Рішення № 33885742, 26.09.2013, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1303/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" вересня 2013 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., з участю представників позивача МКП «Серівз» - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою Малого колективного підприємства Сервіз до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Іршавського районного управління юстиції про витребування майна з володіння добросовісних набувачів, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та поновлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про витребування майна з володіння добросовісних набувачів, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та поновлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2013 року за заявою представника позивача замінено первісних відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на належних відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

Позивач в позовній заяві зазначив, що МКП «Сервіз» на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 1995 року та акту прийому-передачі від 04 грудня 1995 року купило у представництва Фонду державного майна України в Іршавському районі будівлі загальною площею 502,35 м.кв., які становлять 18/100 частини будівлі БП «Веселка» та приміщення загальною площею 25,0 м.кв., що становить ? частина будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 42 «б» "Автостанція" та вул. Фрунзе, 1. 23 листопада 2005 року державним реєстратором Іршавської РДА проведено реєстрацію ТзОВ "Сервіз", яке є правонаступником МКП "Сервіз". Учасником товариства ТзОВ «Сервіз» з часткою в статутному фонді підприємства 65,80 % став ОСОБА_11. В подальшому рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 листопада 2006 року скасовано установчі документи ТзОВ "Сервіз" та 12 серпня 2011 року відновлено реєстрацію МКП "Сервіз". У грудні 2007 року учасник МПП «Сервіз» ОСОБА_11 помер. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області за дружиною померлого ОСОБА_11 ОСОБА_12 визнано право власності на спадкове майно нежиле приміщення першого поверху будівлі будинку побуту «Веселка», що складає 10/100 частин, загальною площею 221,60 м.кв., після смерті чоловіка ОСОБА_11, яке в подальшому ухалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 грудня 2010 року скасовано. 03 вересня 2008 року ОСОБА_12 продала вказане майно ОСОБА_9. В подальшому вказане майно в розмірі 54/100 частки нежитлового приміщення площею 117,80 м.кв. ОСОБА_9 продала ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_10. 28 травня 2011 року ОСОБА_9 продала ОСОБА_7 22/100 частки спірного нежитлового приміщення площею 49,60 кв.. 20 лютого 2012 року ОСОБА_9 продала ОСОБА_8 20/100 частин спірного нежитлового приміщення загальною площею 45,50 м.кв.. ОСОБА_10 18 червня 2009 року продав 7/100 частки спірного нежитлового приміщення загальною площею 15,00 м.кв. ОСОБА_5. Як на підставу позовних вимог посилається на ст.ст. 328, 330, 388, 658, 1219 ЦК України та просить витребувати з володіння ОСОБА_4 - 28,3 м.кв., ОСОБА_3 - 74,50 м.кв., ОСОБА_5 - 15 м.кв., ОСОБА_7 - 49,6 м.кв., ОСОБА_8 - 45,50 м.кв. спірного нежитлового приміщення в м. Іршава, пл. Народна, 4/9 та поновити реєстацію вказаних приміщень за позивачем.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити та при цьому пояснила, що вказаний спір між сторонами триває уже близько одинадцяти років.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засідані вимоги позову підтримала та просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги позову не визнали, просять в позові відмовити в зв"язку з пропуском строку позовної давності.

Представники відповідачів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Іршавського районного управління юстиції та ОСОБА_14 в судове засідання не з"явилися, так як подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач МКП «Сервіз» на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 1995 року та акту прийому-передачі від 04 грудня 1995 року купило у представництва Фонду державного майна України в Іршавському районі будівлі загальною площею 502,35 м.кв., які становлять 18/100 частини будівлі БП «Веселка» та приміщення загальною площею 25,0 м.кв., що становить ? частина будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 42 «б» «Автостанція" та вул. Фрунзе, 1, на 1-му поверсі, що стверджується також Свідоцтвом про власність за № 3 від 18 грудня 1995 року (а.с.8-9).

Учаснику товариства МКП «Сервіз» ОСОБА_11 належала частка в Статутному фонді МКП «Сервіз» в розмірі 65,80 %, про що позивач зазначив у позовній заяві та що встановлено також постановою господарського суду Закарпатської області від 02 березня 2011 року (а.с.73-76).

У грудні 2007 року учасник МПП «Сервіз» ОСОБА_11 помер.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2009 року за дружиною померлого ОСОБА_11 ОСОБА_12 визнано право власності на спадкове майно нежиле приміщення першого поверху будівлі будинку побуту «Веселка», що складає 10/100 частин, загальною площею 221,60 м.кв., після смерті чоловіка ОСОБА_11. В подальшому ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 грудня 2010 року вказане рішення суду скасовано та провадження у справі закрито (а.с.17). У даній ухвалі суду встановлено, що ОСОБА_12 прийняла спадщину за померлим чоловіком ОСОБА_11, подала заяву про прийняття спадщини і в державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 5 ст. 147 ЦКУ частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Дана норма свідчить, що до спадкоємців переходять усі майнові права учасника ТОВ, якщо інше не передбачено статутом товариства.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до п. 9 якої зазначається, що вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 ЗУ "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Позивачем в судовому засіданні не надано жодного доказу, що після смерті учасника товариства ОСОБА_11 його частка у статутному фонді МПП «Сервіз» в розмірі 65,80 % перейшла у власність МПП «Сервіз», при тому, як зазначено вище, його дружина ОСОБА_12 прийняла спадщину за померлим чоловіком ОСОБА_11, подала заяву про прийняття спадщини і в державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу.

Також судом встановлено, що ОСОБА_12, будучи власником успадкованого на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2008 року, яке набрало законної сили на момент укладення договору купівлі-продажу, нежитлового приміщення загальною площею 221,60 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Іршава, пл. Народна, 4/9, Закарпатської області, продала вказане майно ОСОБА_9, що стверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03 вересня 2008 року (а.с. 10), що свідчить про те, що ОСОБА_9 на законних підставах придбала спірне майно нежитлове приміщення площею 221,60 м.кв..

В подальшому вказане майно в розмірі 54/100 частки нежитлового приміщення площею 117,80 м.кв. ОСОБА_9 продала ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, що стверджується договором купівлі- продажу нерухомого майна від 18 березня 2009 року (а.с. 11-13).

28 травня 2011 року ОСОБА_9 продала ОСОБА_7 22/100 частки спірного нежитлового приміщення площею 49,60 кв., що стверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

20 лютого 2012 року ОСОБА_9 продала ОСОБА_8 20/100 частин спірного нежитлового приміщення загальною площею 45,50 м.кв., що стверджується договором купівлі-продажу від 20 лютого 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_10 18 червня 2009 року продав 7/100 частки спірного нежитлового приміщення загальною площею 15,00 м.кв. ОСОБА_5, що стверджується договором купівлі-продажу від 18 червня 2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав його у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Заявити такий позов може лише власник спірного майна.

Отже, для застосування цієї норми суд повинен встановити ті обставини, що майно вибуло з володіння власника або володіння особи, якій воно було передано власником у користування в силу зазначених обставин, а також, що набувач придбав це майно за відплатним договором і що він не знав і не міг знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала право його відчужувати.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

При цьому випадки витребування майна від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце при умові, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею іншим шляхом.

Виходячи із того, що первісний договір, а саме: договір купівлі-продажу від 03 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 вказаного нежитлового приміщення не було визнано недійсним, він є чиним, і його законність не оспорюється. Правовою підставою набуття ОСОБА_12 права власності на спірне нежилове приміщення є рішення суду про визнання її власником цих приміщень, яке набрало законної на час укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого із ОСОБА_9, то й підстави для витребування спірного приміщення у відповідачів як добросовісних набувачів відсутні.

Керуючись ст.ст. 3-5,11, 15, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 330, 388, 1218, 1268 ЦК України, Конституцією України,

Р І Ш И В:

В позові Малого колективного підприємства Сервіз до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Іршавського районного управління юстиції про витребування майна з володіння добросовісних набувачів, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та поновлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.