Ухвала суду № 33886406, 25.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року м. Київ К-51513/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Голубєвої Г.К. Ланченко Л.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловськ

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року

у справі № 2-а-1671/09/1270

за позовом підприємства Свердловської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№38)

до Державної податкової інспекції в м. Свердловськ

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2008 р. підприємство Свердловської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (далі позивач виправна колонія № 38) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловськ (далі відповідач ДПІ в м. Свердловськ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2008р. № 0000642342/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2009 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог підприємству відмовити у повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що 09.06.2008 р. посадовими особами ДПІ в м. Свердловськ проведена планова виїзна перевірка виправної колонії № 38, за результатами якої складено акт № 540-23-08680394 «Про результати планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р.».

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 20.06.2008р. № 0000642342/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 107 756, 50 грн. в зв'язку з порушенням п.п.5.3.2, п.5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не прийняли до уваги твердження відповідача, що позивач не має права на пільги зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) оскільки останній є підприємством, а не установою.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 2.1 статті 2 та пунктом 7.2. статті 7 Статуту підприємства встановлено, що підприємство створено з метою залучення до праці засуджених та передбачено забезпечення їх професійного навчання, а чистий прибуток підприємства (дохід) після внесення обов'язкових платежів та податків до бюджетів, відрахувань у фонди згідно чинного законодавства залишається у повному розпорядженні підприємства.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про державну кримінальну-виконавчу службу» встановлено, що підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. Пунктом 10 зазначеної статті встановлено, що підприємства установ виконання покарань мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів з питань оподаткування.

Згідно статті 24 зазначеного Закону фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання. Установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України "Про попереднє ув'язнення" засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів, на фінансування їх діяльності.

Відповідно до пункту 7 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»» не сплачують податок на прибуток установи пенітенціарної системи, до якої належать виправно-трудові установи, виховно-трудові колонії для неповнолітніх, лікувально-трудові профілакторії, їх підприємства, навчально-виробничі майстерні слідчих ізоляторів та тюрем.

Згідно п. 2.4. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Міністерством внутрішніх справ України, на фінансування основної діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Міністерством внутрішніх справ України.

Крім того довідником пільг, наданих чинним законодавством, щодо сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів № 39, затвердженого заступником Голови Державної податкової адміністрації України 01.09.2006 р., встановлено код пільги - 11020210, для установ кримінально-виконавчої системи та їх підприємств, які використовують працю спецконтингенту щодо сплати податку на прибуток.

При цьому, у вказаному Довіднику у якості підстави для застосування пільги зазначено п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», початок дії пільги - 01.12.1997р.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловськ - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 р. у справі № 2-а-1671/09/1270 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) Г.К.ГолубєваПомічник судді (підпис) Л.В.Ланченко Давидовська