Ухвала суду № 33885726, 27.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0203/1515/2012 Провадження № 22-ц/772/614/2013Головуючий в суді першої інстанції:Васильєва Т.Ю.Категорія: 30Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медяного В.М., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ПАТ «Вінниця - Млин», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23.01.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Вінниця - Млин», ВАТ «НАСК «Оранта», за участю третьої особи - ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та зустрічним позовом ПАТ «Вінниця - Млин» до ОСОБА_2, ТзДВ СК «Наста» про стягнення майнової шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17.07.2011 року близько 10 год. 30 хв. на південному обході м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля марки "Форд" д.н. НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1. Вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1, який під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, почав виконувати маневр повороту ліворуч в напрямку кооперативу «Малинівка», тобто порушив вимоги п.10.1 ПДР та допустив зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу автомобіль і згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження за №3142 від 13.12.2011 року, розмір заподіяного позивачу матеріального збитку становить 182 304 грн., а також, останнім було понесено витрати за проведення експертного дослідження та послуги евакуатора і тому загальний розмір матеріального збитку складає 183 610,52 грн.. Вищевказаний автомобіль «ГАЗ-3302» належить на праві власності ПАТ «Вінниця-Млин», з яким водій ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах і тому обов'язок по відшкодуванню заподіяної ОСОБА_2 шкоди має бути покладено на вказане підприємство, як на власника джерела підвищеної небезпеки. Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження та проходив курс лікування, витративши на ліки кошти в сумі 1655,05 грн., а також ним було перенесено моральні страждання, втрачено душевний спокій та порушено звичний спосіб життя і тому розмір заподіяної йому моральної шкоди оцінює в сумі 15 000 грн..

Належний ПАТ «Вінниця-Млин» автомобіль «ГАЗ-3302», за участю якого було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застраховано у ВАТ «НАСК «Оранта» і згідно полісу ВЕ №6762492, ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну здоров'ю складає 100 000 грн., за шкоду завдану майну - 50 000 грн. (франшиза 510 грн.), а тому на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова компанія повинна відшкодувати йому кошти затрачені на лікування в сумі 1655,05 грн., 49 490 грн. - заподіяних збитків внаслідок пошкодження автомобіля та 5 000 грн. - моральної шкоди і відповідно інша частина заподіяних збитків має бути покладена на ПАТ «Вінниця-Млин», а тому позивач просив стягнути на його користь з ПАТ «Вінниця-Млин» 134 120,52 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» на його користь 1655,05 грн. - коштів витрачених на лікування, 49 490 грн. - матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля, 5000 грн. - моральної шкоди, а також, стягнути з відповідачів судові витрати.

В квітні 2012 року ПАТ «Вінниця-Млин» подано в суд вищевказану зустрічну позовну заяву в якій посилається на те, що 17.07.2011 року на південному обході м. Вінниці водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3, який є власністю ПАТ «Вінниця-Млин», з дотриманням вимог ПДР виконував маневр повороту ліворуч в напрямку кооперативу «Малинівка» і в цей час відбулось зіткнення з автомобілем марки «Форд», д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2. Постановою апеляційного суду Вінницької області від 12.12.2011 року змінено постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.11.2011 року та виключено з мотивувальної частини постанови висновок суду про винуватість водія ОСОБА_1 в порушенні вимог п.10.1 ПДР та про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і тому позивач за зустрічним позовом вважає, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2. Внаслідок вказаної пригоди було пошкоджено належний ПАТ «Вінниця-Млин» автомобіль і згідно висновку КНДІСЕ №2364 від 26.08.2011 року матеріальний збиток складає 18 493,5 грн., а також, із-за простою даного автомобіля підприємство змушене було винаймати інший транспортний засіб протягом 30 днів за ціною 450 грн. на добу і тому збитки за час простою автомобіля становлять 13 500 грн., а всього фактичні витрати позивача за зустрічним позовом складають 34 943 грн., які просив стягнути солідарно з ТзДВ СК «Наста» та ОСОБА_2.

Крім того, зустрічний позов було подано ОСОБА_3 та ОСОБА_1, однак ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2012 року, в прийнятті вказаного зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом відмовлено.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23.01.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто на його користь з ПАТ «Вінниця-Млин» 134 120,52 грн. матеріальної шкоди.

Стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 51 145,05 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Вінниця-Млин» відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ПАТ «Вінниця-Млин» та ОСОБА_1 подано апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, а зустрічний позов ПАТ «Вінниця-Млин» задовольнити в повному обсязі.

При цьому вказується на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Крім того, апеляційну скаргу подано ВАТ «НАСК «Оранта», в якій з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2.

В судовому засіданні представники ПАТ «Вінниця-Млин», ВАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 подані апеляційні скарги підтримали з посиланням на викладені в них обставини, а також, ними звернуто увагу на необґрунтованість проведеної у справі судової авто-технічної експертизи.

ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечували, вказавши на їх безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який перебував в трудових відносинах з ПАТ «Вінниця-Млин» та керував належним останньому транспортним засобом і тому заподіяна ОСОБА_2 шкода має бути відшкодована за рахунок ПАТ «Вінниця-Млин», а також, в межах ліміту страхового відшкодування - ВАТ «НАСК «Оранта», яким була застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, а саме автомобіля НОМЕР_2.

Щодо зустрічного позову ПАТ «Вінниця-Млин», то в задоволенні останнього було відмовлено з посиланням на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 і тому заявлені в зустрічному позові вимоги є безпідставними.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 17.07.2011 року близько 10 год. 30 хв. на південному обході м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_2 автомобіля марки "Форд" д.н. НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1.

Постановою судді Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.11.2011 року винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія ОСОБА_1 і провадження у справі відносно останнього за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою судді апеляційного суду Вінницької області від 12.12.2011 року вищевказана постанова змінена та у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено поза межами встановленого строку, з мотивувальної частини постанови виключено висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.10.1 ПДР та про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В решті постанову залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ПАТ «Вінниця-Млин» та ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 заподіяної йому матеріальної і моральної шкоди, суд першої інстанції зробив посилання на висновок спеціаліста № 259а від 20.10.2011 року, згідно якого в ситуації яка склалася, виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди спричинила невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, було задоволено клопотання представника ПАТ «Вінниця-Млин» та ухвалою суду від 29.03.2013 року призначено судову авто-технічну експертизу, яка була проведена НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області та надано висновок експерта за №118а від 21.06.2013 року, у якому вказано, що в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України і знаходилися з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній обстановці водію автомобіля "Форд - Мондео" д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 необхідно було діяти згідно з вимогами п.12.3 ПДР України, а водію автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 необхідно було діяти згідно з вимогами п.10.1 ПДР України.

З технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог п.10.1 ПДР України.

Щодо тверджень представників ПАТ «Вінниця-Млин», ВАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 про необґрунтованість висновку експерта, то дані твердження є безпідставними, оскільки у висновку експерта надано чітку відповідь на питання про причину скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а також, надано відповіді на інші поставлені питання.

Крім того, судова колегія не приймає до уваги нові докази щодо характеру дорожньої обстановки в місці скоєння вказаної пригоди, які надані представником ПАТ «Вінниця-Млин», оскільки дані докази не досліджувались судом першої інстанції і сторони не були позбавлені в можливості їх подання, що в свою чергу явилось однією з підстав для відмови у призначенні повторної авто-технічної експертизи, про яку було заявлено клопотання представником ПАТ «Вінниця-Млин».

Посилання представників ПАТ «Вінниця-Млин», ВАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 на постанову судді апеляційного суду Вінницької області від 12.12.2011 року, як на доказ відсутності вини водія ОСОБА_1 у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, на увагу не заслуговує, оскільки вказаною постановою лише виключено з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції висновок про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.10.1 ПДР та про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з тих підстав, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено поза межами встановленого строку.

З урахуванням вищевказаних висновків спеціаліста та експерта, а також, при оцінці інших доказів, які мають місце в матеріалах даної справи та адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо наявності вини водія ОСОБА_1 у виникненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи видно, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль "Форд - Мондео" д.н. НОМЕР_1 і загальна сума матеріальної шкоди складає 183 610,52 грн., що сторонами не заперечується.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачено ст. 1166 ЦК України.

Вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір оренди, підряду) володіє транспортним засобом, а згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана одній особі, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок про стягнення заподіяної ОСОБА_2 матеріальної шкоди з ПАТ «Вінниця-Млин», а також, матеріальна шкода в межах ліміту страхового відшкодування була стягнута з ВАТ «НАСК «Оранта», яким була застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, а саме автомобіля НОМЕР_2.

Щодо тверджень представників ПАТ «Вінниця-Млин» та ВАТ «НАСК «Оранта» про недоведеність витрат на лікування, то дані твердження є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також, не заслуговує на увагу твердження представника ВАТ «НАСК «Оранта» про неправильне застосування норм права при стягненні із страхової компанії моральної шкоди, оскільки судом першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди, яка стягнута із страховика, було враховано вимоги ст.ст. 23, 1167 ЦК України та вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і розмір стягнутої моральної шкоди не перевищує 5% ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну і здоров'ю потерпілого, який згідно полісу ВЕ №6762492 становить 100 000 грн..

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 3031, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційні скарги ПАТ «Вінниця - Млин», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ В.М. Медяний

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: