Ухвала суду № 33886306, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року м. Київ К/9991/76629/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2012

у справі № 2-а-5801/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афаліна»

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Афаліна» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.01.2012 № 0000312330.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Афаліна» з питань проведення фінансово-господарських операцій з підприємством-постачальником ТОВ «Ваел Плюс» за серпень 2011 року, складено акт № 2461/23-304/22701074 від 29.12.2011, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 555 293 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 18.01.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000312330 про визначення суми грошового зобов'язання з податку па додану вартість в розмірі 832 939,50 грн., в т.ч.: 555 293 грн. основного платежу та 277 646,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що 29.04.2011 між ТОВ «Ваел Плюс» (постачальник) та ТОВ «Афаліна» (покупець) укладено договір № 29/04 про поставку товарно-матеріальних цінностей (сплаву алюмінієвого).

На виконання умов договору ТОВ «Ваел Плюс» відвантажено на користь позивача сплав алюмінієвий на загальну суму 3 331 759,12 грн., у тому числі ПДВ - 555 293,19 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Відповідно до п. 2.1 і п. 2.2 договору постачальник доставляє відвантажений товар автомобільним (залізничним) транспортом на склад покупця, товар поставляється партіями у відповідності до усної або письмової домовленості сторін.

Листами № 98 від 20.06.2011, № 126 від 23.08.2011 позивач звертався до ТОВ «Ваел Плюс», як постачальника, що здійснював фактичне переміщення товару до складів позивача, з вимогами надати товарно-транспортні накладні на сплав алюмінієвий, поставлений за договором № 29/04 від 29.04.2011, проте, контрагент вказаних документів не надав.

Фактичне отримання товару від постачальника на склади позивача підтверджується картками складського обліку матеріалів.

Основними видами діяльності позивача є виробництво алюмінію, оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, здійснення заготівель, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових металів на підставі Ліцензії Міністерства промислової політики України серія АВ № 470198, яка діє з 06.07.2010.

Отриманий за договором сплав алюмінію позивачем використано для виробництва власної продукції на підставі калькуляцій вартості виробництва з наступним продажем готової продукції (перепродажу залишків сплаву алюмінію) іншим контрагентам, що підтверджується видатковими накладними.

Оплата вартості товару на користь ТОВ «Ваел Плюс» проведена позивачем у безготівковий спосіб, про що свідчать копії банківських виписок за особовим рахунком позивача.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Ваел Плюс» та ТОВ ««Афаліна»», формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих його контрагентом, є правомірним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний