Рішення № 33892737, 09.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2013 Справа № 905/4706/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Табачніковому В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області

про стягнення 46210,68 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Караваєва Н.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 46210,68 грн., у тому числі 44973,44 грн. суми основного боргу, 719,54 грн. пені, 86,14 грн. інфляційних нарахувань та 431,56 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладений із Відповідачем договір постачання теплової енергії №340 від 01.10.2003р. та неналежне виконання останнім грошових зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії за означеним правочином, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок ціни позову, копії: договору на постачання теплової енергії №340 від 01.10.2003р.; акту на включення опалення від 15.10.2012р.; листа № 09/4337 від 10.10.2011р.; рахунків № 340 за жовтень 2012р. - квітень 2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує, посилаючись ст.ст. 173, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 509, 525, 526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України.

25.07.2013р. представником Позивача подане клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2013р. продовжено строк розгляду справи до 11.09.2013р.

Відповідач надав відзив на позов, за яким визнав позовні вимоги Позивача в повному обсязі. Просив здійснювати слухання справи за його відсутності.

Відповідно до ст.22 ГПК України, суд не приймає зокрема визнання позову Відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству чи порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» укладено договір на поставку теплової енергії №340 від 01.10.2003р.

За змістом п.1.2 означеного правочину Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію для всіх об'єктів загальною площею 444,2 м2, а Споживач зобов'язується оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.6.3 договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100 % вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

У відповідності до змісту п.6.4 договору, якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів обліку, кількість спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплопостачального обладнання Споживача в розрахунковому періоді згідно діючих «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КГМ 204 України 244-94 (п.6.5 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.08.2006р. (п.10.1.). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4.).

.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. для бюджетних установ та інших споживачів з 01.10.2011р. введені нові тарифи на послуги теплопостачання, а саме для інших споживачів та бюджетних установ 1Гкал - 905,70 грн. (без ПДВ). При цьому, споживачам, які не мають приладів обліку теплової енергії, розрахунок та нарахування за спожиту теплову енергію будуть здійснюватися згідно договірних величин за ціною 1Гкал.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором щодо поставки теплової енергії з жовтня 2012р. по квітень 2013р., виконав належним чином, поставив Споживачу теплову енергію на суму 44973,44 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками № 340 за жовтень 2012р. - квітень 2013р., виставленими Відповідачу згідно реєстру поштових відправлень за січень 2013р., березень 2013р., квітень 2013р..

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 44973,44 грн. в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 431,56 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 86,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», зважаючи на межі позовних вимог, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі визначеному Позивачем, а саме в сумі 431,56 грн., а інфляційних частково - 25,79 грн.

Водночас Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 719,53 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Сторони у п.7.2.3. Договору №340 від 01.10.2005р. погодили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб'єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.

Як вбачається з наданого розрахунку Позивача, ним нараховано Відповідачу пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожен день відповідного прострочення з оплати за надану теплову енергію.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно наданого розрахунку, враховуючи норми п.6.3. Договору №340 від 01.10.2003р. Позивачем не враховано дані вимоги законодавства щодо нарахувань штрафних санкцій за послуги з теплопостачання у жовтні 2012р., листопаді 2012р. та грудні 2012р. Нарахування пені за послуги, надані у жовтні 2012р. здійснюється у період з 27.09.2012р. по 27.03.2013р., у листопаді 2012р. з 28.10.2012р. по 28.04.2013р., у грудні 2012р. з 27.11.2012р. по 27.05.2013р.

Зважаючи на межі позовних вимог нарахування пені здійснюється у наступні періоди:

За жовтень 2012р. - з 16.11.2012р. по 27.03.2013р.;

За листопад 2012р. - з 16.12.2012р. по 28.04.2013р.;

За грудень 2012р. - з 27.11.2012р. по 20.05.2013р.

Зважаючи на викладене, межі позовних вимог, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в розмірі, визначеному Позивачем, а саме в сумі 719,54 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 46 210,68 грн., у тому числі 44 973,44 грн. суми основного боргу, 719,54 грн. пені, 86,14 грн. інфляційних нарахувань та 431,56 грн. 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Калініна, б.24а, ЄДРПОУ 31205416, банківські реквізити: р/р 26002314601 ФАБ «Енергобанк» м. Слов'янськ, МФО 335690) на користь виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, б.38, код ЄДРПОУ 03337119) «Слов'янськтепломережа» (84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965) структурний підрозділ «Єдиний розрахунковий центр» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на р/р26006962494214 у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» в м.Донецьку, МФО 334851, код ЄДРПОУ банку 26221744 суми основного боргу 44973,44 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Калініна, б.24а, ЄДРПОУ 31205416, банківські реквізити: р/р 26002314601 ФАБ «Енергобанк» м. Слов'янськ, МФО 335690) на користь виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, б.38, код ЄДРПОУ 03337119) «Слов'янськтепломережа» (84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965) на р/р 26007619944705 у Слов'янському відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 300012, код ЄДРПОУ банку 05540965 пеню в сумі 719,54 грн., інфляційні нарахування 25,79 грн., 3% річних 431,56 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1718,25 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

6. В судовому засіданні 09.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст складено 16.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва