рік згідно із ст.258 ЦК України, який щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Статтею 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Коментована стаття встановлює спеціальні строки позовної давності для вимог окремих видів тривалістю в один рік, п'ять років та десять років. Строк позовної давності в один рік підлягає застосуванню щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, що вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором.

У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги.

Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги.

Судом встановлено, що строк позовної давності за основним зобов'язанням не сплив, оскільки останньою датою погашення кредиту є 13.06.2014 року.

Незалежно від подання заяви про застосування позовної давності (пп. 3,4 ст.267 ЦК України), вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України про строк позовної давності є обов'язковим для суду, нарахування пені не може перевищувати одного року.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 249800,61 грн., яка складається з: 47227,05 грн. заборгованість за кредитом; 75,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 21992,79 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 165372,49 грн. - пеня за несвоєчасне виконання за договором, 500 грн. 00 коп. штраф ( фіксована частина);14633,09 грн. ( процентна складова).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 197 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 77, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 526, 527, 530, 549, 610,611, 616, 625, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, заборгованість за Кредитним договором №AN3JCC9FQU0092 від 14.06.2011 р. в загальній сумі 249800,61 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот грн.. 61 коп.), яка складається з: 47227,05 грн. заборгованість за кредитом; 75,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 21992,79 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 165372,49 грн. - пеня за несвоєчасне виконання за договором, 500 грн. 00 коп. штраф ( фіксована частина); 14633,09 грн. (процентна складова).

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, витрати по сплаті судового збору в сумі 2498,10 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Васильєва О.О.