Постанова № 33883519, 11.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/690/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представників позивача - Данилевська В.А., Ніколаєнко О.О.,

представника відповідача, ГУ ДКСУ в Полтавській області, Управління ДКСУ у м.Полтаві -Ткаченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" до Полтавської митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області , Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві, Головного управління Державної казначейської служби у Полтавській області, про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці , Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві про скасування рішення.

Позивач просив скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару № КТ-80600002-0421-2012 від 19.12.2012 року та стягнути на свою користь надмірно сплачені за ВМД № 806020000/2013/000403 від 17.01.2013 року грошові кошти у якості ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 10 257 грн.50 коп.

В обґрунтування зазначених вимог позивач вказував, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 -Укр з «Zschimmer & Schwarz GmbH & Co. KG. Хімічні фабрики.», Ланштайн, Германія. Даний контракт укладено на поставку товарів для реалізації на території України, необхідних для виробництва допоміжних матеріалів, для керамічної, шкіряної промисловості, виробництва миючих засобів і синтетичних волокон. Товариством "Чіммер і Шварц, Росія" було надано доручення Представництву ТОВ "Чіммер і Шварц, Росія" (яке і звернулося до суду) отримати товари за даним Контрактом для реалізації відповідних товарів на території України, провести їх митну очистку. Зокрема, друкарські фарби: TRUCOLOR 219 BLUE, TRUCOLOR 210 RED BROWN, TRUCOLOR 211 YELLOW, TRUCOLOR 217 BLACK, що призначені для цифрової технології декорування. На виконання даного доручення декларантом позивача була подана до Полтавської митниці попередня вантажно-митна декларації (надалі - ВМД) щодо пропуску вказаних товарів через митний кордон України. 29.11.2012 року була надана додаткова ВМД щодо митного оформлення товару. До неї додані документи, які, як на думку позивача, належним чином підтверджують перевезення товару, його вартість, тощо.

З метою перевірки характеристик товару посадовими особами Полтавської митниці були відібрані зразки для їх дослідження.

03.12.2012 року декларант звернувся до Полтавської митниці із тимчасовою ВМД, яка подавалася за фактом встановлення митницею точних відомостей про код товарів за УКТЗЕД. До цієї ВМД було долучено експертний висновок, відповідно до якого ввезені позивачем товари відносилися до кодів УКТЗЕД 3215110000, 3215190000.

Однак, 14.12.2012 року експертами Харківської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи ДМС України було складено висновок, згідно якого проби названих вище товарів не відносяться до фарб на основі синтетичних полімерів або хімічно модифікованих природних полімерів, диспергованих або розчинених у водному середовищі; проби товарів не мають властивостей фарби друкарської, результати досліджень не відповідають інформації, наведеній у графі 31 ВМД ІМ-40, що подана позивачем.

На підставі цього висновку митними органами було прийнято рішення про самостійне визначення коду товару за УКТЗЕД 3207 10 00 00, не «фарба друкарська», а «готові пігменти».

З такими діями та висновками, рішенням про визначення коду товару, позивач був незгоден, вказував, що митниця не повідомляла декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження якісних характеристик товару; не прийняв до уваги наявні документи, в яких було достатньо даних для визначення характеристик товару; експертне дослідження надало невірні висновки у зв'язку із некоректним формулюванням запитань. Стверджував про правильне визначення коду товару саме ним, посилаючись на пояснення до УКТЗЕД, а отже ввезені товари мали бути розмитнені за нульовою ставкою.

Внаслідок невірного й неправомірного визначення коду ввезених позивачем товарів, що вчинені оскаржуваним рішенням митниці, позивачем були надлишково сплачені кошти. Тому вимагав стягнути на його користь різницю між сплаченим податком та ввізним митом, заявляючи відповідну вимогу до Управління Державної казначейської служби у м.Полтаві.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні своїх позовних вимог з посиланням на доводи, зміст яких в цілому викладений вище.

Відповідачі проти задоволення позову заперечували, як і їх представники у судовому засіданні.

Полтавська митниця стверджувала про невірне визначення позивачем коду ввезеного товару, виходячи з невірно визначених його характеристик. Посилаючись на вищезгаданий експертний висновок щодо хімічних властивостей ввезеного представництвом ТОВ "Чіммер і Шварц, Росія" товару, митниця стверджувала, що саме нею було вірно визначено код за УКТЗЕД, відтак - вірно визначено й розмір митних платежів позивачу.

Також, відповідач звертав увагу на те, що надана позивачем до митного оформлення та до суду експортна митна декларація не легалізована в установленому порядку, а відтак, не являється належним доказом у справі. Зазначав, що відповідно до статті 69 Митного кодексу України, код товару, зазначений на будь-яких документах, носить довідковий, рекомендаційний характер для митного оформлення.

Стосовно позовної вимоги про стягнення коштів, митниця, посилаючись на положення пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, зазначала, що самостійно визначена та сплачена платником податків сума митних та податкових платежів є узгодженою з моменту подання відповідної декларації та оскарженню не підлягає.

Ухвалою від 11.09.2013 року допущено заміну відповідача, Полтавська митницю, його правонаступником - Полтавською митницею Міндоходів.

Ухвалою суду від 14.03.13 до участі в справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, на яке покладено повноваження казначейського обслуговування митних платежів.

Представник Управління Державної казначейської служби у м.Полтаві та Головного управління Державної казначейської служби в Полтавській області заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" (Російська Федерація) без права юридичної особи, що діє на підставі Положення, затвердженого ТОВ "Чіммер і Шварц, Росія".

Представництво здійснює свою діяльність на території України та зареєстроване як платник податків, у тому числі - податку на додану вартість.

Відповідно до умов контракту від 05.09.2011 року №1-Укр, укладеного між "Zschimmer & Schwazs GmbH & Co.KG. Химические фабрики" (Ланштайн, Німеччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" (Російська Федерація) (а.с.54-58), на підставі доручення, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія", керівнику Представництва Товариства Данилевській В.А.(а.с.51-52) доручено отримати на умовах FCA Ланштайн товари для їх подальшої реалізації на території України, здійснити митну очистку товарів в Україні, реалізувати їх в Україні та здійснити оплату.

Відповідно до додатка №21 від 02.11.2012 року до доручення на виконання контракту від 05.09.2011 року №1-Укр керівнику Представництва Товариства, доручено вчинити дії щодо отримання, з-поміж іншого, товару - TRUCOLOR 219 BLUE кількістю 200,00 кг нетто, TRUCOLOR 210 RED BROWN кількістю 200,00 кг нетто, TRUCOLOR 211 YELLOW кількістю 200,00 кг нетто, TRUCOLOR 217 BLACK кількістю 200,00 кг нетто, TRUCLEAN 202 нетто 300,00 кг на загальну суму 13 899 євро ( а.с. 59, 66).

З метою митного оформлення зазначеного товару позивачем подано до Полтавської митниці ВМД ІМ-40 від 04.12.2012 року №806020000/2012/011402, відповідно до якої товару TRUCOLOR 219 BLUE, TRUCOLOR 210 RED BROWN, TRUCOLOR 211 YELLOW заявлено код товару за УКТ ЗЕД 32 1519 00 00 00 (Фарба друкарська, чорнило та туш для писання, малювання або креслення та інші чорнило і туш, концентровані або неконцентровані, у твердому стані або ні - інша); а товару TRUCOLOR 217 BLACK заявлено код товару за УКТ ЗЕД 32 1511 00 00 00 (Фарба друкарська, чорнило та туш для писання, малювання або креслення та інші чорнило і туш, концентровані або неконцентровані, у твердому стані або ні - чорна) ( а.с. 109 - 120).

Визначаючи даний код товару за УКТ ЗЕД позивач виходив з технічних характеристик препарату TRUCOLOR, що наведені у товаросупроводжуючих документах.

В ході проведення митного оформлення, за результатами аналізу відібраних зразків (проб) вищевказаного товару Харківською службою з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України складено висновок від 14.12.2012 року №15-988, за змістом якого проби товарів TRUCOLOR не мають властивостей фарб друкарських, чорнил, туші для писання, малювання або креслення, інших чорнил і туші, концентрованих або неконцентрованих. Результати досліджень проб не відповідають інформації, наведеній у графі 31 ВМД ІМ-40 від 17.12.2012 року №806020000/2012/011402. За визначеними дослідженням показниками проби товару відносяться до неорганічних пігментів, диспергованих у неводному середовищі з добавкою інших неорганічних сполук ( а.с. 121-126).

У зв'язку із отриманням цього висновку Полтавською митницею 19.12.2012 року прийнято рішення №КТ-806000002-0421-2012 про визначення коду товару, відповідно до якого товарам TRUCOLOR 219 BLUE, TRUCOLOR 210 RED BROWN, TRUCOLOR 211 YELLOW, а також TRUCOLOR 217 BLACK визначено код товару за УКТ ЗЕД 32 0710 00 00 (готові пігменти, готові речовини-глушники для скла та готові барвники і аналогічні препарати) (а.с. 128-129).

З цих же підстав тої ж дати Полтавською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020000/2012/20504 ( а.с. 130-132).

17.01.2013 року позивачем до Полтавської митниці подано ВМД ІМ-40 ДТ №806020000/2013/000403, у графі 33 якої вказано код товару 32 0710 00 00 (а.с.115-118).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Полтавської митниці про визначення коду товару та посилаючись на надмірну сплату ввізного мита і ПДВ, що стала наслідком безпідставної зміни коду товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням з точки зору їх відповідності вказаним критеріям, суд приходить до таких висновків.

За приписами статті 67 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з частиною 1 статті 69 вказаного Кодексу товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Згідно Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що є додатком до Закону України "Про Митний тариф України", класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Керуючись цими нормами та виходячи з характеристик товару, наданих його виробником, а також тих характеристик, які містяться у товаросупровідних документах, позивач, здійснюючи розмитнення товару TRUCOLOR, визначив його коди за УКТЗЕД як 32 1519 00 00 00 (Фарба друкарська, чорнило та туш для писання, малювання або креслення та інші чорнило і туш, концентровані або неконцентровані, у твердому стані або ні - інша); а товару TRUCOLOR 217 BLACK заявлено код товару за УКТ ЗЕД 32 1511 00 00 00 (Фарба друкарська, чорнило та туш для писання, малювання або креслення та інші чорнило і туш, концентровані або неконцентровані, у твердому стані або ні - чорна).

Як вже зазначалося вище, Полтавською митницею проведено експертне дослідження хімічного складу товару та за його наслідками і з урахуванням його висновків визначено належність ввезених позивачем товарів до іншої товарної групи за УКТЗЕД - 32 0710 00 00 (готові пігменти, готові речовини-глушники для скла та готові барвники і аналогічні препарати).

При цьому суд враховує, що статтею 69 Митного кодексу України передбачено право митного органу самостійного класифікувати товари, у разі виявлення під час митного оформлення або після нього порушень правил класифікації товарів.

Таким чином, дії та рішення Полтавської митниці в даному випадку є вчиненими, як на думку суду, у відповідності до встановленої законом процедури.

На підтвердження своїх висновків про належність ввезених Представництвом ТОВ "Чіммер і Шварц, Росія" до товарної групи за УКТЗЕД 32 0710 00 00 (готові пігменти, готові речовини-глушники для скла та готові барвники і аналогічні препарати), відповідач посилався на висновок Харківської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 14.12.2012 року №15-988, за змістом якого проби товарів TRUCOLOR не мають властивостей фарб друкарських, чорнил, туші для писання, малювання або креслення, інших чорнил і туші, концентрованих або неконцентрованих. Результати досліджень проб не відповідають інформації, наведеній у графі 31 ВМД ІМ-40 від 17.12.2012 року №806020000/2012/011402. За визначеними дослідженням показниками проби товару відносяться до неорганічних пігментів, диспергованих у неводному середовищі з добавкою інших неорганічних сполук.

Суд приймає даний доказ як належний.

З боку ж позивача твердження про належність ввезеного товару до товарних груп 32 1519 00 00 00 (Фарба друкарська, чорнило та туш для писання, малювання або креслення та інші чорнило і туш, концентровані або неконцентровані, у твердому стані або ні - інша); 32 1511 00 00 00 (Фарба друкарська, чорнило та туш для писання, малювання або креслення та інші чорнило і туш, концентровані або неконцентровані, у твердому стані або ні - чорна) - суд сприймає як недоведені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року на задоволення заяви представництва ТОВ "Чіммер і Шварц, Росія" було забезпечено докази шляхом витребування з Полтавської митниці відібраних зразків ввезено названим декларантом товару - фарб друкарських ( а.с. 174-175).

Ухвалою від 22.03.2013 року судом, з метою з'ясування питання, до якого виду речовин та відповідно до якої групи та коду за УКТЗЕД відносяться спірні товари, було призначено товарознавчу експертизу, яку для виконання направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Так як за поясненням представників позивача, їм було повідомлено про відсутність технічної можливості провести дану експертизу у Харківському НДІСЕ.

Однак, листом від 14.05.2013 року, який надійшов до суду тільки 22.08.2013 року, КНДІСЕ повідомив про залишення ухвали про призначення експертизи без виконання, оскільки питання, поставлені перед експертом, відносяться до технологічних і потребують спеціального технологічного обладнання та виходять за межі компетенції експертів інституту (а.с. 190). У зв'язку із тривалим поверненням ухвали про призначення експертизи без виконання та запізним поверненням матеріалів справи до суду, судом винесено окрему ухвалу.

За поясненням представників позивача, іншої експертної установи, яка має можливості провести відповідні дослідження, в Україні немає. На питання суду представниками було вказано, що вони бажають розгляду справи за наявних доказів, оскільки вважають їх такими, що достатньо підтверджують позовні вимоги. За відсутності клопотань про проведення експертизи та призначення її до іншої експертної установи, суд розглянув справу за наявними матеріалами. При цьому висновок експерта, на який посилалися представники Полтавської митниці, іншим експертним дослідженням спростований не був.

Стосовно посилань позивача на зазначення відповідного коду УКТЗЕД у товаросупроводжуючих документах компанії-виробника, суд вважає за доцільне зазначити, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а тому код товару, встановлений експортером, не є визначальним при класифікації товару та може не співпадати з кодом, за яким товар підлягає класифікації відповідно до УКТ ЗЕД, внаслідок зокрема, можливої помилки митного органу країни експортеру або враховуючи право України на деталізацію коду товару на національному рівні. З тиж же підстав суд не вважає достатнім доказом протиправності рішень Полтавської митниці посилання позивача на аналогічне вчиненому ним визначення коду тих же товарів митним органами Російської Федерації.

Крім того, на підтвердження правильності визначеного ним коду за УКТЗЕД позивач, з-поміж іншого, посилався на експертний висновок № В-5252 від 09.11.2012 року (а.с.107-108), наданий Полтавською торгово-промисловою палатою, відповідно до якого фарби, ввезені позивачем, відносяться:

TRUCOLOR 219 BLUE - до коду 3215 19 00 00

TRUCOLOR 210 RED BROWN - до коду 3215 19 00 00

TRUCOLOR 211 YELLOW - до коду 3215 19 00 00

TRUCOLOR 217 BLACK - до коду 3215 11 00 00.

З приводу даного висновку, суд погоджується з позицією Полтавської митниці про те, що наданий як висновок документ не може бути прийнятий до уваги та слугувати доказом, оскільки, по-перше, надана фотокопія висновку не містить ні дослідницької частини, ні відомостей про спеціалізацію та сертифікацію експерта, ні відомостей про відповідальність експерта за достовірність наданого висновку; по-друге, до повноважень торгівельно-промислової палати не входить проведення експертиз такого виду.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, Полтавська митниця, довів обґрунтованість прийнятих рішень, на відміну від позивача, який належним доказами спростувати їх не зміг. Тому у задоволенні позовних вимог до митниці суд відмовляє. Аналогічно, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача до органів Державної казначейської служби України, оскільки вони є похідними від вимог про незаконність рішення Полтавської митниці, які не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.94 КАС України, судові витрати поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.09.13 року.

Суддя І.С. Шевяков