Ухвала суду № 33884366, 01.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22-ц/790/6326/13 Головуючий 1 інст.: Крівцов Д.А.

Справа № 643/5186/13-ц Доповідач: Малінська С.М.

Категорія: «недоговірні зобов'язання»

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Швецової Л.А.,

Даниленка В.М.,

при секретарі - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з названим позовом, обґрунтовуючи який зазначали, що відповідачі є їх сусідами та вважають себе господарями на життя позивачів та їх власність. Позивачі протягом тривалого часу проживають в стані психотравмуючого стресу, очікування провокацій та пошкодження майна з боку відповідачів. Останні також ставлять під сумнів їх психічне здоров'я, оскільки звертались до відповідних органів з приводу примусового лікування позивачів у психіатричному закладі. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 постійно провокують їх на конфлікти, висловлюються на їх адресу нецензурною лайкою, погрожують їм, витрушують килими біля їх вікон та випраної білизни, викидають сміття біля їх дому. Також мали місце факти побоїв ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_5 Крім того, відповідачі двічі: 02 лютого 2013 року та 08 березня 2013 року били вікна в їх квартирі, внаслідок чого позивачам було завдано матеріальні збитки у розмірі 2928,20 грн., які склалися з витрат на встановлення нових склопакетів в розмірі 2450 грн. та витрат на придбання медичних препаратів в розмірі 478,20 грн., оскільки протиправні дії відповідачів призвели до погіршення стану їх здоров'я та необхідності у зв'язку з цим лікування та придбання медичних препаратів. Вказаними протиправними діями відповідачів позивачам було завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють у 30000 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на їх користь в рівних частках 2928,20 грн. матеріальних збитків та у відшкодування моральної шкоди - 30000 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачами не надано доказів на підтвердження вимог заявленого ними позову.

Такі висновки суду є законними та обґрунтованими.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України. За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особам відшкодовується в поновному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 2982 грн. позивачі посилалися на факт побиття відповідачем ОСОБА_4 вікон у їх квартирі: 02 лютого 2013 року та 08 березня 2013 року.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме з вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачам спричинені матеріальні збитки. Така вина не доведена та не встановлена обвинувальним вироком чи постановою про адміністративне правопорушення.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, встановлені ст. 23; 1167 ЦК України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другої цієї (ч.1 ст.1167 ЦК України).

У п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведено факти, на які вони посилаються в своїй позовній заяві. Позивачами всупереч вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених ними в позовній заяві обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх доводів саме протиправної поведінки відповідачів та спричинення позивачам моральної шкоди у зв'язку з викладеними ними обставинами.

Судом першої інстанції повно та всебічно дослідженні надані сторонами докази в їх сукупності, їм надано належну оцінку.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2013 року

залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді