Постанова № 33892711, 02.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 916/918/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Ремстрой-Ф"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід23.07.2013р.у справі№916/918/13Господарського судуОдеської областіза позовомПриватного підприємства "Ремстрой-Ф"доКомунального підприємства "Міськзелентрест"провідшкодування майнової та моральної шкодиза участю

- позивача:Фомічов Ю.М. (директор)- відповідача:Ковальчук Р.М. (довіреність від 22.10.12р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд із даним позовом, Приватне підприємство "Ремстрой-Ф" (далі - позивач) просило стягнути з Комунального підприємства "Міськзелентрест" (далі - відповідач) збитки в сумі 254069,00грн., а саме: вартість пошкодженого та знищеного майна у розмірі 57194,00 грн., неодержаний прибуток в розмірі 131250,00 грн. та матеріальну компенсацію моральної шкоди в розмірі 65625,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно демонтував належні позивачу чотири рекламні конструкції та знищив три з них, чим завдав вищевказаних збитків.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2013р. (суддя Гут С.Ф.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевченко В.В., судді: Мирошниченко М.А., Головея В.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що підстави для її скасування відсутні.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №826 від 24.11.2005р. та дозволів № 6034, № 6035, № 6036, № 6037, № 6038 та № 6014 отримав право на розміщення рекламних конструкцій в м. Одесі за адресами: вул. Торгова ріг вул. Щепкіна; вул. Колонтаївська ріг вул. Старопортофранківська; вул. Пастера ріг ул. Торгова; вул. Торгова ріг провулок Баранова; вул. Старопортофраківська ріг вул. Градоначальницька.

Ні підставі договору підряду № 1212 від 12.12.2005р. укладеного між позивачем та Приватним підприємством "ПКФ Старборд", та акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.12.2005р., позивач став власником вищевказаних конструкцій, які в подальшому згідно вказаного рішення та дозволів розмістив за вказаними адресами.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 28.05.2010р. на господарському дворі відповідача керівником позивача виявлено, як зварник відповідача, як з'ясувалось, за розпорядженням головного інженера відповідача, автогеном ріже належні позивачу рекламні конструкцій. Те що рекламні конструкцій належать саме позивачу, посвідчувалось відповідним маркіруванням та індивідуальними конструктивними ознаками, оскільки конструкції були зроблені за індивідуальною розробкою і в Одесі немає інших подібних конструкцій.

Цим судом було встановлено, що на цей час були знищені три з чотирьох, належних позивачу рекламних конструкцій: дві конструкції типу "Білл борд" розміром 3x6 і одна конструкція типу "Бек лайт" розміром 3x4, що було зафіксовано працівниками міліції, які прибули на місце пригоди, а одна ціла демонтована конструкція була повернута позивачу 07.06.2010 р.

Судами також встановлено, що Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради у зв'язку з закінченням терміну дії дозволів № 6034, № 6035, № 6036, № 6037, № 6038 та № 6014 винесло припис № 01-06-269 від 13.03.2008р., яким зобов'язало позивача знести всі вищевказані рекламні конструкції в строк до 30.04.2008р. та зазначило, що після цього терміну названі конструкції будуть знесені в примусовому порядку.

Позивач оскаржив цей припис від 13.03.2008р. до Одеського окружного адміністративного суду та ухвалою останнього від 08.05.2008р. Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради було заборонено здійснювати демонтаж спірних рекламних конструкцій до дати прийняття судом рішення по справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2008р. адміністративний позов позивача був задоволений та припис № 01-06-269 від 13.03.2008 р. Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради був скасований та останнє було зобов'язано видати позивачу нові дозволи встановленої форми на розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресами: вул. Торгова ріг вул. Щепкіна; вул. Колонтаївська ріг вул. Старопортофранківська; вул. Пастера ріг вул. Торгова; вул. Торгова ріг провулок Баранова; вул. Старопортофраківська ріг вул. Градоначальницька зі строком дії цих дозволів до 15.06.2011 року.

Але постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2008р. не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010р. була скасована, а справа направлена на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що відповідач прав позивача не порушив, тому і підстави для задоволення позову відсутні.

Між тим, повністю погодитись з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а частиною другою цієї норми передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що згідно припису від 13.03.2008р., отриманого позивачем, він був зобов'язаний знести всі вищевказані рекламні конструкції в строк до 30.04.2008р., а у разі невиконання цих вимог ці конструкції підлягали знесенню в примусовому порядку.

Разом з тим, судами не встановлено що належні позивачу рекламні конструкції підлягали знищенню, а відтак висновки судів в частині відмови у відшкодуванні їх вартості є незаконними, тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню.

Оскільки судами було встановлено, що вартість робіт з виготовлення трьох конструкцій типу "Білл борд" розміром 3x6 та трьох конструкцій типу "Бек лайт" розміром 3x4 та їх монтажу склала 49470 грн., три конструкції типу "Білл борд" розміром 3x6 та одна конструкція типу "Бек лайт" розміром 3x4 були демонтовані, одна ціла демонтована конструкція була повернута позивачеві 07.06.2010 р., та враховуючи, що всі конструкції підлягали демонтажу, судами залишивсь не дослідженим та не встановленим дійсний розмір збитків, завданих позивачу знищенням належного йому майна.

Відтак, не встановивши цих обставин суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до вимог статті 1119 частини 1 пункту 3 наведеного кодексу, є підставою для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд в цій частині.

Разом з тим, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що немає правових підстав вважати, що відповідач неправомірно демонтував рекламні конструкції позивача, як і немає підстав вважати, що позивач у зв'язку з таким демонтажем зазнав збитків у вигляді неодержаних доходів, що могли ним бути отримані відповідно укладеного з ТОВ "Нексо-Україна" договору про проведення рекламної компанії від 15.05.2010р., а також те, що ділова репутація позивача у зв'язку з такими діями відповідача зазнала шкоди, оскільки судами встановлено, що в строк до 30.04.2008р. позивач був зобов'язаний знести всі вищевказані рекламні конструкції.

Відповідно ж до приписів статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1167 цього кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином відсутні правові підстави вважати, що позивач, який був зобов'язаний знести всі вищевказані рекламні конструкції, а у разі невиконання цих вимог ці конструкції підлягали знесенню в примусовому порядку, міг після цього отримати доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, та відсутні правові підстави вважати, що вказаними діями відповідача принижено його ділову репутацію.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.п. 1, 3, 11110, ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремстрой-Ф" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. та рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2013р. у справі №916/918/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 57194,00 грн. вартості пошкодженого та знищеного майна скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський