Ухвала суду № 33882967, 25.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1311/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання нечинним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року Кіцманське виробниче управління житлово-комунальне господарство (Кіцманське ВУЖКГ) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області (Кіцманська МДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092200 від 03 квітня 2013 року.

25 червня 2013 року Чернівецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач (апелянт) в судове засідання не з'явився, проте 20 вересня 2013 року через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №174751 від позивача надійшла заява з проханням відкласти судове засідання у зв'язку із хворобою представника, який представляє інтереси Кіцманського ВУЖКГ на підтвердження чого надано ксерокопію листка непрацездатності.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання, оскільки ч. 7 ст. 56 КАС України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Тому, відповідно до ч. 1 ст. 58 КАС України директор Кіцманського ВУЖКГ наділений правом самостійно представляти інтереси товариства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів позивача в суді, але даним правом не скористався.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кіцманською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Кіцманського ВУЖКГ з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за користування надрами за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 18 березня 2013 року №216/18/2200/03357599.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено грошове зобов'язання з плати за користування надрами на суму 12427,46 грн. в тому числі: І квартал 2011 року - 1380,92 грн.; ІІ квартал 2011 року - 1155,24 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 1918,02 грн.; ІV квартал 2011 року - 1789,07 грн. І квартал 2012 року - 2330,14 грн.; ІІ квартал 2012 року - 1876,81 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 1977,26 грн. та порушено вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України, а саме позивачем не подано декларації по сплаті за користування надрами за 2011 рік (І, ІІ, ІІІ, ІV квартали) та за 9 місяців 2012 року (І, ІІ, ІІІ квартали).

На підставі акта перевірки, 03 квітня 2013 року Кіцманською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092200 про сплату позивачем боргу за користування надрами в сумі 12427,46 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3663,83 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України (ПК України) платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Так, об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин (пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 ПК України).

При цьому, п. 263.9 ст. 263 ПК України затверджено, зокрема, ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин для прісних підземних вод за одиницю видобутих корисних копалин (з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року становила 5,36 грн. за 100 куб. м., з 01.07.2011 року по 13.01.2012 року - 8,04 грн. за 100 куб. м., з 13.01.2012 року - 8,95 грн. за 100 куб. м.).

Згідно пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 ПК України базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Відповідно до пп. 263.2.3 "а" п. 263.2 ст. 263 ПК України до об'єкта оподаткування не належать: не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.

При цьому, відповідно до ст. 23 Кодексу України «Про надра» від 27 липня 1994 року №132/94-ВР застосування права видобування вказаних видів корисних копалин в порядку загального надрокористування, використання «для своїх господарських і побутових потреб» у Кодексі для досягнення його цілей визначення, як видобування «для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них».

Тобто, всі суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з видобування прісних підземних вод, що є джерелом отримання економічної вигоди від її використання, належать до платників плати за користування надрами, у тому числі й суб'єкти господарювання, яким надано спеціальні дозволи на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування прісних підземних вод загальною глибиною розробки до 20 метрів.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для сплати позивачем податку за користування надрами, оскільки позивачем здійснювався видобуток прісної води з глибиною розроблення до 20 метрів з метою отримання економічної вигоди, оскільки доказів протилежного апелянтом не надано.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність нарахування податковим органом позивачу штрафної (фінансової) санкції за не подання позивачем декларації по сплаті за користування надрами за 2011 рік (І, ІІ, ІІІ, ІV квартали) та за 9 місяців 2012 року (І, ІІ, ІІІ квартали), з огляду на наступне.

Відповідно до п. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Так, згідно пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, оскільки позивачем взагалі не було подано декларації по сплаті за користування надрами за 2011 рік (І, ІІ, ІІІ, ІV квартали) та за 9 місяців 2012 року (І, ІІ, ІІІ квартали), то податковим органом правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.