Рішення № 33887724, 02.10.2013, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 2/702/17/13

Справа № 2-438/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Мазай Н.В.,

при секретарях: Мусіч Ю.М., Ставській І.М.

з участю позивача : ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" : Головненко Н.В., Лукашенка М.П., Гайдамащука О.В.

відповідач ОСОБА_7 : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 09.09.2011 р. на території Монастирищенського району Черкаської області на автодорозі Орадівка - Мошни 56 км. + 150 м. відбулась ДТП за участю належного йому на праві власності автомобіля НОМЕР_1, під його керуванням, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 ДТП відбулась з вини співвідповідача за позовом, ОСОБА_7, який, виїзжаючи із польової дроги на головну дорогу Орадівка - Мошни 56 км. + 150 м., не надав дорогу автомобілю який наближався до даного перехрестя та виїхав на перехрестя, внаслідок чого автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, за що постановою Монастирищенського районного суду від 17.10.2011 р. ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень. Внаслідок ДТП йому заподіяна значна матеріальна та моральна шкода, яка повинна бути відшкодована обома співвідповідачами за позовом, що підтверджується наступним. Внаслідок ДТП його автомобіль отримав значні ушкодження, що підтверджується звітом про оцінку автомобіля № 30/11/11, та становлять 62 299 грн. 15 коп. Як на підтвердження свого позову посилається на вимоги ст. 1188 ЦК України, та вважає, що оскільки відсутня його вина у виникненні ДТП, а вина ОСОБА_7 встановлена судовим рішенням, то, відповідно до вищевказаних вимог закону, завдана йому матеріальна шкода повинна відшкодовуватись ОСОБА_7 Окрім ОСОБА_7, винними діями якого спричинена шкода, відповідати за позовом повинна також ПрАТ «СК «Провідна», виходячи з договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АП /0016287/1021/11 та умов полісу № АА/ 2674040, укладеного між ОСОБА_7 та ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до яких 25.02.2011 року, власник автомобіля застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами на випадок настання дорожньо-транспортної пригоди. При цьому посилається на умови вищевказаного полісу, ст. ст. 988, 990 ЦК України, а також ст. 22 - 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страхова компанія взяла на себе обов'язок у випадку заподіяння шкоди третім особам за участю забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля НОМЕР_2, відшкодувати потерпілому як матеріальну, так і моральну шкоду. Крім цього, в обгрунтування позову посилається на ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Внаслідок злочину йому заподіяна істотна моральна шкода, яка полягає у наступному. ДТП здійснила негативний вплив на його психологічний стан, що відобразилось на нормальному ритмі життя, порушенні сну, внаслідок чого він тривалий час не може повноцінно відпочити та відновити сили. За умови знаходження його автомобіля в непридатному для користування стані на протязі тривалого часу організація перевезення членів його родини, зокрема, дітей до школи, поїздок до бабусі, вимагає значних зусиль для нього та додаткових витрат. На розмір відшкодування моральної шкоди також впливає неправомірна, цинічна поведінка співвідповідача за позовом, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», яка по надуманим підставам, ігноруючи здоровий глузд та висновки органу ДАІ, відмовили йому у можливості відновлення автомобіля у розумний строк. Вбачає в діях страхової компанії порушення вимог ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки співвідповідач за позовом, з метою, аби умисно позбавити його права на своєчасне отримання грошових коштів, на протязі піврічного терміну ухилявся від розгляду його заяви, в подальшому, з грубим порушенням вимог чинного цивільного законодавства, без повідомлення його як особи, якій заподіяно шкоду з вини страхувальника, провів неповну та явно однобічну експертизу, висновки якої суперечать здоровому глузду, оскільки його автомобіль зранку 09.09.2011 р. перебував у хорошому як з технічної, так і естетичної точки зору стану, за період 2011 року в інші ДТП не потрапляв. При цьому посилається на вимоги ч. 1, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Таким чином, завдана йому моральна шкода оцінюється в розмірі 5 000 гривень. На протязі останнього року він систематично звертався до співвідповідачів за позовом з проханням, а в подальшому зі скаргами про виконання передбаченого чинним законодавством обов'язку по відшкодуванню завданої йому шкоди, проте страхова компанія спочатку затягувала тривалий час розгляд його заяви, а в подальшому листом від 02.04.2012 року, по надуманим підставам відмовила йому у виплаті страхового відшкодування. Фактично, співвідповідач за позовом, в незаконний спосіб захищаючи свої майнові інтереси, з метою, аби позбавити його законного права на відшкодування завданої шкоди, самоуправно здійснив спробу уникнути передбаченого обов'язку виплати збитків. Вважає, що співвідповідач ПрАТ «Страхова комнапія «Провідна» повинна сплатити йому пеню, передбачену п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», умисно ухилялась від виконання свого зобов'язання по відшкодуванню завданої шкоди, про що письмово зазначила у відповіді від 02.04.2012 року. Розмір облікової ставки НБУ становить з 23.03.2012 року по даний час 7,5% річних, сума заборгованості становить 62 299,15 грн., період заборгованості вираховується починаючи з 03.04.2012 року по день подання позовної заяви, тобто до 21.09.2012 року, і становить 171 день, то розмір пені вираховується відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 ЦК України за формулою: 62299,15 грн. х 7,5% х 2 х 171 день : 365 днів = 4378 грн. Просить стягнути солідарно зі співвідповідачів за позовом ОСОБА_7 та ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на його користь матеріальну шкоду в сумі 62 299,15 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а всього на загальну суму 67 299,15 грн., судові витрати по справі, що складаються із сум державного мита у розмірі 716,77 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 3 500 грн., а всього судових витрат на загальну суму 4216,77 грн., стягнути зі співвідповідача за позовом, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», на його користь пеню за ухилення від виконання зобов'язанння у розмірі 4378 грн.

Позивач ОСОБА_1 судовому засіданні позов підтримав повністю, просить його задоволити та пояснив, що 09.09.2011 року він рухався власним автомобілем «Нісан Альмера», н.з. НОМЕР_1 по а/д зі сторони Долинки Монастирищенського району в сторону Жашківського району. В той час була погана погода, йшов дощ. Він помітив з лівого боку автомобіль, який раптово та різко виїхав на його сторону дороги. Намагаючись уникнути зіткнення з вказаним автомобілем він вирулив в праву сторону і торкнувся лівим зеркалом автомобіля марки «Газель». В зв»язку з тим, що було мокре узбіччя і автомобіль потрапив на траву, його знесло, в результаті чого він зіткнувся з деревом, яке було на узбіччі. Власник автомобіля «Газель» зупинився через декілька метрів. Він вийшов з машини, а через 10 хвилин приїхали працівники Монастирищенської міліції та почали з»ясовувати обставини події. Він дізнався, що автомобілем «Газель» керував ОСОБА_7 Працівник міліції запросив їх в автомобіль та почав відбирати пояснення, зупинив двох свідків-понятих, а інший працівник почав вимірювати шляхи де знаходився його автомобіль, описувати пошкодження автомобіля, перевіряти їх на стан алкогольного сп»яніння. Заміри та складання схеми ДТП проводились в присутності двох понятих, чоловіків. Пошкодження на автомобілі фіксувалися також в присутності понятих та ОСОБА_7 Після цього працівник міліції видав їм довідки, склав адмінпротокол на ОСОБА_7 в якому зазначив, що він вчинив правопорушення, а саме не надав дорогу. Після цього він зателефонував в свою страхову компанію, а ОСОБА_7 в свою, де їм надали роз»яснення стосовно подальших дій. Він власний автомобіль доправив додому, а ОСОБА_7 поїхав сам. Наступного дня прийшли в страхову компанію де надали пояснення та склали схему. Потім він дізнався, що ОСОБА_7 притягнули до відповідальності по адмінпротоколу. Після цього він звернувся в страхову компанію так як ОСОБА_7 був визаний винним в ДТП, тобто фактично вимогу до страхової компанії про виплату страхового відшкодування пред»явив після рішення суду. Коли представники страхової компанії оглядали його пошкоджений автомобіль він їм вказував, що його автомобіль до даного ДТП, рік чи два роки назад вже був в ДТП, але після нього був відремонтований і на момент цього ДТП був в неушкодженому стані. До вказаного ДТП наявних пошкоджень на його автомобілі не було, автомобіль був в робочому стані. Ліве крило автомобіля пошкоджене в результаті цього ДТП об дерево, а не попереднього, як і передня частина автомобіля, бампер, підсилювач бампера. Представник страхової компанії після огляду його пошкодженого автомобіля не пропонував йому оглянути місце події і йому не було відомо, що представник страховика направляється після огляду автомобіля на огляд місця події. Його вимога страховою компанією розглядалася тривалий час, а потім він отримав відмову у виплаті страхового відшкодування. Звертався в зв»язку з цим в різні інстанції. В березні місяці 2012 року з відповіді страхової компанії він дізнався про транспортно-трасологічне дослідження. Йому не пропонували приймати участь в проведенні цього дослідження, не повідомляли, що воно буде проводитись, а також не відомо чи залучався ОСОБА_7 до цього проведення. Він звертався в страхову компанію з вимогою надати висновок дослідження, для ознайомлення, однак йому було відмовлено в ознайомленні з висновком. Пов»язує таку відмову з небажанням страхової компанії виплачувати йому кошти. На сьогоднішній день він ознайомлений з дослідженням та вважає, що воно не відповідає дійсним обставинам справи, постанові Монастирищенського суду та є не об»єктивним. ОСОБА_7 відразу визнав вину у вчиненні адмінправопорушення, це було в його присутності. Висновок не відповідає фактичним обставинам тому, що по зробленим фотокарткам не можливо визначити, яке саме дерево, він зроблений однобічно, ушкодження на дереві не відповідають тим ушкодженням, які були в наявності на момент зіткнення. В червні-липні місяці 2012 року його автомобіль був частково відновлений приватними працівниками на станції техобслуговування і сума ремонту вказана в позовній заяві. Він повністю підтримує викладене в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ( діє на підставі ордеру № 39-12 від 07.11.2012 року, Договору про надання правовї допомоги від 07.11.2012 року) в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить його задоволити та пояснив, що вважає позов підлягає до задоволення повністю. 09.09.2011 року відбулась дорожньо-транспортна пригода ( далі ДТП) за участю двох автомобілів, один належить позивачу, інший одному із відповідачів. Факт ДТП в судовому засіданні встановлений повністю, та не підлягає сумніву, зокрема підтверджений показами в судовому засіданні свідка, працівника міліції ОСОБА_10, поясненнями позивача, відповідача, матеріалами адміністративної справи, постановою Монастирищенського районного суду від 17.10.2011 року, якою було дійсно встановлено, що 09.09.2011 року відбулось ДТП за участю вказаних водіїв. Внаслідок даної пригоди один із водіїв був визнаний винним у порушенні правил дорожнього руху ( далі ПДР), що призвело до негативних наслідків. Водій автомобіля, який порушив ПДР повністю визнав свою вину в їх порушенні. Факт визнання вини ОСОБА_7, факт вчинення ДТП, факт спричинення майнової шкоди автомобілю позивача підтверджений постановою Монастирищенського районного суду від 17.10.2011 року. Відповідно до ст. 61 ЦПК України, будь-який факт у відношенні до учасників процесу, встановлений цивільним, господарським, або адміністративним рішенням, звільняється від доказування. Дана постанова стосується учасників процесу, розгляд справи відбувався у відношенні до співвідповідача ОСОБА_7, тому даний факт не потребує доказування. На момент створення ДТП, цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_7, була застрахована у відповідача страхової компанії «Провідна». Факт існування договірних відносин між відповідачами був підтверджений належним чином посвідченими договорами, що також не заперечується страховою компанією. Доведено факт укладення договору страхування, яким страхова компанія, як страхувальник страхує страховика. Згідно ЗУ «Про загальнообов»язкове страхування» встановлено, що якщо в період страхового договору, полісу, особа яка керує транспортним засобом заподіє майнову шкоду чи моральну шкоду іншим учасникам та водіям транспортних засобів, то така шкода відшкодовується страховою компанією. В наслідок даного ДТП майну позивача було завдано майнову шкоду, а також в подальшому в результаті незаконних дій співвідповідача за позовом, позивачу була завдана і моральна шкода. Він вважає, що дана шкода, як матеріальна так і моральна підлягає до задоволення повністю на підставі ЗУ «Про загальнообов»якове страхування» Зокрема, матеріальна шкода підлягає до задоволення повністю тому, що загальний розмір відшкодування встановлений між страховою компанією і страховиком та зазначений в договорі, дорівнює 150 000 гривень, що узгоджується з сумою позову в цій частині. Також підлягає до задоволення і моральна шкода, оскільки до закону згаданого вище, на протязі даного часу вносились зміни і доповнення в частині відшкодування шкоди, однак станом на момент ДТП, за законом який діяв на той момент, страхова компанія повинна відшкодовувати як моральну так і матеріальну шкоду. Згідно ст.ст. 21, 23 ЗУ «Про загальнообов»язкове страхування», моральна шкода підлягає до задоволення в розмірі 5 000 гривень. В ході розгляду справи страхова компанія «Провідна» проводила не зовсім законні дії та надала суду висновок спеціаліста, який на їх погляд спростовував інші матеріали справи, які маються в наявності у суду. Згідно висновку зазначено, що експерт вважає, що пошкодження автомобіля виникли не внаслідок ДТП 09.09.2011 року. Важає, що даний висновок не відповідає матеріалам цивільної справи та спростовується. В судовому засіданні було встановлено, що експерт взагалі не виїжджав на місце ДТП, не оглядав транспортних засобів, а зробив свої висновки виключно по фотографіях. Аналогічна експертиза призначалась ще двом різним експертним установам, органами прокуратури та судом в КНДІСЕ, однак обидві експертні установи повідомили, що провести експертизу по наявних матеріалах без огляду транспортних засобів не можливо. Тому, залишається невідомим, як Чернігівський експерт зміг провести експертизу не оглядаючи транспортних засобів. Також цей висновок не є експертним дослідженням, оскільки він виконувався не за ухвалою суду, він не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, тому це не є належним висновком, а лише є думкою однієї людини, яка спростована матеріалами справи, постановою, схемою ДТП, і поясненнями відібраними працівником ДАІ. Таким чином вважає, що всі факти на які посилається позивач підтверджені матеріалами справи, позовна заява складена з усіма вимогами чинного законодавства, на момент вчинення ДТП, а тому вважає, що позов необхідно задоволити повністю. Не погоджується з тим, що у висновку зазначено, що дерево могло бути пошкоджене сокирою, вважає, що це вигідно було тим хто бажав довести, що ДТП взагалі не було. Багато неточностей у висновку, порушена процедура проведення цього дослідження, оскільки в ньому брали участь тільки представники страхової компанії, а повинні бути обов»язково залучені водії, які були в ДТП, чітко встановлено місце події, заслухані всі пояснення. Вважає, що вказане дослідження зроблено, для того щоб по надуманим підставам відмовити у виплаті страхового відшкодування та для максимального зменшення виплати людям.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» Головненко Н.В. ( діє на підставі довіреності № 12/1042 від 02.11.2012 року, довіреності № 12/1227 від 27.12.2012 року) в судовому засіданні позов не визнала повністю, заперечувала проти його задоволення, підтримала подані заперечення відповідно до яких між ОСОБА_7 (Страхувальник) та ПрАТ «СК Провідна», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Провідна» (Страховик) уладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА № 2674040 (далі - Поліс), строком дії з 25.02.2011 року по 24.02.2012 року. Забезпеченим транспортним засобом згідно вказаного Полісу є автомобіль НОМЕР_2 (далі - ТЗ). Правовідносини, що виникли між страхувальником та страховиком регулюються ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 № 1961-ІУ, зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 вересня 2005 № 2902-ІУ (надалі - ЗУ «ОСЦВВНТЗ»). Згідно із п. 22.1 ст. 22 ЗУ «ОСЦВВНТЗ», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( далі ДТП) життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 9 ЗУ «ОСЦВВНТЗ»: обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, відповідно до умов договору становить 50 000,00 грн. на одного потерпілого. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 000 грн. на одного потерпілого. Крім того, між ОСОБА_7 (Страхувальник) та ПрАТ «СК Провідна» (Страховик) укладений Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за умовами «Автоцивілка плюс» АП № 0016287/1021/11 від 24.02.11 (надалі - Договір). Відповідно до п. 10.2. Договору, за Договором підлягає відшкодуванню прямий (реальний) збиток кожної потерпілої третьої особи, що дорівнює перевищенню суми збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, над лімітом відповідальності страховика з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п. 3.2 Договору, страхова сума (ліміт відповідальності страховика) становить 100 000 грн. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах визначених ЦК України, ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 12.09.2011 року Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій власноруч написав про обставини ДТП. Страхувальником ОСОБА_7 про вказану ДТП 09.09.2011 року ПрАТ «СК Провідна» також повідомлено 12.09.2011 року. Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про страхування» у разі необхідності страховик має право робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Діючи в межах повноважень передбачених ст. 25 ЗУ «Про страхування», та з метою з'ясування причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, ПрАТ «СК «Провідна» провело огляд пошкодженого та застрахованого автомобілів та здійснено огляд місця події, замовило транспортно-трасологічне дослідження з метою встановлення відповідності пошкоджень ТЗ та механізму події відомостям, викладеним у заяві позивача про настання події. Згідно з Висновком транспортно-трасологічного дослідження № 09-03/2012 від 14.03.2012 року, щодо наявних пошкоджень на автомобілі НОМЕР_1, судовим експертом Любарським К.А. встановлено, що комплекс наявних на досліджуваному автомобілі НОМЕР_1 пошкоджень з технічної точки зору не відповідає і не міг утворитися за обставин пригоди, викладених у поясненнях страхувальника ОСОБА_7 та потерпілого водія ОСОБА_1, а саме, в наслідок лобового зіткнення авто із вказаним вертикально розташованим деревом на автодорозі Орадівка-Мошни Черкаської області, оскільки зафіксовані пошкодження досліджуваного автомобіля ні за механізмом, ні за характером слідоутворення, ні за формою утворених пошкоджень і висотою їх розташування від опорної поверхні, ні за кількістю об'єктів слідоутворення не відповідають вказаним страхувальником та потерпілим водієм умовам зіткнення, що свідчать про технічну неспроможність заявлених ОСОБА_7 та ОСОБА_1 обставин виникнення пригоди. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страховиком свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку. Отже, ПрАТ «СК «Провідна» було відмовлено в виплаті страхового відшкодування позивачеві на підставі Транспортно-трасологічного висновку № 09-03/2012 14.03.2012 р. дослідження механізму утворення пошкоджень «NІSSAN ALMERA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, виконаного експертом Любарським К.А. ТОВ Експертно-правовий центр «Правекс». При цьому позивач у позовній заяві посилається на Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 за справою № 3-11, за якою судом зазначено, що автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Постановою про адміністративне правопорушення встановлено факт ДТП та вина позивача у його вчиненні, і лише у цій частині постанова має, відповідно до ст. 61 ЦПК України, преюдиціальне значення, але постановою про адміністративне правопорушення не встановлено, які саме технічні пошкодження отримав автомобіль у наслідок цієї ДТП, як і не встановлено, що ці пошкодження автомобіль отримав при обставинах, на які вказує позивач. Апеляційним судом Полтавської області від 04.03.2010 за справою № 22ц-527/2010 року досліджувалися аналогічні обставини та суд дійшов висновку, що у суду не може виникнути сумнівів щодо висновку експерта, який має спеціальну експертну підготовку по дослідженню обставин ДТП, технічного стану ТЗ та їх деталей, транспортної трасології. Отже, судом було надано перевагу як доказу транспортно-трасологічному висновку експерта, адже постановою про адміністративне правопорушення не встановлено, які саме технічні пошкодження отримав автомобіль у наслідок цієї ДТП, як і не встановлено, що ці пошкодження автомобіль отримав при обставинах, на які вказує позивач. З таких же підстав Апеляційним судом Волинської області рішенням від 09.02.11 було скасовано і рішення Луцького міськрайонного суду від 07.12.10. Отже, враховуючи викладене, вважають, що рішення ПрАТ «СК Провідна» щодо виплат страхового відшкодування позивачеві в результаті ДТП абсолютно законним і обґрунтованим, оскільки транспортно-трасологічне дослідження № 09-03/2012 експерта Любарського К.А. ТОВ Експертно-правовий центр «ПРАВЕКС» від 14.03.2012 р. встановлює, що позивач ОСОБА_1 та страхувальник ОСОБА_7 надали страховику ПрАТ «СК «Провідна» неправдиві відомості щодо факту настання страхового випадку. Таким чином, ПрАТ «СК «Провідна» жодним чином не порушувала прав позивача на отримання відшкодування у порядку встановленому Законом, не вчиняла дій, які б свідчили про невизнання або оспорювання такого права. Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та в судовому засіданні пояснила, що не заперечують того факту, що між ОСОБА_7 був укладений договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування в зв»язку з ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_7, посилаючись на постанову суду. 12.09.2011 року страховій компанії стало відомо про цей випадок. 13.09.2011 року проводився огляд транспортного засобу, тобто наступного дня за участі самого позивача, що підтверджується його підписом. На місце події виїзджав 13.09.2011 року працівник страхової компанії ОСОБА_13, який має певні технічні знання. При рослідуванні причин у страховика виникли сумніви у достовірності даних, які надав страхувальник. Страховиком було призначено трасологічне дослідження, яким було встановлено, що обставини, які надані ОСОБА_7 та позивачем не відповідають фактичним обставинам справи, мають технічну неспроможність, згідно з висновком. Вважає, що постановою суду встановлено факт ДТП та вина ОСОБА_7 Особу яка винна в наслідках ДТП не встановлено, оскільки ОСОБА_7 притягнений за ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме за створення аварійно небезпечної ситуації. Посилається на ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої дана постанова не може бути врахована судом, як встановлення винності ОСОБА_7 у вчиненні саме ДТП. Встановлення створення ОСОБА_7 аварійної ситуації, згідно зі ст. 26 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних трнспортних засобів» не доводить настання страхового випадку, оскільки фактично виннного в ДТП на даний момент не встановлено, а тому на підставі ст. 26 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних трнспортних засобів» позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування, в зв»язку з поданням неправдивих відомостей. Вважають це рішення обгрунтованим та законним, а вимоги позивача такими, що не підлягають до задоволення. Постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 вони не оскаржували, оскільки не наділені таким правом. Заперечують проти описової частини постанови суду від 17.10.2011 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Вважає, що юридичні наслідки має постанова, яка встановлює вину за ДТП, а вказана постанова немає. Спеціаліст Любарський К.А., який робив транспортно-трасологічне дослідження не є працівником страхової компанії, залучався разово і він не приймав безпосередньої участі в огляді транспорних засобів та в огляді місця події. Дослідження спеціаліст робив на підставі наданих йому страховиком оригіналів зібраних матеріалів, пояснень учасників події, актів, фотокарток та інші, яких було достатньо для дослідження. Відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, як підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 не зазначалася.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» Лукашенко М.П ( діє на підставі довіреності № 12/1275 від 29.12.2012 року) в судовому засіданні позов не визнав повністю, заперечував проти його задоволення та пояснив, що вони зобов»язані виявляти випадки коли особи намагаються створити документи, які начебто підтверджують наявність страхового випадку, а потім отримати страхове відшкодування. Про вказану подію страховій компанії стало відомо 12.09.2011 року. Телефонного повідомлення на страхову компанію не було. Наявні фотографії пошкодженого автомобіля вказують на наявність трьох зон пошкодження. Дерево має діаметр не більше 30 см, об таке дерево не можливо було пошкодити автомобіль. Вважає, що події такої не було, вона була вигадана, а тому позивачу та представнику позивача важко пригадати деталі. Дослідження виконане ретельно, на підставі отриманих фотографій, матеріалів адміністративної справи, пояснень учасників події. За їх заявою в даний час проводиться слідство прокуратурою Монастирищенського району, винні будуть притягнені до відповідальності. Зазначає, що вартість нового автомобіля 66 000 гривень, а тому не зрозуміло, для чого відновлювати пошкоджений автомобіль за 62 000 гривень. До ОСОБА_7 були вжиті заходи з метою отримання від нього пояснення, які надані суду.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» Гайдамащук О.В. ( діє на підставі довіреності № 12/1234 від 27.12.2012 року) в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву від 06.11.2012 року відповідно до якої, ознайомившись із позовними вимогами ОСОБА_1, до нього та страхової компанії «Провідна», повідомляє суду наступне. Дійсно, 29 травня 2011 року відбулась ДТП за участю його автомобіля та автомобіля під керуванням ОСОБА_1 Постановою Монастирищенського районного суду він був визнаний винним у ДТП і на нього був накладений штраф. Дійсно потерпілому від ДТП, ОСОБА_1, була завдана матеріальна шкода на суму 62 299,15 грн. та моральна шкода на суму 5 000 грн., а всього на загальну суму 67 299,15 грн. Але він вважає, що сума відшкодування повинна стягуватись не з нього, а з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», оскільки він 25 лютого 2011 року уклав з даною компанією договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АП /0016287/1021/11, та поліс № АА/ 2674040. Відповідно до умов вказаних договорів, а також вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова компанія взяла на себе обов'язок у випадку заподіяння шкоди третім особам за участю забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля ГАЗ 33023, д. н. з. НОМЕР_2, відшкодувати потерпілому як матеріальну так і моральну шкоду. Таким чином, оскільки його відповідальність була застрахована, а страховий випадок наступив, то вся сума відшкодування повинна бути покладена на страхову компанію ( т. 1 а.с. 62).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що він працює в страховій компанії. Від ОСОБА_1 було отримано повідомлення про ДТП. Він, згідно довідки ДАІ, яка подана учасниками ДТП, де вказані пошкодження автомобіля та власного досвіду визначив, що збиток спричинений автомобілю перевищує 10 000 гривень, в зв»язку з чим було найнято незалежного експерта Лопатіна В.М., якому відповідно в подальшому оплачена його робота. Згідно інструкції, він разом з незалежними експертом Лопатіним В.М., виїхали для огляду транспортного засобу за місцем проживання особи. Під час огляду автомобіля на місці були присутні крім нього та незалежного експерта Лопатіна В.М., власник автомобіля та його батько. В ході огляду проводилося фотографування автомобіля при денному освітленні на подвір»ї будинку, яке робив експерт і він також, дублюючи фото. Процедура огляду автомобіля зайняла приблизно годину. Після проведеного огляду автомобіля для оцінки збитку, ОСОБА_1 було запропоновано, в усній формі, виїхати на місце ДТП. ОСОБА_1 повідомив, що в даний час не має можливості виїхати на місце ДТП в зв»язку з невідкладними справами, але пропозиції відкласти огляд місця ДТП чи перенести його на іншу дату від ОСОБА_1 не надійшло. Не знаючи напевно місце ДТП, вони телефоном зв»язувались чи з ОСОБА_1 чи з його батьком, який приймав участь в огляді автомобіля, він точно вказати не може. Крім цього, при пошуку місця ДТП використовували також довідку ДАІ, в якій вказано місце ДТП. Орієнтир місця ДТП був кілометровий стовб та поврот, а саме виїзд з грунтової дороги, які він узгоджував та уточнював в ОСОБА_1 вже на дорозі. Визначили місце пригоди по орієнтирам і по тому, що не було більше ніяких пошкоджень, визначили на власний розсуд, при цьому не було ОСОБА_7, ОСОБА_1, працівників ДАІ, тобто ніхто на місце ДТП не вказував. Вони з експертом знайшли місце ДТП, де виявили уламки, юз, дерево зі слідами пошкодження, осипи запчастин. На місці огляду ним здійснювалося фотографування і при огляді вони використовували рулетку, щоб міряти відстань, яку тримав Лопатін. При огляді вони були лише з експертом, інші особи до огляду не залучались. Зафіксувавши виявлені сліди пошкодження на самому дереві вони склали акт. До ОСОБА_7 вони не їздили та не спілкувалися з ним. ОСОБА_7 подав повідомлення про ДТП та пакет документів, який спочатку був не повний. У разі складного збитку страхова компанія замовляє висновок незалежного експерта.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що 09.09.2011 року до нього заїхав його син ОСОБА_1, вранці, близько 8 год. чи в 8 год. 30 хв. і повідомив, що йому потрібно їхати в м. Монастирище, на що він відповів йому щоб їхав. Востаннє він бачив автомобіль сина перед ДТП, вранці, коли син приїхав до нього додому і на автомобілі не було ніяких ушкоджень, автомобіль був в належному стані. Ввечері автомобіль сина «Нісан Альмера» прибуксували в розбитому стані, а саме з розбитою передньою частиною. Син при цьому пояснив, що коли повертався додому, на зустріч виїхав грузовий автомобіль, який йшов «лоб в лоб», йому не було куди дітися, а тому він спрямував свій автомобіль в дерево. Під час ДТП справцювала подушка безпеки, а потім сину допомагали люди, викликали працівників Монастирищенського ДАІ, які вже складали матеріали. Син також розповів, що він та інший водій про ДТП повідомили в страхові компанії. Пошкоджений автомобіль був залишений саме в нього вдома, оскільки син проживає в квартирі. Наступного дня приїхав представник філіалу страхової компанії «Провідна» та представник з ТАС і експерт, а всього три особи. Вони фотографували автомобіль та розмовляли з сином. Приблизно через 4-5 днів приїхали представник страхової компанії з області та другий, технічний експерт. Вони фотографували автомобіль і експерт технічні пошкодження, робили записи біля години, з»ясовували питання пошкоджень автомобіля. На запитання сина про можливість ремонту автомобіля вони повідомили, що він вже може ремонтувати автомобіль. Також вони зазначили, що виявили на одному крилі автомобіля « шпакльовку», було видно, що воно затиралось, тобто ушкодження які утворились раніше, але сказали, що за це крило вони відрахують і син отримає дещо менше страховки, а саме за винятком пошкодежння на крилі, які були раніше. Представники не повідомляли їм, що будуть їхати на місце ДТП, ні йому ні сину, а також не пропонували їхати з ними на місце події. Він був постійно біля них під час огляду автомобіля і в цей день нічого не підписував.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що подія відбулася ще в 2011 році, приблизно в вересні місяці, точної дати він не пам»ятає. Вони з напарником несли службу в с. Долинка по нагляду за безпекою дорожнього руху. Коли вони знаходились біля свого автомобіля, повз них проїхав автомобіль, не пам»ятає якої моделі, але пам»ятає, що іноземного виробництва, який призупинився та водій опустивши скло повідомив, що за селом відбулось ДТП Більше водій нічого не повідомив та поїхав далі. Вони відразу виїхали на вказане водієм місце. За селом, на повороті, на заокругленні дороги вони побачили з правої сторони у кюветі, біля дерева автомобіль іноземного виробництва. В автомобіля іноземного виробництва була повністю пошкоджена передня частина, а також було пошкоджене дерево, біля якого лежало скло. Автомобіль отримав пошкодження об дерево, так як автомобіль так і дерево були пошкодженні з відповідної сторони. За метрів десять від автомобіля, на узбіччі дороги стояв автомобіль марки «Газель». На цій машині, а саме марки «Газель», пошкоджень не було. Учасниками даної пригоди були два водії. Вони оформили матеріали ДТП з усіма належними документами. Він особисто складав протокол про адміністративне правопорушення та відбирав пояснення. Аварійну ситуацію створив автомобіль марки «Газель», оскільки він виїхав на головну дорогу з другорядної, не надавши переваги в русі автомобілю який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого автомобіль з'їхав в кювет, щоб уникнути зіткнення. Адміністративний протокол був складений на водія автомобіля марки «Газель» ОСОБА_7, оскільки саме він вчинив аварійну ситуацію, внаслідок чого водій іншого автомобіля з»їхав в кювет та в»їхав в дерево. Адміністративний протокол складався згідно вимог чинного законодавства, а в документах були зафіксовані ті обставини, які були виявлені на місці. При складанні протоколу було залучено двох понятих, сторонніх людей, які рухались по тій дорозі, автомобілі яких були зупинені. Тиску з його сторони на водіїв при складанні адміністративного протоколу не було, пояснення водії давали добровільно. Разом з ним тоді службу ніс працівник ДАІ Слівінський, який на даний момент вже не працює. Він призупиняв автомобілі, так як йому було необхідно виміряти тормозний шлях автомобілів. Після того як він склав протокол, зауважень від учасників ДТП ніяких не поступало, документи були підписані без застережень. Його викликали в органи прокуратури, для дачі пояснень, оскільки як йому відомо в прокуратуру надійшла скарга. Про прийняте рішення органами прокуратури йому не відомо.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3. ст. 11, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60, ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом було роз'яснено право позивача, відповідача заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 09.09.2011 року о 13 год. 10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2 та виїзжаючи із польової дороги на головну дорогу а/д Орадівка Мошни 56 км + 150м не надав дорогу автомобілю який наближався до даного перехрестя та виїхав на перехрестя внаслідок чого автомобіль НОМЕР_1 уникаючи зіткнення черкає лівим боковим дзеркалом автомобіль ГАЗ 33023 від якого його автомобіль відкидає на праве узбіччя в дерево. В наслідок ДТП автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим своїми діями ОСОБА_7 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7, що встановлено постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2011 року, яка набрала законної сили ( т. 2 а.с. 16).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Факт ДТП, наявність пошкоджень автомобіля НОМЕР_1, тобто фактично спричинення матеріальної шкоди власнику вказаного автомобіля, винність ОСОБА_7, встановлена : матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-890/11 відносно громадянина ОСОБА_7 про склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП ( т. 2 а.с. 1-22), постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 року про накладення адміністративного стягнення ( т. 2 а.с. 16).

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /2674040 від 25 лютого 2011 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Строк дії полісу з 25 лютого 2011 року до 24 лютого 2012 року, включно. За даним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає - 50 000 грн., франшиза - 0 грн. ( т. 2 а.с. 166).

Відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за умовами « Автоцивілка плюс» № АП /0016287/1021/11 від 24 лютого 2011 року цивільна відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Строк дії Договору з 25 лютого 2011 року до 24 лютого 2012 року, включно. За даним Договором ліміт відповідальності страховика складає - 100 000 гривень. ( т. 2 а.с. 165).

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п.3 ч.1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Крім того, відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Такі ж вимоги щодо виплати страхового відшкодування і визначення його розміру передбачені спеціальними законами, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, зокрема Законом України «Про страхування» від 07 березня 1996 року та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин).

Судом встановлено, що з заявою про виплату страхового відшкодування до відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Провідна» позивач ОСОБА_1 звернувся 12.09.2011 року ( т. 1 а.с. 72), разом з якою надав і власноручно зазначені пояснення стосовно обставин ДТП ( т. 1 а.с.73). Вказані пояснення відповідають поясненням, які позивач надав в судовому засіданні та поясненням, які позивач надавав працівникам ДАІ безпосередньо в день ДТП, а саме 09.09.2011 року ( т. 1 а.с.94).

Відповідач ОСОБА_7, також звернувся в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» з заявою про подію, що відбулася 12.09.2011 року ( т. 1 а.с. 75), до якої також надав пояснення, написані власноручно ( т. 1 а.с. 76). Пояснення надані в страхову компанію ОСОБА_7 співпадають в своїй суті з поясненнями, які ОСОБА_7 надав працівникам ДАІ, безпосередньо в день ДТП, тобто 09.09.2011 року ( т. 1 а.с. 95).

Згідно ст. 9 ЗУ «Про страхування», розмір страхових виплат визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Статтею 22 ЗУ « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-ІV ( із змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спірних правовідносин) ( далі Закон) передбачено, що уразі настання страхового випадку страховик у межах срахових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно Звіту № 30/11/11 про оцінку автомобіля НОМЕР_1 від 25.11.2011 року, складеного експертом - товарознавцем Бевзом В.М за замовленням ОСОБА_1, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля NІSSAN ALMERA, держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 62 299,15 грн. 15 коп. ( т. 1 а.с. 7-29).

Згідно «Заключення № 366/11 експертного автотоварознавчого дослідження по питанню збитків, спричинених власнику колісно-транспортного засобу» від 29.09.2011 року, складеного експертом Лопатіним В.М. за замовленням ПрАТ « СК Провідна», матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу NІSSAN ALMERA 1.6, держномер НОМЕР_1, в результаті ДТП складає: 63 891,93 грн. ( т. 1 а.с. 140-158).

Посилання представників відповідача на правомірність відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі висновку № 09-03/2012 транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобіля НОМЕР_1 спростовується наступним.

Дійсно, згідно ч. 4 ст. 25 ЗУ « Про страхування» у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

За наданим відповідачем ПрАТ « Страхова компанія «Провідна» висновком № 09-03/2012 від 14.03.2012 року транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобіля НОМЕР_1 : Комплекс наявних на досліджуваному автомобілі НОМЕР_1 пошкоджень з технічної точки зору не відповідає і не міг утворитися за обставин пригоди, викладених у поясненнях страхувальника ОСОБА_7 та потерпілого водія ОСОБА_1, а саме, в наслідок лобового зіткнення авто із вказаним вертикально розташованим деревом на автодорозі Орадівка-Мошни Черкаської області, оскільки зафіксовані пошкодження досліджуваного автомобіля ні за механізмом, ні за характером слідоутворення, ні за формою утворених пошкоджень і висотою їх розташування від опорної поверхні, ні за кількістю об'єктів слідоутворення не відповідають вказаним страхувальником та потерпілим водієм умовам зіткнення, що свідчать про технічну неспроможність заявлених ОСОБА_7 та ОСОБА_1 обставин виникнення пригоди ( т. 2 а.с. 123-134).

Разом з тим, суд вважає, що вказаний висновок не відповідає матеріалам справи та доказам дослідженим в судовому засіданні та суперечить їм.

Зокрема матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-890/11 відносно ОСОБА_7 про склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП (т. 2 а.с. 1-22), в тому числі і постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 Васильовча, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП ( т. 2 а.с. 16) , яка на день розгляду справи ніким не оспорена, не скасована та є чинною.

Судом встановлено та не оспорювалося сторонами, відсутність на місці події в момент огляду місця події самих учасників ДТП, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_1, працівників міліції, можливість участі яких передбачена п. 33.4. ст. 33 ЗУ « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто, суд вважає, що фактично порушений порядок зібрання матеріалів, які в подальшому надані, для дослідження.

Представниками відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» не надано суду достатніх доказів, для констатації факту повідомлення учасників ДТП про огляд працівниками страхової компанії місця ДТП.

Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_13, про те, що ними було запропоновано ОСОБА_1 проїхати з ними для огляду місця ДТП, оскільки вказаний свідок є працівником страхової компанії «Провідна» та його покази в цій частині не підтверджені будь-якими іншими доказами. Відомостей про повідомлення ОСОБА_7, як іншого учасника ДТП та страховика відповідача «Страхової компанії «Провідна», суду не надано.

Крім цього, судом також встановлено, що експерт Любарський К.А., який проводив дослідження безпосередньо транспортні засоби, які були учасниками ДТП, не оглядав, як не був присутній і при огляді місця події, висновок зробив на підставі наданих страховиком документів.

Судом, в ході розгляду справи ухвалою суду від 01.03.2013 року, призначалася транспортно-трасологічна експертиза, за клопотанням сторін, проведення якої було доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ( т. 2 а.с. 27-28 ). Згідно повідомлення експерта від 08.05.2013 року № 720-ТТ/13-23 про неможливість надання висновку, проведення експертизи виявилось не можливим в зв»язку з ненаданням експерту в розпорядження автомобілів в тому стані, в якому вони перебували на момент ДТП, що також стало і причиною непроведення експертизи експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України в Черкаській області ( повідомлення про неможливість надання висновку експерта № 4/17 від 28.02.2013 року), за постановою слідчого прокуратури Монастирищенського району від 23.01.2013 року ( т. 2 а.с. 81-83). Тобто, експерти двох експертних установ констатували факт неможливості проведення експертизи без безпосереднього огляду автомобілів з тими ж пошкодженнями, які вони отримали під час ДТП, хоча ними були отримані всі матеріали справи.

Суд вважає, що посилання представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на те, що не встановлена особа, яка вчинила ДТП, спростовується наступним.

Відповідно до п. 1.10 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями чинними на момент ДТП) - дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки, що також зазначено і в п. 1.12 ст. 1 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 року, встановлено, що ОСОБА_7 09.09.2011 року о 13 год. 10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2 та виїзжаючи із польової дороги на головну дорогу а/д Орадівка -Мошни 56 км + 150м не надав дорогу автомобілю який наближався до даного перехрестя та виїхав на перехрестя внаслідок чого автомобіль НОМЕР_1 уникаючи зіткнення черкає лівим боковим дзеркалом автомобіль ГАЗ 33023 від якого його автомобіль відкидає на праве узбіччя в дерево. В наслідок ДТП автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що відповідає визначенню дорожньо-транспортної пригоди. Винним за спричинення аварійної ситуації під час руху транспортного засобу визнанний ОСОБА_7, який як після ДТП так і в судовому засіданні свою вину визнав повністю та відповідно на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Клопотання представниками ПРАТ страхової компанії «Провідна» про призначення експертизи на предмет підтвердження чи спростування винності саме ОСОБА_7 ( його дій під час керування транспортним засобом) у спричиненні матеріальних збитків автомобілю позивача ОСОБА_1, не заявлялося.

Представниками відповідача ПрАТ «Страхова компанія « Провідна» не надано суду доказів того, що автомобіль позивача ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, наявні на ньому 09.09.2011 року в іншому ДТП.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представниками відповідача ПрАТ « Страхова компанія « Провідна», що у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України « Про страхування», а саме в зв»язку з поданням страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, а не в зв»язку з тим, що винну особу в ДТП не встановлено, що це не є ОСОБА_7, як страхувальник ПрАТ « СК « Провідна».

Суд вважає, що посилання представників відповідача ПрАТ « СК « Провідна» на ст. 146 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу не можливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факти, для з»ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні, не є достатнім, для визнання фактів, для яких експертиза призначалася, з урахуванням того, що на момент огляду представниками страхової компанії автомобіль позивача залишався в пошкодженому стані, що на думку суду не може свідчити про перешкоди позивача, які він чинить для приховування факту невідповідності наявних на його автомобілі пошкоджень обставинам події та відповідно надання неправдивих відомостей страховику про причини та обставини пригоди, а також з урахуванням тривалого часу розгляду страховою компанією заяви позивача про виплату страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 212 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», суд не приймає як належний та достатній доказ, для відмови у задоволенні позову всиновок № 09-03/2012 від 14.03.2012 року транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобіля НОМЕР_1 ( т. 2 а.с. 123-134).

Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)

особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення вимоги про сплату страхового відшкодування та враховуючи, що ПрАТ «СК «Провідна», умисно ухилявся від виконання свого зобов'язання по відшкодуванню завданої шкоди, то він зобов'язаний сплатити позивачу також пеню.

Розмір облікової ставки Національного банку України становить з 23.03.2012 року по вересень місяць 2012 року 7,5% річних, сума заборгованості становить 62 299,15 грн., період заборгованості з 03.04.2012 року по день подання позовної заяви, тобто по 21.09.2012 року, і становить 171 день.

Суд вважає за необхідне розмір пені вирахувати згідно вимог ч. 3 ст. 549 ЦК України, а саме: 62 299,15 грн. х 7,5% х 2 х 171 день : 365 днів = 4 378 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Провідна».

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 23 ЦК України), що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, відповідно до якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що саме діями відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Провідна» позивачу ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, та при визначенні її розміру зокрема, враховує тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, оскільки саме не сплата відповідачем ПрАТ « Страхова компанія «Провідна» у встановлені законом строки страхового відшкодування змусило позивача певний період часу залишатися без власного засобу пересування, чим був порушений його звичайний спосіб життя, право на використання власного автомобіля за його призначенням.

Згідно п.п. 22.1, 22.3 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент ДТП ( 09.09.2011 року), 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до

страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Однак сума, яку просить стягнути позивач в рахунок відшкодування моральної шкоди надто велика та підлягає зменшенню. На користь позивача з відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Провідна» слід стягнути 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що буде відповідати вимогам справедливості.

Суд вважає, що в задоволенні позову до ОСОБА_7 необхідно відмовити та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування)

для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /2674040 від 25 лютого 2011 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Строк дії полісу з 25 лютого 2011 року до 24 лютого 2012 року, включно. За даним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає - 50 000 грн., франшиза - 0 грн. ( т. 2 а.с. 166).

Матеріальний збиток завданий транспортному засобу позивача, в результаті його пошкодження при ДТП, згідно Звіту № 30/11/11 про оцінку автомобіля НОМЕР_1 від 25.11.2011 року, складеного експертом - товарознавцем Бевзом В.М за замовленням ОСОБА_1, складає: 62 299,15 грн. 15 коп. ( т. 1 а.с. 7-29).

Тобто, різниця між лімітом відповідальності страховика та матеріальний збитком завданим транспортному засобу позивача, складає 12 299 грн. 15 коп.

Однак, відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за умовами « Автоцивілка плюс» № АП /0016287/1021/11 від 24 лютого 2011 року цивільна відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Строк дії Договору з 25 лютого 2011 року до 24 лютого 2012 року, включно. За даним Договором ліміт відповідальності страховика складає - 100 000 гривень. ( т. 2 а.с. 165). Згідно з п. 11.5 даного Договору відшкодуванню підлягає тільки та шкода, розмір якої перевищує шкоду, яка має бути відшкодована щодо цього страхового випадку за договором (полісом) обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, тобто саме сума 12 299 грн. 15 коп., а тому суд вважає, що за даних обставин матеріальна шкода підлягає стягненню з відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Провідна».

При прийнятті рішення щодо вимоги про стягнення судових витрат, суд керується положеннями статті 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судовий збір в сумі 666 грн. 77 коп. за позов матеріального характеру, оскільки суд дійшов до висновку про його задоволення в повному обсязі, а саме в розмірі 66 677 грн. 15 коп., з яких матеріальний збиток 62 299 грн. 15 коп., пеня 4 378 грн., підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» в повному обсязі.

Судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., сплачений за позовну вимогу не матеріального характеру ( моральна шкода) підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» пропорційно задоволеним вимогам в цій частині позову, а саме в сумі 42 грн. 92 коп.

Суд керується положенням ст. 84 ЦПК України, відповідно до вимог якої витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно витягу з Договору про надання правової допомоги від 07.11.2012 року між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг. Згідно довідки від 21.09.2012 року ОСОБА_1 за надання юридичної допомоги по справі за його цивільним позовом до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, внесена грошова сума в касу адвоката ОСОБА_2 у розмірі 3 500 грн.

Акт наданих послуг з зазначенням виду послуги, витраченого адвокатом часу, узгодженої вартості наданої послуги, після укладеного Договору про надання правової допомоги, позивачем до суду не наданий.

Суд приходить до висновку про повне задоволення вимог позивача про стягнення витрат на оплату правової допомоги, виходячи з наступного.

Згідно журналів судового засідання, адвокат ОСОБА_2 фактично приймав участь в суді при розгляді даної справи протягом 18 годин 56 хвилин, а саме, в судових засіданнях: 07.11.2012 року - 17 хвилин, 10.12.2012 року - 16 хвилин, 24.12.2012 року -1 годину 41 хвилину, 02.01.2013 року - 14 хвилин, 22.01.2013 року - 3 години 5 хвилин, 18.02.2013 року - 1 годину 59 хвилин, 01.03.2013 року - 4 години 42 хвилини, 12.07.2013 року - 9 хвилин, 29.07.2013 року - 2 години 22 хвилини, 30.08.2013 року - 2 години 5 хвилин, 13.09.2013 року - 1 годину 1 хвилину, 27.09.2013 року - 1 годину 5 хвилин. Таким чином, загальний витрачений адвокатом на надання правової допомоги час складає 18 години 56 хвилин, що становить суму, з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, за відповідні періоди проведення судових засідань, 8 690 грн. 53 коп, що значно більша, ніж сума витрат на правову допомогу, зазначена позивачем в позовній заяві, а саме сума 3 500 грн., тому вона підлягає до задоволення повністю.

На підставі викладеного ст. ст. 23, 541, 549, 979, 980, 990, 1187, 1194 ЦК України, Закону України "Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-ІV ( із змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України « Про страхування» № 85/96-вр від 07.03.1996 року ( зі змінами та доповненнями), Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" № 4191-VI від 20.12.2011 року та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 61, 81, 84, 88, 146, 208, 209, 212, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" ( 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 62 299 ( шістдесят дві тисячі двісті дев»яносто дев»ять) гривень 15 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" ( 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь ОСОБА_1 пеню за ухилення від виконання зобов»язання в розмірі 4 378 ( чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" ( 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 ( одна тисяча) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" ( 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в сумі 709 ( сімсот дев»ять) гривень 69 коп., витрати на правову допомогу в сумі 3 500 ( три тисячі п»ятсот) гривень, а всього 4 209 ( чотири тисячі двісті дев»ять) гривень 69 копійок.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Мазай Н. В.