Ухвала суду № 33888414, 01.10.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

01.10.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді - Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю секретаря судового засідання Головець М.А.,

прокурора - Міцовди К.Д. та обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070160000145 від 20 січня 2013 року, за апеляційною скаргою, яку подав обвинувачений ОСОБА_1 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 липня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, з неповною загальною середньою освітою, неодружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий,

визнаний винуватим і засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбування покарання визначено рахувати із дня затримання - 06 лютого 2013 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати в розмірі 147 гривень за проведення в кримінальному провадженні експертизи холодної зброї.

Речові докази : перочинний ножик, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області після вступу вироку в законну силу постановлено знищити.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за вчинений злочин за таких обставин.

19 січня 2013 року приблизно о 20-й годині ОСОБА_1, у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись напроти будинку АДРЕСА_1, під час сварки з потерпілим ОСОБА_2, яка розпочалася на ґрунті існуючих неприязних відносин, перочинним ножем, який мав при собі, завдав один удар у спину із правого боку ОСОБА_2 в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої, колото-різаної рани задньої поверхні тулуба справа, яка супроводжувалася правобічним гемопневмотораксом та підшкірною емфіземою, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 68 від 25 січня 2013 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя потерпілого в момент його спричинення.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним внаслідок неправильної кваліфікації його дій та неправильного застосування кримінального закону. Посилається на те, що вину в інкримінованому злочині не визнає, що після того, як його відпустили з Тячівського райвідділу міліції, майже місяць був на волі і якщо би був винним, то втік би. Крім того, вказує на те, що коли його затримали, то слідчий не робив ніяких експертиз, не зняв відбитки з ножа, не вилучив його одяг для проведення експертизи та виявлення на ньому слідів злочину, що його не возили на експертизу для виявлення в його організмі алкоголю, не зняли побої з його тіла. Також вказує на те, що коли ОСОБА_2 перебував у лікарні, то він проживав у них у дворогосподарстві й ОСОБА_3 сказала йому, що вона нічого не бачила, а також на те, що до ОСОБА_2 їздили всі свідки, які були на суді, і вони домовились які показання давати. Крім того, вказує на те, що судом не взято до уваги те, що в нього ніякого ножика не було, а також його попередні показання, які він давав при проведенні звукозапису, який, на його думку, вже знищений, що ОСОБА_2 порізала ОСОБА_4, яка хоче свою вину перекласти на нього, оскільки він круглий сирота й у нього немає нікого, хто би міг йому допомогти. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, розглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни постановленого в справі судового рішення.

Колегія суддів вважає, що оскільки подана прокурором прокуратури Тячівського району ОСОБА_5, який приймав участь у розгляді місцевим судом кримінального провадження, апеляційна скарга, за якою також відкрито провадження, відкликана, тому відповідно до ст. 399 КПК України така не підлягає розгляду.

Під час розгляду в апеляційному суді кримінальної справи ОСОБА_1 показав, що під час проведення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження його захищав адвокат ОСОБА_6, і не заявляв клопотання про виклик адвоката ОСОБА_6 або призначення йому іншого захисника.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, ґрунтується на сукупності наведених у вироку доказів, безпосередньо досліджених під час судового розгляду місцевим судом кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину не визнав і показав, що 19 січня 2013 року приблизно о 18-й годині, зустрівшись у смт. Буштино із ОСОБА_4, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, запросив її випити пиво. Після вживання спиртного ОСОБА_4 попросила провести її додому й помиритись з її чоловіком ОСОБА_2, на що він погодився. Підійшовши до будинку АДРЕСА_1, біля воріт побачив ОСОБА_2 Останній, підійшовши до них одразу ж схопив ОСОБА_4 за руки, почав її тягнути й наніс їй удар рукою в обличчя, від якого вона впала на землю. Між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів кулаком та ногами по тулубу. Від отриманих ударів він упав на землю, де потерпілий сів на нього зверху. У цей момент до них підійшла свідок ОСОБА_3, яка витягла його з-під ОСОБА_2 Вирвавшись побіг на територію дворогосподарства АДРЕСА_1 і городами вибіг на вул. Головну в смт. Буштино, де зайшов до магазину. Через деякий час до нього підійшли працівники міліції й затримали його по підозрі у вчиненні злочину. Крім того, ОСОБА_1 показав, що, знаходячись у приміщенні кафе «Релакс», що розташоване в смт. Буштино по вул. Головній бачив у ОСОБА_4 ніж, схожий на метелик, що потерпілого ОСОБА_2 порізала ОСОБА_4, яка хоче вину за вчинене перекласти на нього. Просив виправдати його.

Апеляційний суд, давши оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його непричетність до умисного заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, уваги не заслуговують і відхиляє їх, оскільки вони направлені на його ухилення від відповідальності за вчинений злочин та оскільки вони спростовуються сукупністю безпосередньо досліджених місцевим судом у судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 19 січня 2013 року приблизно о 20-й годині, знаходячись удома за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 почув гавкіт собак. Вийшовши на вулицю побачив дружину ОСОБА_4, яка йшла в обнімку з обвинуваченим ОСОБА_1, і які були в стані алкогольного сп'яніння. Під час сварки наніс дружині удар рукою в обличчя, у зв'язку із чим вона впала на землю. Між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 виникла сварка, яка переросла в бійку. Після припинення бійки направився до будинку. Направляючись до будинку відчув сильний удар у спину, і зрозумів, що йому в спину встромили щось гостре. Обернувшись позаду побачив ОСОБА_1, який тримав у руках ніж і яким знову намагався нанести йому удар. Одразу ж наскочив на ОСОБА_1 і повалив на землю, де вирвав ніж. У цей момент до них кинулась свідок ОСОБА_3, яка почала відтягувати ОСОБА_1 та просити щоб ішов геть. Піднявшись ОСОБА_1 через подвір'я втік на город, а він втратив свідомість. Крім того, потерпілий ОСОБА_2 показав, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільного позову не заявляє.

Свідок ОСОБА_4 показала, що 19 січня 2013 року приблизно о 19-й годині 30 хвилин у стані алкогольного сп'яніння, зустрівши біля селищної ради в центрі смт. Буштино обвинуваченого ОСОБА_1 попросила його, направитись з нею до них додому й поговорити з її чоловіком ОСОБА_2, який на протязі останнього періоду часу ревнував її до ОСОБА_1, і в зв'язку із чим у сім'ї виникали конфлікти. На її пропозицію ОСОБА_1 погодився й вони разом направились на АДРЕСА_1. Підійшовши до будинку, в якому проживає, побачила чоловіка, який вийшов на вулицю. ОСОБА_2 побачивши її із ОСОБА_1 наніс їй удар рукою по обличчю, у зв'язку із чим вона впала на землю. Крім того, свідок ОСОБА_4 показала, що оскільки була сильно п'яна, тому подальші події не пам'ятає. Уночі, проснувшись на ліжку в будинку довідалась про те, що її чоловіка ОСОБА_2 ножем порізав ОСОБА_1, що в зв'язку з отриманими пошкодженнями чоловік знаходиться в лікарні.

Свідок ОСОБА_3 показала, що 19 січня 2013 року приблизно о 20-й годині, знаходячись удома по АДРЕСА_1 вирішила піти до ОСОБА_8 Підходячи до дверей будинку на вулиці на снігу побачила свідка ОСОБА_4. Підійшовши до неї почала її піднімати із землі з наміром завести до будинку. При цьому побачила, що свідок була сильно п'яна. Поруч зі свідком розмовляли обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 Під час розмови між ними виникла сварка, під час якої вони почали штовхати один одного. Піднімаючи ОСОБА_4, побачила, як ОСОБА_1 раптово з кишені вийняв якийсь предмет. Порозуміла, що це ніж. Одразу ж ОСОБА_1 з-заді підбіг до ОСОБА_2 і наніс йому удар ножем у спину. Залишивши ОСОБА_4, підбігла до обвинуваченого та потерпілого й почала відтягувати ОСОБА_1 та просити покинути місце події. ОСОБА_1, відчувши, що його ніхто не тримає, почав бігти в їх двір до кінця городу. Піднявши ОСОБА_4 повела її до будинку, де поклала спати.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 показали, що 19 січня 2013 року приблизно о 20-й годині до будинку, у якому проживають по АДРЕСА_1 забігла свідок ОСОБА_3, яка повідомила їм, що на вулиці б'ються потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 Крім того, свідок ОСОБА_9 показав, що, вибігши на вулицю біля воріт на землі побачив лежачого ОСОБА_2 Піднявши ОСОБА_2 завів його до свого будинку й почав надавати йому першу медичну допомогу. Свідок ОСОБА_8, окрім наведеного, показала, що її чоловік ОСОБА_9, довідавшись про бійку, одразу ж вибіг на вулицю. Крім того, свідок ОСОБА_8 показала, що, вибігши на вулицю побачила як її чоловік ОСОБА_9 тягне до будинку ОСОБА_2 Під час розмови ОСОБА_2, який був весь у крові повідомив їм, що «його порізав у плече ОСОБА_1». Також побачила як ОСОБА_2 випустив із рук ніж, рукоятка якого була червоно-жовтого кольору, про подальші події не пам'ятає.

Колегія суддів вважає, що зміст вищевказаних показань ОСОБА_1 свідчить про те, що між ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_2 мала місце сварка, яка переросла в бійку, що ці показання ОСОБА_1 узгоджуються з іншими доказами.

Так, висновком судово-медичної експертизи № 68 від 21.01.2013 року підтверджено виявлення в ОСОБА_2 тілесного ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани задньої поверхні тулуба справа, яка супроводжувалась правобічним гемо пневмотораксом та підшкірною емфіземою. Указане тілесне ушкодження могло виникнути від дії якого-небудь колючо-ріжучого предмета, яким міг бути й представлений експертові ніж. Указане тілесне ушкодження відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як було небезпечним для життя в момент спричинення (т. 1, а. с. 19-20).

З висновку судово-медичної експертизи № 108 від 06 лютого 2013 року вбачається, що в обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні будь-які тілесні ушкодження (т. 1, а. с. 132), а з висновку експертизи холодної зброї № 17 від 15 лютого 2013 року вбачається, що вилучений у ході огляду місця події по АДРЕСА_1 Тячівського району ніж не є холодною зброєю, і є складним кишеньковим ножем господарського призначення.

Із протоколу огляду місця події від 19.01.2013 року та приєднаних до нього фото таблиць убачається, що при огляді місця події - будинку АДРЕСА_1 виявлено та вилучено перочинний ніж (т. 1, а. с. 8-11).

При оцінці доказів та доводів апеляційної скарги також ураховується те, що в справі відсутні які - небудь дані про те, що в потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 були підстави для обмови ОСОБА_1 Показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, колегія суддів вважає логічними, послідовними, такими, що не містять суперечностей і такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв їх до уваги, надавши їм перевагу та визнавши їх достовірними, і також приймає їх до уваги.

Крім того, в останньому слові під час розгляду кримінального провадження в апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_1 просив пом'якшити призначене йому покарання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вищенаведені докази в їх сукупності, які є достовірними, допустимими, зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі із врахуванням вимог ст.ст. 85-89 КПК України, підтверджують винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень норм Конституції України, у тому числі передбачених статтею 62 Конституції України, норм Кримінального процесуального кодексу України, які тягнуть скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд, у тому числі істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування і, зокрема, порушення права особи на захист.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про скасування вироку й направлення справи на додаткове розслідування, колегія суддів враховує положення Кримінального процесуального кодексу України, яким не передбачено повернення кримінальної справи з тих або інших підстав на додаткове розслідування.

При оцінці доводів апеляційної скарги про окремі недоліки, допущені органом досудового розслідування при здійсненні кримінального провадження, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, колегія суддів враховує положення ст. 404 КПК України в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги ; ст. ст. 396, 401 цього ж кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу - сторони захисту (обвинуваченого чи його захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів, те, що з моменту скоєння злочину сплив значний проміжок часу, що усунення недоліків досудового слідства може не видатись можливим, у тому числі може не видатись можливим отримати речові докази (вилучити одяг, виявити на ньому сліди злочину, призначити та провести ті чи інші експертизи, виявити в організмі ОСОБА_1 сліди алкоголю і т.д.), а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 як у апеляційній скарзі, так і під час розгляду кримінального провадження не заявляв клопотань про допит свідків, вилучення предметів чи документів, призначення експертиз.

Колегія суддів також вважає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання враховані вимоги ст. 65-67 КК України, у тому числі враховані характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, конкретні обставини, за яких його скоєно, дані про його особу та обставина, що обтяжує покарання. Зокрема, судом враховано те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, - обставина, що обтяжує його покарання : вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, колегія суддів висновки суду першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання вважає належним чином обґрунтованими,- призначене покарання майже мінімальним згідно санкції статті закону, за яким його засуджено, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, справедливим.

Керуючись ст. ст. 404, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 липня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану обвинуваченим апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судді