Рішення № 33892695, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16066/13 30.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ АВТО"

про стягнення 3 336,24 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Сербіна А. О. - представник за довіреністю

від відповідача: Кірсанова К. О. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" в порядку регресу 3 336,24 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 3094486/05АВ від 30.03.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Деу д/н АН6359ОС, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Ланос д/н АА1603ІМ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 порушено провадження по справі № 910/16066/13, розгляд справи призначено на 30.09.2013.

Представник позивача в судове засідання 30.09.2013 з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2013 не заперечував проти позову.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.09.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (змінило назву на ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування") та Зінченко В. В. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3094486/05АВ, яким було застраховано автомобіль Деу Ланос д/н АН6359ОС.

19.01.2012 року об 11-40 годині в м. Донецьку по пр. Павших Комунарів, буд. 102, водій Юр'єв О. О., керуючи автомобілем ЗАЗ Ланос д/н АА1603ІМ, перед зміною напрямку руху не переконався в безпеці, виїхав на смугу зустрічного напрямку та скоїв ДТП з автомобілем Деу д/н АН6359ОС, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Постанови Кілінінського районного суду м. Донецька № 3-443/2012 від 28.02.2012, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Юр'євим О. О. Правил дорожнього руху України.

Згідно з умовами договору, на підставі рахунку-фактури № 533 від 06.02.2012 ЧП «Гриненко А. В.», калькуляції/висновку № 2012/U/MOD від 03.02.2012 було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 3846,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5311 від 10.02.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3846,24 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Деу д/н АН6359ОС, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує автомобіль Деу д/н АН6359ОС, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/5459212 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № № АА/5459212) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза становить 510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/5459212 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про регресні вимоги № 1800АР від 10.07.2012.

У відповідь на заяву позивача представник відповідач визнав суму страхового відшкодування в сумі 3336,24 грн. за вирахуванням розміру франшизи (лист № 14558 від 24.12.2012).

Проте, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обов'язків, суд визнає право позивача на визначення розміру збитків за рахунком СТО, калькуляцією та розрахунком позивача тобто, реальної вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 3336,24 грн. (3846,24 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № АА/5459212).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 3336,24 грн. (три тисячі триста тридцять шість гривень 24 коп.) страхового відшкодування, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2013

Суддя Грєхова О.А.