Рішення № 33892639, 17.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2013 Справа № 905/4740/13

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Павленко М.С.., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс», м.Донецьк

про стягнення 3896,31 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс», м.Донецьк про стягнення 3896,31 грн., з яких основного боргу у сумі 3714,76 грн.., 78, 87 грн. пені, 3% річних у сумі 102,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем Договору на відпуск теплової енергії №73308 від 10.05.2005р.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок основної суми боргу, пені, 3% річних, копії: договору на відпуск теплової енергії №73308 від 10.05.2005р., наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №138 від 01.03.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання», наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання», рахунків за спожиту теплорву енергію №73308 від 26.04.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р., 23.12.2011р., 30.01.2012р., 28.02.2012р., 30.03.2012р., 27.04.2012р., 30.11.2012р., 28.12.2012р., 30.01.2013р., 28.02.2013р., 28.03.2013р., 26.04.2013р. з доказами вручення спірних рахунків під розписку та шляхом направлення засобами поштового зв'язку, Акту від 17.04.2011р., Актів огляду вузлу обліку теплової енергії від 15.11.2011р., 15.12.2011р., 16.01.2012р., 15.02.2012р., 15.03.2012р., 17.04.2012р., 25.10.2012р., 21.11.2012р., 21.12.2012р., 21.01.2013р., 21.02.2013р., 25.03.2013р., Претензії-вимоги №687-сб від 10.05.2012р. та №521сб від 17.05.2013р., Списку відправлених по м.Донецьку заказної кореспонденції, листів, Актів на включення опалення від 14.10.2011р., 15.10.2012р. та відключення опалення від 15.04.2012р., 15.04.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, Цивільного кодексу України, приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання».

Згідно письмових пояснень Позивача від 25.07.2013р., у будинку 20 по пр-ту Гурова встановлено прилад обліку, а розрахунок теплової енергії, що постачається на опалення вказаного приміщення розраховується у відповідності з п.2.5.2 Договору №73308 від 10.05.2005р.

До матеріалів справи представником Позивача надано копію розрахунку кількості спожитої теплової енергії Відповідачем

15.08.2013р. представником Позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.08.2013р. продовжено строк розгляду справи до 17.09.2013р.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судові засідання не являвся. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення ухвал на юридичну адресу згідно витягу з ЄДР.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

10.05.2005р. між ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Підприємство) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сардонікс» (Абонент) уклали договір на відпуск теплової енергії №73308, за яким Підприємство зобов'язалось постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, вказаного власником будівлі (п.1.1.). Відповідач зобов'язався прийняти теплову енергію та здійснити оплату за використану теплову енергію (п.1.2.).

Теплова енергія, що поставляється по даному договору, використовується Абонентом виключно для теплопостачання приміщень, згідно дислокації (п.1.3.).

Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні чи орендуються ним (п.3.1.). Поставка теплової енергії здійснюється Абоненту за умови 100% передплати чи оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно встановленим тарифам (п.3.2.). При встановленні приладу обліку теплової енергії на декількох Абонентів теплова енергія нараховується пропорційно займаних площ (п.2.5.2.).

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення, яке опалюється на підставі Договору №73308 від 10.05.2005р., знаходиться у будинку № 20 по пр-ту Гурова у м.Донецьк. У вказаному будинку встановлено прилад обліку споживання теплової енергії.

Враховуючи вказані обставини, норми п.2.5.2 Договору №73308 від 10.05.2005р., Позивачем здійснено розрахунок спожитої Відповідачем теплової енергії пропорційно займаної площі.

Відповідно до наказу ККП «Донецкміськтепломережа» від 01.03.2011р. №138 встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.03.2011р. для всіх споживачів (крім населення) у розмірі 15,65 грн. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії - 503,908 грн. без ПДВ.

Згідно Наказу ККП «Донецькміськтепломережа» від 03.10.2011р. №562 «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання» встановлено тариф на послуги теплопостачання з 01.10.2011р. для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 23,72 грн. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії - 763,69 грн..

Факт надання Позивачем послуг з теплопостачання у спірний період підтверджується Актів на включення опалення від 14.10.2011р., 15.10.2012р. та відключення опалення від 15.04.2012р., 15.04.2013р.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки №73308 від 26.04.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р., 23.12.2011р., 30.01.2012р., 28.02.2012р., 30.03.2012р., 27.04.2012р., 30.11.2012р., 28.12.2012р., 30.01.2013р., 28.02.2013р., 28.03.2013р., 26.04.2013р. з доказами вручення спірних рахунків під розписку та шляхом направлення засобами поштового зв'язку

Враховуючи вищевикладене, Позивачем у період з квітня 2011р. по квітень 2013р. надано послуг Відповідачу на загальну суму 3714,97 грн. Позивачем вказується про часткову оплату Відповідачем наявної заборгованості у сумі 0,21 грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачання" до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги викладені норми матеріального права, а також умови договору №73308 від 10.05.2005р., належним виконанням зобов'язання з оплати, є її вчинення Відповідачем.

Пред'являючи даний позов, Позивач вказує про несплату в повному обсязі Відповідачем наявної суми заборгованості на час подання позовної заяви.

Таким чином, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд вважає правомірним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з Відповідача у сумі 3714,76 грн.

Позивачем до стягнення заявлено також 3% річних у сумі 102,68 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог судом встановлено правомірність задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 102,68 грн.

Одночасно Позивачем заявлено до стягнення 78,87 грн. пені.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.4.4. Договору погодили, що пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством протягом 1 року.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок вказаних позовних вимог, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд пришов до висновку про правомірність задоволення даних позовних вимог, а саме в сумі 78,87 грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс», м.Донецьк про стягнення 3896,31 грн., з яких основного боргу у сумі 3714,76 грн., 78, 87 грн. пені, 3% річних у сумі 102,68 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс» (83058, м.Донецьк, вул. Переїздна, буд. 7, р/р 26004185339001 в ДФ КБ «Приватбанк», МФО 335496 код ЄДРПОУ 20373074) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621) 3896,31 грн., з яких основного боргу у сумі 3714,76 грн., 78, 87 грн. пені, 3% річних у сумі 102,68 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1720,5 грн.

3. Після набрання рішенням чинності видати наказ.

4. В судовому засіданні 17.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено 23.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва