Постанова № 33892765, 30.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 910/3906/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Бернацької Ж.О. - головуючого (доповідач), Кривди Д.С., Палія В.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі№ 910/3906/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД-ПІДРЯД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ"простягнення 158660,00 грн. за участю представників сторін: від позивача: Матієнко А.В. (довіреність № 32 від 21.03.2011), від відповідача: не з'явились, Відповідно до розпорядження секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Могила С.К. від 30.09.2013 № 05-05/228, у зв'язку з відпусткою судді Капацин Н.В., відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 24.07.2013 № 16-р, сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: Бернацької Ж.О. - головуючого (доповідач), Кривди Д.С., Палія В.В., для розгляду 30.09.2013 касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі № 910/3906/13,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД-ПІДРЯД" у лютому 2013 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ" про стягнення 158660,00 грн. заборгованості за договором субпідряду № 29/03 від 29.03.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 у справі № 910/3906/13 (колегія суддів у складі: Ониськів О.М. - головуючого, Капцова Т.П., Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 (колегія суддів у складі: Пашкіної С.А. - головуючого, Баранця О.М., Сітайло Л.Г.), позов повністю задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД-ПІДРЯД" 158660,00 грн. основного боргу та 3173,20 грн. витрат з оплати судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі № 910/3906/13 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.

До початку судового засідання до Вищого господарського суду України надійшов відзив від відповідача, в якому останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі № 910/3906/13 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ" (генпідрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД-ПІДРЯД" (субпідрядником) 29.03.2012 укладено договір субпідряду № 29/03, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язався виконати винос інженерних мереж з-під плями забудови на об'єкті - Житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Механізаторів у Солом'янському районі міста Києва, відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а генпідрядник - надати субпідряднику фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті.

Частиною 2 пункту 1.1 договору передбачено перелік робіт, а саме: винос інженерних мереж з-під плями забудови водопроводу В1, каналізації К1, дощової каналізації К2, тепломережі, телефонної каналізації.

Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість робіт визначається договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 1694764,80 грн., в т.ч. ПДВ - 282460,80 грн.

Згідно з пунктом 3.2 договору, вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, складених згідно з ДБНД.1.1-1-2000 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 3.5 договору, генпідрядник здійснює щомісячно проміжні платежі субпідряднику за фактично виконані роботи на об'єкті на підставі наданої субпідрядником належним чином оформленої довідки про вартість виконаних робіт у межах 90 % від вартості виконаних робіт в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 3.7 договору, остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті генпідрядник проводить з субпідрядником у місячний термін після підписання кінцевого акта приймання виконаних робіт (акта готовності об'єкта до експлуатації).

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 176288,89 грн., про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що субпідрядник надає генпідряднику на розгляд та підписання акти приймання виконаних робіт, завізовані виконробом (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3в) не пізніше 22-го числа поточного місяця. Акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) розглядаються та підписуються генпідрядником протягом п'яти робочих днів. Якщо генпідрядник не розглядає та не підписує акти виконаних робіт (форми КБ-2в та форми КБ-3) без обґрунтованих зауважень протягом п'яти робочих днів, такі акти вважаються підписаними.

У позовній заяві позивач посилається на те, що ним 20.01.2013 та 29.01.2013 (повторно) вручені відповідачу для підписання акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 про вартість виконаних робіт за січень 2013р. на суму 176288,89 грн. Відповідач, у встановлений договором п'ятиденний строк, зазначені акт та довідку не підписав, проте обґрунтованих зауважень щодо непідписання такого акта не надав, у зв'язку з чим позивач вважає, що направлений відповідачу акт виконаних робіт за січень на суму 176288,89 грн. вважається підписаним відповідачем відповідно до пункту 3.4 договору.

Як зазначав позивач вказаний акт передано відповідачу 20.01.2013 нарочно, проте колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що, з огляду на те, що позивачем жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав.

Вказані акт та довідка направлені відповідачу листом № 29/01 від 29.01.2013 позивача. В якості доказу направлення вказаного листа до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії опису вкладення, фіскального чеку № 7244 від 29.01.2013 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 01.02.2013.

Відповідно до пунктів 6.3.4 та 6.3.5 договору відповідач зобов'язався прийняти у позивача роботи за актами прийому-передачі за формою КБ-2в та оплатити виконані роботи на підставі актів.

Листом № 99 від 04.02.2013 відповідач повідомив позивача про наявність зауважень до акта виконаних робіт за січень 2013 року, а саме: акт за січень 2013 року не відповідає узгодженій і затвердженій договірній ціні та локальному кошторису; не вказано на якій ділянці виконувались дані роботи; не вказано товщину щебеневої підготовки і асфальтобетонного покриття узгодити з генпідрядником та просив виключити з акта ресурси, які не використовуються; та про необхідність надання відповідачу актів на приховані роботи.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку виявлення недоліків у процесі прийняття робіт, сторони підписують акт про недоліки, в якому зазначаються строк та порядок усунення таких недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судами обох інстанцій встановлено, що всупереч умовам пункту 5.3 договору протягом 5-ти робочих днів після письмового повідомлення відповідача про необхідність прийняття робіт за актом за січень 2013 року, обґрунтованих причин відмови від підписання акта приймання-передачі виконаних робіт за січень 2013 року останнім не надано доказів звернення відповідача з вимогою до позивача про складання акта про недоліки матеріали справи не містять.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що наявні в матеріалах справи зауваження відповідача до акта виконаних робіт за січень 2013 року, направлені позивачу разом з супровідним листом від 04.02.2013 № 99 не є недоліками щодо виконаної позивачем роботи, а за своєю суттю є зауваженнями щодо оформлення акта виконаних робіт.

З огляду на вказані обставини, відповідач, всупереч пункту 3.4 договору, в строк до 05.02.2013 не підписав акт прийому-передачі виконаних робіт за січень 2013 року, обґрунтованих причин відмови від підписання не навів, чим ухилився від виконання обов'язку, покладеного на нього пунктом 6.3.4 договору щодо прийняття робіт. Таким чином, протягом п'яти робочих днів з моменту надсилання позивачем відповідачу акта за січень 2013 року, тобто до 05.02.2013 включно відповідач повинен був підписати його та згідно з пунктом 3.5 договору оплатити роботи в межах 90 % від вартості виконаних робіт не пізніше 15.02.2013.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами обох інстанцій встановлено, що 176288,89 грн. вартість робіт, що підтверджується актом здачі приймання виконаних робіт за січень 2013 року. Відповідно до положень пункту 3.5 договору, генпідрядник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за актом в розмірі 90 % від вартості виконаних робіт, що становить 158660,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт на суму 158660,00 грн.

Таким чином, судами правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 158660,00 грн.

В матеріалах справи наявні копії актів огляду прихованих робіт №№ 1-8.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що протокол лабораторних випробувань ґрунтів № 104 від 14.01.2013, який складений Геотехнічною лабораторією СП "Основа-Солсиф" з питань визначення щільності ґрунту на спірному об'єкті не підтверджує факт виконання позивачем вказаних робіт з недоліками, оскільки зазначений протокол не містить посилань, що предметом дослідження була відповідність саме підрядних робіт, виконаних позивачем у січні 2013 року; з пояснень позивача випливає, що роботи за актом за січень 2013 року закінчені позивачем 20.01.2013, тоді як зазначений протокол № 104 складено лабораторією 14.01.2013, тобто до закінчення позивачем робіт.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що роботи виконані позивачем з недоліками.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у стягненні витрат з оплати послуг адвоката, оскільки позивачем не надано жодних доказів оплати будь-яких сум адвокату Туз А.І., так само як і не надано доказів виконання адвокатом за договором робіт щодо спірних правовідносин (акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), в той час як зі змісту укладеного між позивачем та адвокатом договору не випливає, що послуги надаються саме щодо правовідносин, які є предметом даного позову. Слід зазначити, що вказаний договір не містить і визначення вартості послуг що надаються.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі № 910/3906/13 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі № 910/3906/13 залишити без змін.

Головуючий - суддяБернацька Ж.О. СуддіКривда Д.С. Палій В.В.