Ухвала суду № 33886463, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/3378/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення заборгованості, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області звернулося до суду з позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості», у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті страхових коштів у сумі 2867,11 грн., в тому числі недоїмка 2746,44 грн. і пеня 120,67 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2746,44 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості», код ЄДРПОУ 05803465, є юридичною особою та є платником страхових внесків у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області.

Позивачем було проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків відповідачем за період з 01 травня 2010 року по 09 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт №237 від 09 серпня 2011 року. Перевіркою встановлені порушення підприємством строків сплати страхових внесків, внаслідок чого у відповідача утворилася недоїмка зі сплаті страхових внесків до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську Донецької області в сумі 2746,44 грн. За прострочення терміну сплати страхових внесків нарахована пеня у розмірі 120,67 грн.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в період, за який нарахована позивачем пеня, не існувало закону, який передбачав нарахування пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Однак, такий висновок судів попередніх інстанцій не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і є передчасним.

Частиною другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній до 31 грудня 2010 року) передбачалось, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 1 січня 2011 року, частина друга статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» була виключена.

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно абзацу 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

В розумінні названого Закону пеня є фінансовою санкцією, що застосовується відповідно до закону, отже, на період, зазначений в абзаці 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування наділені повноваженнями щодо нарахування пені в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, судами не враховано, що виключення з 1 січня 2011 року норми частини другої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску не позбавляє органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України можливості її застосування після вказаної дати, в період, визначений абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій мали з'ясувати за який період у відповідача виникла заборгованість на яку Фондом нарахована пеня, до 01 січня 2011 року чи після 01 січня 2011 року.

Без повного і всебічного з'ясування обставин справи, прийняті у цій справі рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного суду України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням наведеного, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді суду першої інстанції слід враховувати наведене та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: