Рішення № 33889812, 03.10.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.

секретар Андрушків С.П.

з участю представника позивача Ісар О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2013 року,

встановила:

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 25 квітня 2008 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 500000 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту - 24 квітня 2018 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 25 квітня 2008 року із поручителями ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено окремі договори поруки, згідно з якими останні зобов'язувалися перед кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

_________________

№22 ц - 1093 Головуючий у 1 інстанції

категорія 19/27 Волошин С.О.

доповідач Яремко В.В.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 належним чином умов договору про повернення кредиту частками не виконує, має прострочену заборгованість за платежами, банк просив достроково стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками у розмірі 4596307 гривень 27 коп., що в еквіваленті складає 635279, 08 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2013 року позов задоволено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з нього суми заборгованості та ухвалити нове рішення, яким у позові до нього відмовити.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У справі встановлено, що 25 квітня 2008 року між ПАТ "ВТБ Банк" та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 500000 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту - 24 квітня 2018 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 25 квітня 2008 року між ПАТ "ВТБ Банк" та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено окремі договори поруки, згідно з якими останні зобов'язувалися перед кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Суд першої інстанції зробив висновок про те, що всупереч умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_2 несвоєчасно сплачувала платежі за кредитним договором. Внаслідок цього станом на 11 січня 2010 року утворилася прострочена заборгованість, наявність та розмір якої апелянтом не оспорюється.

Банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, норм кредитного договору скористався правом дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Розмір наведених судом першої інстанції сум, які підлягають стягненню з відповідачів, апелянтом не оспорюється.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 солідарно з боржником ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту укладення договору поруки та правил частини 1 статті 554 ЦК України, згідно яких у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Висновок суду першої інстанції у цій частині є правильним.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. ст. 629, 638 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов'язку, а у випадку порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується.

У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником, як солідарні боржники.

Зміст позовних вимог ПАТ "ВТБ Банк" зводиться саме до вимог про стягнення з кожного з поручителів на підставі окремих договорів поруки заборгованості за кредитним договором як солідарних боржників разом з боржником ОСОБА_2

Правильно встановивши фактичні обставини справи та правову норму, яка підлягає застосуванню до спірних відносин, суд першої інстанції водночас у рішенні зазначив про солідарне стягнення кредитної заборгованості з боржника та двох поручителів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Таке формулювання рішення не враховує, що на забезпечення виконання зобов'язання укладено самостійні договори поруки, а тому поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою і не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю перед кредитором.

Отже, стягуючи з боржника і двох поручителів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором, суд помилково не взяв до уваги те, що в даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено два окремі договори поруки.

Тому, на часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з урахуванням позовних вимог ПАТ "ВТБ Банк" рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення абзацу другого його резолютивної частини реченням такого змісту: «При цьому поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не несуть солідарної відповідальності між собою».

У зв'язку із зміною рішення суду в частині порядку солідарного стягнення з відповідачів боргу підлягає зміні розподіл судових витрат: із солідарного стягнення витрат зі сплати судового збору на користь ПАТ "ВТБ Банк" на стягнення указаних витрат у рівних частках з усіх відповідачів - по 1073 гривень (3219 : 3 ) з кожного.

Доводи апелянта про необхідність ухвалення рішення про відмову у позові щодо нього є необґрунтованими.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б давали підстави для звільнення ОСОБА_4 від обов'язку солідарної відповідальності разом з боржником ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.314 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2013 року в частині порядку солідарного стягнення з відповідачів боргу змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення доповнити реченням такого змісту: «При цьому поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не несуть солідарної відповідальності між собою».

Розподіл судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" по 1073 (тисячу сімдесят три) гривні з кожного - витрат зі сплати судового збору.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: