Ухвала суду № 33889383, 02.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 49952/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галінвест-Агро» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галінвест-Агро» до Державної податкової адміністрації у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.02.2011р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Галінвест-Агро» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду; скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000421502/0, 00431502/0 від 14.09.2010р., рішення про результати розгляду первинної скарги № 10314/23-019 від 25.11.2010р., прийняті відповідачем Державною податковою адміністрацією /ДПІ/ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл., рішення про залишення повторної скарги без розгляду № 29197/1025-005/1277 від 16.12.2010р., прийняте ДПА у Львівській обл., та рішення ДПА України № 943/6/25-0115 від 21.01.2011р. (а.с.3-6).

Ухвалою суду від 01.04.2011р. провадження у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. від 25.11.2010р. про результати перегляду первинної скарги, рішення ДПА у Львівській обл. від 16.12.2010р. про залишення скарги без розгляду, рішення ДПА України від 21.01.2011р. про залишення повторної скарги без розгляду, закрито (а.с.48-50).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2011р. у задоволенні заявленого позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. №№ 0000421502/0, 00431502/0 від 14.09.2010р. відмовлено (а.с.155-159).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Галінвест-Агро», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.162-165).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки податкового органу ревізором не були враховані документи, які підтверджували факт проведення позивачем розрахунків із своїми постачальниками; суд безпідставно переклав обов'язок доказування на позивача; також складені акти містять необ'єктивне викладення виявлених порушень зі сторони апелянта.

Окрім цього, із змісту Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що на право отримання бюджетного відшкодування ПДВ має вплив сам факт оплати товарів, а не форма проведеної оплати; норми наведеного Закону не містять чітких та однозначних застережень щодо проведення лише грошових розрахунків з постачальниками.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно Акту документальної невиїзної перевірки податкової декларації ТзОВ «Галінвест-Агро» з податку на додану вартість /ПДВ/ № 27/15-0/34489911 від 07.09.2010р. від'ємне значення р.26 попереднього звітного періоду (за травень 2010 року) виникло з серпня 2007 року в сумі 7558 грн. внаслідок оплати надання послуг комбайна. В порушення наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997р. (в редакції наказу № 159 від 01.03.2008р.) підприємством додаток № 2 до декларації з ПДВ за червень «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів та підлягає включенню до складу податкового періоду» до декларації за травень 2010 року поданий з порушенням - не розподілений залишок від'ємного значення по періодах виникнення.

За висновками податкового органу вказані обставини свідчать про порушення п.3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких актів України», яким з дня набрання чинності цим Законом до 01.01.2011р. зупинено дію пп.«б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Звідси, на думку відповідача, позивач занизив суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками червня 2010 року, на 13033 грн., та завищив значення р.26 декларації з ПДВ за червень 2010 року на 13041 грн. (а.с.8-10).

В Акті документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ № 28/15-0/34489911 від 07.09.2010р. зазначено про позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду в сумі 1172 грн. (р.18.1, р.20), яка підлягає сплаті до бюджету. Разом з тим, підприємство завищило суму залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (р.23.2 декларації за липень), та відповідно занизило суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками липня 2010 року, на 1172 грн. Також платником занижено значення р.26 декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 14213 грн. (а.с.11-13)

За наслідками перевірки ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000421502/0 від 14.09.2010р., яким визначила суму основного зобов'язання з ПДВ в розмірі 13033 грн. та 3910 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.18), та податкове повідомлення-рішення № 0000431502/0 від 14.09.2010р., яким визначила суму основного зобов'язання з ПДВ в розмірі 1172 грн. та 234 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.17).

Позивач із вказаними рішеннями податкового органу не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку 27.09.2010р. (а.с.19-20). Рішенням ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. від 25.11.2010р. скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.21-23). У подальшому платник податків звернувся з повторною скаргою від 08.12.2010р. до ДПА у Львівській обл. (а.с.25). Рішенням від 16.12.2010р. зазначена скарга була залишена без розгляду (а.с.26-27). Також позивач звернувся з повторною скаргою від 27.12.2010р. до ДПА України (а.с.29-30), однак рішенням ДПА України від 21.01.2011р. рішення ДПА у Львівській обл. від 16.12.2010р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.31-32).

Також за твердженнями позивача розрахунки з постачальниками по охопленим перевірками господарським операціям були проведені шляхом видачі векселя та зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідні документи надавалися інспектору під час перевірки, проте він відмовився їх прийняти. Позивач надав суду зазначені письмові докази, зокрема, договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель від 25.06.2010р., в якому передбачено, що продаж майна вчиняється за ціною 60946 грн. 12 коп., які будуть виплачені у формі простого векселя на суму, що не менше вартості даного майна, або грошовою сумою (а.с.79), акт прийому-передачі нерухомого майна від 29.06.2010р., в якому зазначено, що розрахунок проведений в формі простого векселя серії АА № 0079824 (а.с.82), акт прийому-передачі векселя від 29.12.2009р. на суму 60946 грн. (а.с.91) та копію самого цього векселя; договір купівлі-продажу від 01.07.2010р., в якому передбачено, що продаж майна вчиняється за ціною 6000 грн., в т.ч. з оплатою у формі простого векселя на суму 1000 грн. (а.с.83), акт прийому-передачі нерухомого майна від 02.07.2010р., в якому зазначено, що розрахунок проведений в формі простого векселя серії АА № 0072825 (а.с.85), лист ТзОВ «Галінвест-Агро» № 11 від 25.12.2008р., в якому ТзОВ «Галич-Агро» повідомлене, що у зв'язку з невірним зазначенням у платіжному дорученні № 12 від 22.12.2008р. на суму 9200 грн. призначення платежу, кошти в розмірі 1280 грн. 69 коп. слід зарахувати як оплату згідно акту виконаних робіт від 31.08.2007р., а суму 7919 грн. 31 коп. - як оплату згідно акту виконаних робіт від 30.06.2008р. за договором від 01.08.2007р. (а.с.86).

Також позивачем представлено договір купівлі-продажу від 29.05.2009р. між ТзОВ «Галінвест-Агро» та ТзОВ «Галич-Агро», за яким ТзОВ «Галич-Агро» купило озиму пшеницю на суму 26780 грн. 04 коп. (а.с.87), лист від 29.05.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог за цим договором (а.с.88), договір від 29.05.2009р. про залік взаємних однорідних вимог за договором від 29.05.2009р. та договорами від 01.08.2007р., договір від 30.07.2008р. про надання послуг (а.с.89), акт зарахування від 29.05.2009р.

Разом з тим, згідно матеріалів справи зазначені документи не були предметом перевірки і не враховані під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Доказів надання цих документів ревізору або його відмову від прийняття і врахування таких позивач не надано. Про те, що наведені документи не були враховані під час проведення перевірок, позивач у запереченні та поданих скаргах не зазначав.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що такі документи не були надані для перевірки позивачем з його вини.

Окрім цього, розглядувані правовідносини регулюються приписами п.3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України № 2275 - IV від 20.05.2010р. «Про внесення змін до деяких актів України», з дня набрання чинності яким до 01.01.2011р. зупинено дію підпункту «б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З дня набрання чинності цим Законом до 01.01.2011р. підпункт «б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» застосовується в такій редакції:

«б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року».

Таким чином, для визначення залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, який включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду, враховуються лише ті суми податку, які фактично сплачені отримувачем постачальникам товарів (послуг).

Позивач визнав, що у наведених в актах перевірки випадках він не проводив з контрагентами грошових розрахунків. Виконання грошових зобов'язань відбулося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та векселем.

З урахуванням підпункту «б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону України № 2275 - IV від 20.05.2010р. «Про внесення змін до деяких актів України», починаючи із звітності за червень 2010 року, значення рядка 26 (за травень 2010р.) включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах та в обов'язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2).

Залишок рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, в якому проведені розрахунки з постачальниками. Позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задеклароване ТзОВ «Галінвест-Агро» в декларації з ПДВ за червень 2010 року, складає 24294 грн. Враховуючи те, що в рядку 23.2 та відповідно рядку 23, при відсутності рядка 23.1 декларації за червень, ТзОВ «Галінвест-Агро» зобов'язане відобразити 11261 грн. (як залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, фактично сплачений отримувачем постачальникам товарів) - у підприємства виникає позитивне значення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 - рядок 23) в сумі 13033 грн.

Враховуючи наведене, значення рядка 26, в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, повинно становити 13041 грн.

Згідно декларації за липень 2010 року задекларовано позитивне значення в сумі 1172 грн. Проте, враховуючи рядок 23 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду), позивач не декларує суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету. Тому податковий орган дійшов правильного висновку, що платником податків занижено значення рядка 26 декларації за липень на 14213 грн., а також суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками липня 2010 року на 1172 грн.

При цьому судом першої інстанції підставно враховано й те, що документи, які підтверджують виконання грошових зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та векселем, позивачем для перевірки не надавалися, а тому й не могли вплинути на прийняття рішення за наслідками перевірки.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого позову, через що останній задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галінвест-Агро» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. в адміністративній справі № 2а-2198/11/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька