Рішення № 33892800, 19.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8560-2012 19.09.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон";

до Аграрного фонду;

про стягнення 152 917,24 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Голубенко Д. К., представник, довіреність № 360 від 28.12.2012 р.;

Грінченко В. В., представник, довіреність № 357 від 28.12.2011 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року (суддя Бондарчук В. В.) по справі № 5011-72/8560-2012 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Аграрного фонду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" 141 292,51 грн. заборгованості; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року по справі № 5011-72/8560-2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року скасовано, справу №5011-72/8560-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року №04-1/9 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 5011-72/8560-2012 передана для розгляду судді Мандриченко О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року призначено розгляд справи на 05.02.2013 року.

В судовому засіданні 05.02.2013 року було оголошено перерву до 19.02.2013 року.

В судовому засіданні 19.02.2013 року було оголошено перерву до 26.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. поновлено провадження у справі № 5011-72/8560-2012; розгляд справи призначено на 03.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. слухання справи було відкладене на 19.09.2013 р., у зв'язку з нез'явленням представників відповідача у судове засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму грошових коштів у розмірі 141 292,54 грн., 11 624,70 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 3 058,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму грошових коштів у розмірі 1 473 736,97 грн., 134 540,70 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 32 165,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

Представники позивача в судовому засіданні 19.09.2013 р. позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками відділу канцелярії Господарського суду міста Києва на звороті ухвал про поновлення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що свідчить про їх направлення на адресу відповідача, але повноважних представників в судове засідання не направив, однак у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з наступним :

- згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість сільськогосподарським підприємствам (експортерам зерна), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №86 від 04.02.2009 року, суб'єкт господарювання, який має підтверджений податковою інспекцією податковий кредит, відкриває в Головних управліннях Державного казначейства України рахунок за балансовим рахунком №3712 "Рахунки інших клієнтів Державного казначейства";

- постановою №86 чітко визначено, на який рахунок Головне управління державного казначейства України здійснює перерахування коштів - "на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів". Таким рахунком є рахунок №31233463700028, який належить Державному казначейству України;

- згідно довідки Державної казначейської служби України від 13.07.2012 року №14-08/429-9902 серед рахунків Аграрного фонду, які були відкриті на ім'я Аграрного фонду у Державній казначейській службі України в період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року рахунок №31233463700028 відсутній;

- дана довідка підтверджує той факт, що кошти на рахунок та у користування Аграрного фонду від ТОВ СП "Нібулон" у 2009 році не надходили;

- згідно платіжного доручення від 04.09.2009 року №211 платником суми 22 025 269,71 грн. є ТОВ СП "Нібулон", проте одержувачем цих коштів є Державне казначейство України, а не Аграрний фонд;

- на виконання укладеного біржового контракту №1881 АБ від 07.08.2009 року Аграрний фонд передав, а ТОВ СП "Нібулон" прийняв товар, а саме зерно пшениці 3 класу на загальну суму податкового кредиту 21 883 977,20 грн., що дорівнює вартості 16 159,839 тонн зерна пшениці;

- даний факт підтверджено підписанням двостороннього акту передачі-приймання від 23.09.2009 року. Актом визначено, що після його підписання продавець та покупець взаємних претензій по укладеному біржовому контракту від 07.08.2009 року №1881 АБ не мають;

- Аграрний фонд кошти в сумі 22 025 269,71 грн. не отримувач, тому твердження про те, що відповідач користується коштами позивача є безпідставним;

- жодних грошових розрахунків між позивачем та відповідачем по укладеному біржовому контракту №1881 не було, відповідач належним чином виконав умови контракту, постанови КМУ №86 та передав позивачеві зерно в рахунок бюджетного відшкодування на додану вартість, що підтверджується підписанням двостороннього акту передавання-приймання;

- враховуючи той факт, що одержувачем грошових коштів є Державна казначейська служба України, повернення та сплату відсотків за користування чужими грошовими коштами повинна здійснювати Державна казначейська служба України;

- що стосується заяви про збільшення розміру позовних вимог, то відповідач вважає, що позивач змінює предмет позову таким чином, що по своїй суті являється новою позовною заявою, зазначивши суму стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 473 736, 97 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в період з 27.02.2009 року по 07.07.2012 року в розмірі 134 540,70 грн.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.09.2013 р., відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов укладених біржових контрактів, в період з 20.02.2009 року по 01.09.2010 року Аграрним фондом здійснювався продаж Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємство «Нібулон» - зерно пшениці 3-го класу, пшениці 4-го класу, пшениці 5-го класу, пшениці 6-го класу та зерно кукурудзи 3-ї групи.

Відповідно до укладених між сторонами біржових контрактів відповідач продав, а позивач придбав зерно державного інтервенційного фонду, що зберігалося на сертифікованих зернових складах за середньозваженими цінами, в загальній кількості 265 214,990 тонн зерна різних культур на загальну суму 329 551 300,67 грн.

Згідно укладених біржових контрактів та у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 №86 «Про затвердження Порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна, борошна пшеничного і житнього, спирту, олії соняшникової) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри» позивачем протягом березня - вересня 2009 року на користь Аграрного фонду було сплачено 329 551 300,85грн, що становить 100% від загальної вартості товару, що підтверджується протоколами придбання зерна з державного продовольчого резерву та платіжними дорученнями

Позивач зазначає, що відповідач порушив умови укладених біржових контрактів, і передав у власність ТОВ СП "Нібулон" лише частину зерна різних культур у кількості 264 040,394 тонн на загальну суму 328 077 563,88 грн., про що свідчать акти передачі-прийняття.

Таким чином, загальна кількість недопоставленого зерна різних культур склала 1 174,596 тонн, в тому числі: 569,807 тонн зерна пшениці 3 класу, 438,424 тонн зерна пшениці 4 класу, 99,459 тонн зерна пшениці 5 класу, 65,809 тонн зерна пшениці 6 класу та 1,367 тонн зерна кукурудзи; у відповідача існує зобов'язання щодо повернення позивачеві грошових коштів за недопоставлене зерно пшениці 3-го класу у розмірі 771 644,03 грн., зерно пшениці 4-го класу у розмірі 541 142,35 грн., зерно пшениці 5-го класу у розмірі 104 864,60 грн., зерно пшениці 6-го класу у розмірі 54 785,33 грн., зерно кукурудзи у розмірі 1 299,86 грн., що разом становить 1 473 736,97 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами біржових контрактів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі було призначено судово-економічну експертизу.

У висновку експерта судово-економічної експертизи №16 від 26.06.2013 року зазначається, що за результатами дослідження здійснення господарських взаємовідносин між Аграрним фондом та ТОВ СП "Нібулон" за укладеними біржовими контрактами Аграрної біржі з поставки зерна державного інтервенційного фонду за період з 20.02.2009 року по 01.08.2010 року встановлено, що розмір заборгованості Аграрного фонду перед Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" за біржовими контрактами Аграрної біржі, які містяться у матеріалах справи, документально підтверджується у розмірі 1 474 291,623 грн.

Між сторонами був складений та підписаний Акт звірки взаємних розрахунків від 30.09.2010 року, згідно якого відповідач підтверджує заборгованість перед позивачем станом на 30.09.2010 року в сумі 1 473 736,97 грн.

Відповідачем не було виконано своїх зобов'язань у повному обсязі, та не було сплачено заборгованість у розмірі 1 473 736,97 грн.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за біржовими контрактами у розмірі 1 473 736,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 134 540,70 грн. - 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 608 277, 67 грн. (1 473 736,97 грн. основного боргу + 134 540,70 грн. 3% річних), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заборгованості.

Враховуючи наведені правові норми та встановлений судом факт невиконання відповідачем господарських зобов'язаннь, передбачених умовами біржевих контактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги - є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі,

Судові витрати позивача в сумі 32 165,55 грн. судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Аграрного фонду (м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) 1 473 736 (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі сімсот тридцять шість) грн. 97 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 134 540 (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок ) грн. 70 коп. та 32 165 (тридцять дві тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 26.09.2013 р. Дата складання рішення 26.09.2013