Постанова № 33892990, 03.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.10.2013 р. справа №905/4549/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. секретаря Прилуцьких М.І..від позивача:Сазонова М.О., представник за дов. від 01.10.13р б/нвід відповідача:Катасанов О.І., представник за дов. від 16.06.13 б/н розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки на рішення господарського суду Донецької областівід01.08.2013 рокуу справі№905/4549/13 (суддя Зекунов Е.В.)за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівкидо Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/4981 філії - Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" м.Донецькпро зобов'язання перерахування суми страхових коштів у розмірі 5617,56 грн. ВСТАНОВИВ:

25.06.2013 р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/4981 філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" м.Донецьк про зобов'язання перерахування суми страхових коштів у розмірі 5617 грн. 56 коп. ( а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.149-151).

Судове рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів існування цивільного обов'язку відповідача виконати вимогу позивача, та доказів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а наведені позивачем аргументи є хибними та є такими, що не ґрунтуються на законі (а.с. 94-95).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суд Донецької області скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/4981 філії - Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з особового рахунку №29299 відкритому у ТВБВ№10004/0512 переплату у сумі 5617,56 грн. (а.с.101-104).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції помилково було визначено, що банк є неналежним відповідачем по справі у зв'язку з тим, що спірна сума страхових виплат включається до складу спадщини померлої.

Між тим, апелянт зазначає, що договором чітко визначено, які саме суми страхового відшкодування входять до складу спадщини, а які не входять, зокрема, сума страхової виплати, яку позивач просить повернути, зарахована після смерті одержувача страхового відшкодування, тому підлягає поверненню, як помилково зарахована та не входить до складу спадщини.

Крім того, скаржник зауважує, що судом першої інстанції не правомірно було відхилено клопотання позивача щодо надсилання запиту в нотаріальну контору для виявлення потенціальних спадкоємців.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, надав відзив на апеляційну скаргу від 27.09.2013р. № 30/170-4260.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки (ідентифікаційний код 25968323) є юридичною особою, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ (а.с.7-9).

Публічне акціонерне товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 00032129) є юридичною особою, що підтверджено випискою та довідкою з ЄДРПОУ, та Статутом (а.с.52, 53-69,76).

Відповідно до п.1.2 Положення про територіальне відокремлене безбалансове відділення №10004/4981 філії - Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", територіальне відокремлене безбалансове відділення №10004/4981 філії - Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" створене як філія - Горлівського міського відділення №2864, яке у зв'язку з реорганізацією, проведеною на підставі постанов правління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України від 22 березня 2012 р. №168, було перетворене до філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (а.с.170-175)

Згідно довідки з ЄДРПОУ, філія - Донецьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" без права юридичної особи (а.с.77).

01 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на зарахування та виплату страхових платежів СБО/70.09/Н20 (надалі - договір).

Згідно п.1.1 договору позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання здійснювати розрахунково-касове обслуговування шляхом зарахування на поточні рахунки або карткові рахунки фізичних осіб, які відкриті в установах банку та здійснювати на першу вимогу виплату власників рахунків виплату з цих рахунків страхових платежів на платній основі через установи банку (а.с.26-28).

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року (п.6.1 договору).

Кожна із сторін має право достроково розірвати договір, попередивши іншу сторону за один місяць до за планової дати припинення дії цього договору (п.6.3).

Додатковою угодою №4 від 07.07.2012 року до договору, сторони домовились змінити найменування позивача по тексу договору, у зв'язку з реорганізацією (а.с. 29).

На підставі договору, 07.06.2001 року відповідачем відкрито поточний рахунок №29299 на ім'я Тімчишиної Олени Захарівни для перерахування страхових виплат на підставі договору про відкриття поточного рахунку та його розрахунково-касове обслуговування № 29299 від 07.06.2001р. (а.с.78).

Після відкриття зазначеного рахунку, Фонд здійснював щомісячні страхові виплати по втраті професійної здатності Тімчишиній О.З.

Позивач зазначає, що у лютому 2013 року він отримав копію свідоцтва про смерть Тімчишиної О.З. з якого вбачається, що вона померла 22.09.2010р., внаслідок чого, Фондом було припинено страхові виплати на рахунок №29299, про що була винесена постанова №0511/2394/8 від 20.02.2013 року (а.с.10,11).

30.04.2013 відповідач отримав від позивача заяву №01-03/08-95625 від 25 квітня 2013 року, в якій зазначено, що у зв'язку з несвоєчасним отриманням інформації про смерть Тімчишиної О.З., позивач безпідставно перерахував на поточний рахунок померлої за період з вересня 2010р. по січень 2013 року кошти у сумі 5617 грн. 56 коп., та просив повернути зайво сплачені страхові виплати у сумі 5617 грн. 56 коп. на рахунок позивача.(а.с.34).

Відповідач листом № 22/170-1488 від 07.05.2013р. відмовив у поверненні страхових виплат, мотивуючи тим, що відповідач не є власником грошових коштів, які знаходяться на рахунку фізичної особи, та пропонував звернутись до суду (а.с.32).

В матеріалах справи міститься довідка банка №66/26-3432 від 19.07.2013 р. станом на 19.07.2013р., відповідно до якої на особовому рахунку Тімчишиної О.З. обліковуються грошові кошти у розмірі 5726,15 грн (а.с. 88).

Виходячи з того, що відповідач відмовив у поверненні страхових виплат, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення переплати у розмірі 5617 грн. 56 коп.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності повернення зайво сплачених страхових виплат на підставі договору про зарахування та виплату страхових платежів.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. №2346-III.

Приписами ч.1 ст.19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Частиною першою статті 15 Закону України №1105 встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За статтею ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду № 24 від 27.04.2007 року також передбачено спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку, а також, що повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

В силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом.

Водночас відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. №2346-III гроші, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача.

Згідно п.1.39 ст.1 Закону №2346 списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

Пунктами 7.1.2 статті 7 Закону №2346 банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Отже, як правильно встановлено господарським судом, обов'язок банку списати кошти з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, слід розуміти, як обов'язок виконати рішення суду, яким стягуються грошові кошти з клієнта банку на користь іншої особи, але вказане рішення відсутнє..0

Враховуючи вищевикладене, у даному випадку відсутні підстави посилатися в обґрунтування позову на положення ст. 1071 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, колегія судів апеляційної інстанції враховує і приписи п.1 ст.1215 ЦК України, згідно яких не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, що спірна сума страхових коштів перерахована позивачем на особовий рахунок застрахованої особи не на добровільних засадах, за наявності рахункової помилки з боку позивача або недобросовісності з боку набувача, в зв'язку з чим, ця сума в якості безпідставно набутої не підлягає поверненню заявнику.

Крім того, такого обов»язку банку як повернення сум страхових виплат за договором на зарахування та виплату страхових виплат від 01.07.2009р. № СБО/70.09/Н20 не передбачено.

Будь-яких інших аргументів, які б підтверджувалися належними та допустимими доказами та які б свідчили про існування цивільного обов'язку відповідача виконати вимогу позивача, доказів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача апелянтом не надано до суду, що дає підстави висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, вважати законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не спростовують висновку суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на те, що сума страхових виплат не включається до складу спадщини, не ґрунтується на законі, оскільки до компетенції та повноважень відповідача, як банківської установи, законом не віднесено повноваження щодо відокремлення грошових коштів, що обліковуються на рахунку клієнта, тих, що включаються до складу спадщини від тих, що не включаються до її складу.

Твердження апелянта, про те, що відповідач наділений повноваженнями за власним розумінням того, чи відносяться грошові кошти до складу спадщини чи не відносяться, розпоряджатися рахунками своїх клієнтів, виконуючи волевиявлення осіб, за розпорядженням яких частина таких коштів зараховувалася на ці рахунки, є хибною, оскільки з моменту зарахування цих коштів на рахунки клієнтів вони стають їх власністю та наступне ними розпорядження здійснюються банком виключно у межах угод, укладених ними з клієнтами або у без договірний спосіб - на підставі рішення суду, що приймається по відношенню до власників рахунків щодо примусового стягнення з них грошових коштів.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2013 року у справі № 905/4549/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2013 року у справі № 905/4549/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької. обл.