Рішення № 33887797, 02.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.10.2013 Справа № 905/6293/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Подколзіній Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк

про стягнення 18 458грн. 02коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Демченко Ю.М. - за довіреністю від 06.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство «Шляхове ремонтно-будівельне управління», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором про надання автопослуг №295/3 від 02.04.2012р. у сумі 18 276грн. 82коп. та за договором про надання послуг №296/4 від 02.04.2012р. у сумі 181грн. 20коп., всього 18 458грн. 02коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості наданих послуг. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідач 26.09.2013р. через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив суд повернути позовну заяву позивачу без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу, посилаючись на відсутність в матеріалах позовної заяви розрахунку суми позову та доказів застосування заходів досудового врегулювання спору, а також порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами. Суд зазначає про відмову в задоволенні клопотання відповідача стосовно повернення позовної заяви без розгляду за вимогами ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю повноважень в суду щодо повернення позовної заяви без розгляду після вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

У судовому засіданні 02.10.2013р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами. Відповідач, повідомлений про судові засідання 19.09.2013р. та 02.10.2013р. належним чином, представника не направляв, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (далі - замовник) та Комунальним підприємством «Шляхове ремонтно-будівельне управління» (далі - виконавець) був укладений договір про надання автопослуг №295/3, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику послуги поливомийної машини ЗИЛ-130 МДК 433362 за попередньою заявкою замовника, а замовник зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати послуги.

Вподальшому сторони п. 1.2 додаткової угоди №2 до договору від 30.04.2013р. внесли зміни щодо відомостей про послуги, що надаються, встановивши перелік машин, якими надаються послуги, а саме: поливомийна машина ЗИЛ-130 МДК 433362, підметально-приберальна машина «Глобус» МАЗ ПМ 533702, МАЗ ПМ 533701-1.01, ТУМ-180, ГАЗ 3307.

Відповідно до п. 3.2 договору, виконавець має право змінювати розрахункові ціни на послуги, що надаються, повідомивши про це за 5 днів замовника в письмовому вигляді.

Як встановлено судом, додатком 1 до договору - калькуляції №1 вартості експлуатації 1 маш/час роботи ЗИЛ-130 МДК 433362, сторони погодили, що вартість 1 маш/часа складає 240грн. 26коп. з ПДВ., а з 01.06.2012р. складає 246грн. 71коп. з ПДВ (калькуляція №3)

Також сторонами було підписано додаток №2 до договору - калькуляцію №2 вартості експлуатації 1 маш/час роботи, за умовами якої вартість 1 маш/часа «Глобус» МАЗ ПМ 533702, МАЗ ПМ 533701-1.01 складає 339грн. 86коп. з ПДВ., вартість 1 маш/часа ТУМ-180 складає 197грн. 11коп. з ПДВ., вартість 1 маш/часа ГАЗ-3307 складає 138грн. 92коп. з ПДВ.

Порядок оплати вартості наданих послуг, передбачений п. 3.1 сторонами було змінено шляхом підписання додаткової угоди №2 до договору від 30.04.2013р., за умовами якої, замовник перераховує передплату в розмірі 100% згідно заявленого часу робіт машин за 24 години до надання автопослуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі калькуляцій у вигляді додатків, що є невід'ємними частинами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання автопослуг №295/3 від 02.04.2012р. підтверджується актом №D-00000484 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012р. на суму 49 203грн. 91коп., у т.ч. ПДВ 8 200грн. 65коп.

Вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що, суд дійшов висновку, що послуги за договором про надання автопослуг №295/3 від 02.04.2012р., загальна вартість яких дорівнює 49 203грн. 91коп. з ПДВ, були надані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Крім того, судом встановлено, що сторонами було укладено договір про надання послуг №296/4 від 02.04.2012р. за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з заправки водою належних виконавцю поливомийних машин ЗИЛ-130 МДК 433362, а замовник зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати отримані послуги.

Оплата послуг, відповідно до п. 3.2 договору здійснюється згідно діючих у виконавця тарифів на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт, з розрахунку 1 мі вартістю 6грн. 04коп., з врахуванням ПДВ, що співпадає з вартістю, що погоджена сторонами в калькуляції №1 (додатку №1 до договору).

Порядок оплати вартості наданих послуг встановлений п. 3.1 договору, за умовами якого замовник перераховує 100% передплату згідно заявленого обсягу за 24 години до надання виконавцем послуг на підставі виставленого рахунку на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Факт надання виконавцем послуг за спірним договором №296/4 від 02.04.2012р. підтверджується актом №D-00000477 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012р. на суму 181грн. 20коп., у т.ч. ПДВ 30грн. 20коп.

Вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що, суд дійшов висновку, що послуги за договором №296/4 від 02.04.2012р., загальна вартість яких дорівнює 181грн. 20коп. з ПДВ, були надані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

В свою чергу, відповідачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань, в якості передплати на користь позивача були перераховані грошові кошти у розмірі 61 652грн. 69коп. Сплата грошових коштів проводилась в безготівковому порядку, що підтверджується даними виписки з особового рахунку субпідрядника за 04.05.2012р., платіжне доручення №240 на суму 61 652грн. 69коп. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач службовим листом №12/07 від 12.07.2012р. просив позивача призначення платежу згідно платіжного доручення №240 на суму 61 652грн. 69коп. читати в наступній редакції: «Сума 30 725грн. 60коп. з ПДВ за виконані роботи згідно договору №479-3 від 26.10.2011р.; сума 30 927грн. 09коп. з ПДВ за виконані роботи згідно договору №295/3 від 02.04.2012р.».

Таким чином, позивачем на користь відповідача за спірним договором №295/3 від 02.04.2012р. було сплачено частково суму заборгованості в розмірі 30 927грн. 09коп., при цьому, решту вартості наданих послуг за договором №295/3 від 02.04.2012р. та за договором №296/4 від 02.04.2012р. у загальній сумі 18 458грн. 02коп., станом на час розгляду справи відповідачем оплачено не було, що підтверджується довідкою позивача про наявність заборгованості.

Претензія позивача №01/02-457 від 12.02.2013р., з вимогою про сплату вартості наданих послуг в повному обсязі, спрямована в адресу відповідача 20.02.2013р. та отримана останнім 21.02.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, була залишена відповідачем без відповіді.

Проаналізувавши спірні договори №295/3 від 02.04.2012р. та №296/4 від 02.04.2012р., суд дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, отже, відносини між сторонами врегульовано положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, остаточного розрахунку за договорами станом на час розгляду справи, незважаючи на отримання претензії позивача №01/02-457 від 12.02.2013р., відповідачем здійснено не було, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання за договором як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку стосовно сплати вартості наданих послуг за договором №295/3 від 02.04.2012р. у сумі 18 276грн. 82коп. та за договором №296/4 від 02.04.2012р. у сумі 181грн. 20коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №295/3 від 02.04.2012р. та за договором №296/4 від 02.04.2012р. у загальному розмірі 18 458грн. 02коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 69 А, ідентифікаційний код 30871714) на користь Комунального підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління» (83086, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 1, ідентифікаційний код 05449153) заборгованість за договором про надання автопослуг №295/3 від 02.04.2012р. у сумі 18 276грн. 82коп. та за договором про надання послуг №296/4 від 02.04.2012р. у сумі 181грн. 20коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720грн. 50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 02.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко