Постанова № 33881572, 25.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 902/165/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Слівінському О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариство зобмеженою відповідальністю "Назарет Транс" на рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.13 р.

у справі № 902/165/13-г (суддя Кожухар М.С. )

позивач Хмільницька міжрайпрокуратура Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради

відповідач Товариства зобмеженою відповідальністю "Назарет Транс"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

прокурора Рункевич І.В.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року у справі № 902/165/13-г ( суддя Кожухар М.С.) задоволено позов Хмільницького міжрайпрокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" та внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 року, укладеного між Хмільницькою міською радою (код ЄДРОПУ 04051247, 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. І.Богуна, 4, код ЄДРПОУ 33625929), зареєстрованого у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК" 22.01.2007 р. за № 040700000002, а саме: п.1 абзац 4 Договору викладено в наступній редакції "Грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно довідки Держкомзему у м.Хмільнику площею, 15000 кв.м. для промислового призначення складає - 2676363,63 грн. та площею 4348,0 кв.м. комерційного призначення складає - 1616216,28 грн., яка підлягає щорічній індексації відповідно до коефіцієнту індексації, розрахованого центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів", пп.2.3 п.2 абзацу 2 Договору викладено в такій редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді в розмірі 128777,40 грн. (сто двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят сім грн.40 коп.), в тому числі площею 15000 кв.м. для промислового призначення 80290,91 грн. та площею 4348,0 кв.м. комерційного призначення 48486,49 грн. "

Ухвалюючи рішення з огляду на ст.144 Конституції України, ст.173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.11, 509, 525, 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.271.1, 274.1 Податкового кодексу України, ст.18,23 Закону України «Про оцінку земель», ст.30 Закону України «Про оренду землі» та положення договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 року місцевий господарський суд вважав обґрунтованими позовні вимоги та дійшов висновків, що :

- земельна ділянка, що є об"єктом оренди за договором оренди від 02.06.2006 року, є комунальною власністю, розташована у межах населеного пункту, не відноситься до земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 Податкового кодексу;

- п.2.3, 3.1 договору оренди земельної ділянки сторонами передбачена можливість збільшення розміру орендної плати серед іншого і у випадках, передбачених законодавством ;

- оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору;

- Хмільницькою міською радою дотримано встановлений ч. 2 ст. 188 ГК України порядок внесення змін до договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вважають, що місцевим господарським судом порушено принцип рівності та змагальності сторін господарсько-правового спору, що передбачено ст. 42 та ст. 43 ГПК України, оскільки позивач обґрунтовував свої позовні вимоги лише статтями 651 та 652 ЦК України та не мотивував свої вимоги тією обставиною, що орендна плата за землю є регульованою ціною, на думку Верховного суду України, а також не наголошував на тому, що відповідно до ст.11128 ГПК України, рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду справи про перегляд судового розгляду з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму.

Звертають увагу, що в ході судового розгляду справи сторони сперечалися про підстави внесення змін до договору оренди, виходячи з наявності чи відсутності обставин, які наведені в статтях 651 та 652 ЦК України. Однак суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні взагалі нічого не зазначив з приводу виникнення обставин, необхідних для зміни умов господарського договору в судовому порядку, які передбачені вказаними нормами закону. Тобто, задовольняючи позов прокурора, суд не застосував норм матеріального права, якими прокурор обґрунтовував свої позовні вимоги, а застосував норми матеріального права, які взагалі не розглядалися в процесі.

З покликанням на положення абз.3 п.2.2. договору оренди та норми ст.651,652 Цивільного кодексу України апелянт стверджує про відсутність умов, необхідних для внесення змін до договору оренди землі.

Наводить і інші доводи, що на думку скаржника, вказують на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції у даній справі.

Просить рішення господарського суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Хмільницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради .

Письмовими поясненнями Хмільницький міжрайпрокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги. Серед іншого ,вказує , що нормами чинного законодавства (ст. 30 Закону України "Про оренду землі") передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається ,що земельна ділянка, що є об"єктом оренди за договором, який є предметом спору, є комунальною власністю, розташована у межах населеного пункту, не відноситься до земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 Податкового кодексу.

Сторонами в Договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, в т.ч., у випадках, передбачених законодавством (п. 2.3, п. 3.1 договору оренди). Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зазначає , що відповідач є суб"єктом, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик. Він зобов'язаний забезпечити отримання поштової кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що міститься в ЄДР. Хмільницькою міською радою надіслано пропозиції та проект угоди про внесення змін до договору оренди землі разом з рішенням Хмільницької міської ради за вказаною адресою, тобто дотримано встановлений ч. 2 ст. 188 ГК України порядок внесення змін до договору.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області заперечував проти доводів скаржника, вказував на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції яке просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Хмільницька міська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином на що вказують повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення копій ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08. 2013 року пр. прийняття апеляційної скарги до розгляду на призначення судового засідання на 25.09.2013 року ( а.с. 164,166).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного перегляду справи ,обмеженість строків вирішення спору,явка сторін обов"язковою не визнавалась,судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників апелянта та Хмільницької міської ради.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до рішення 2 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 25 травня 2006 року, між Хмільницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" 02.06.2006року укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами пункту 1 якого Хмільницькою міською радою передається відповідачу земельна ділянка площею 19348,0 кв.м. (в тому числі 15000,0 кв.м. для промислового призначення, та площею 4348,0 кв.м. для комерційного призначення) з земель запасу міста, що знаходяться на території Хмільницької міської ради Вінницької області, а саме в місті Хмільнику по вул. І.Богуна, 4 для функціонування та обслуговування власного нерухомого майна та АЗС строком на 24 роки до 01 листопада 2030 року, починаючи з дати державної реєстрації договору.

У пункті 1 Договору оренди містяться відомості, що грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно довідки Хмільницького міського відділу земельних ресурсів від 20.03.2006 року за № 170 складає 921992,09 гривень.

Пунктом 2.3. договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді у розмірі 13802,54 гривень щорічно.

Відповідно до п. 2.3 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря;

- у разі невиконання Орендодавцем обов'язку повідомити Орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядаються один раз у два роки. Поряд з тим, пунктом 3.1 Договору Орендодавцю ( Хмільницькій міській раді) надано право вимагати від Орендаря збільшення розмірів орендної плати, у разі збільшення відповідно до закону розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 2.3 цього договору.

Означений договір оренди земельної ділянки за реєстрований в Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК 22 січня 2007 року за № 040700000002, на що вказує відповідний запис.

01.12.2009 року Хмільницькою міською радою (56 сесія 5 скликання) ухвалено рішення № 610 "Про введення в дію грошової оцінки земель м. Хмільника", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо визначення нормативно-грошової оцінки земель міста Хмільника та введено в дію цю нормативно-грошову оцінку.

Як вбачається із листа № 01-01/143 від 31.10.2012 року відділу Держкомзему у місті Хмільнику Вінницької області та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.10.2012 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу для обслуговування власного нерухомого майна, в тому числі площею 15 000 кв.м. для промислового призначення в силу рішення № 610 Хмільницької міської ради 01.12.2009 року складає - 2676363,63 грн. та площею 4348,0 кв.м. комерційного призначення склала 1616216,28 гривень.

Також, 27.01.2011 року Хмільницькою міською радою (5-та сесія 6 скликання) прийнято рішення "Про встановлення розмірів орендної плати".

25.10.2012 року Хмільницька міська рада прийняла рішення "Про внесення змін до рішення 8 сесії 6 скликання від 24.03.2011 року "Про встановлення розмірів орендної плати за землю у відповідності до рішення 56-ої сесії міської ради 5 скликання від 01.12.2009 року "Про введення в дію грошової оцінки земель міста Хмільника", рішення 5-ої сесії міської ради 6 скликання від 27.01.2011 р. "Про встановлення розмірів орендної плати".

Означеними рішеннями внесено зміни до рішення 8 сесії 6 скликання від 24.03.2011 року "Про встановлення розмірів орендної плати за землю у відповідності до рішення 56-ої сесії міської ради 5 скликання від 01.12.2009 року "Про введення в дію грошової оцінки земель міста Хмільника", рішення 5-ої сесії міської ради 6 скликання від 27.01.2011р. "Про встановлення розмірів орендної плати" в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02 червня 2006 року, укладеного між Хмільницької міською радою та ТОВ "Назарет Транс", зокрема, вирішено внести зміни до п. 2.3 договору оренди земельної ділянки площею 1,9348 га, по вул. І.Богуна, 4, наданої для обслуговування власного нерухомого майна ТОВ "Назарет Транс"; встановити розмір орендної плати всього на суму 128777,40 гривень. щорічно, в тому числі площею 15000 кв.м. для промислового призначення - 80290,91 гривень площею 4348,0 кв.м. комерційного призначення - 48486,49 гривень; доповнено п. 2.3. договору оренди земельної ділянки від 02 червня 2006 року, абзацом наступного змісту: "Сторони погодили, що в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін орендної плати чи нормативної грошової оцінки землі на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін щодо розмірів орендної плати прийнятих Хмільницькою міською радою, розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору".

Матеріали справи не містять доказів зміни, скасування або визнання недійсними означених рішень органу місцевого самоврядування.

На виконання рішення Хмільницької міської ради від 25.10.2012 року та з метою внесення змін до договору оренди 29.11.2012 року на адресу відповідача Хмільницькою міською радою скеровано пропозицію про укладання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки з відповідним проектом угоди (а.с. 22-26).

Колегія суддів звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів підписання відповідачем додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки без заперечень або підписання цієї додаткової угоди із складенням протоколу розбіжностей .

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.(ст.174 ГК України).

Згідно зі ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1-4 ст.188, ч.7 ст.193 ГК України, ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.(ст.188 ГК України).

За таких обставин колегія суддів вважає, що Хмільницькою міькою радою дотримано порядок зміни господарських договорів, що передує зверненню до суду із позовом щодо зміни договору.

Частиною 2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003, № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Таким чином , законодавством передбачено здійснення нормативно-грошової оцінки земель по спливу певних проміжків у часі.

Так, на час укладення договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки площею 19348,0 кв.м. (в тому числі 15000,0 кв.м. для промислового призначення, та площею 4348,0 кв.м. для комерційного призначення) складала 921992,09 гривень, а на час ініціювання місцевим органом самоврядування внесення змін до договору оренди нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу для обслуговування власного нерухомого майна, в тому числі площею 15 000 кв.м. для промислового призначення складає - 2676363,63 гривень та площею 4348,0 кв.м. комерційного призначення складає 1616216,28 гривень.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до Закону України "Про плату за землю" (статті 15 та 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частинами четвертою та п'ятою статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. п. 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та пунктами 2.3, 3.1 договору оренди встановлено, що розмір орендної плати переглядається сторонами щорічно або при сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання один раз у два роки та зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору як в добровільному порядку так і в разі незгоди однієї із сторін - за рішенням суду на вимогу іншої сторони, у випадках встановлених законом або договором.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачене право сторін змінити умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною,- то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовам договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. у справі № 2-1/10068-2008).

Розглянувши розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, колегія суддів вважає, що річний розмір орендної плати на рівні 128777,40 гривень , в тому числі площею 15000 кв.м. для промислового призначення 80290,91 гривень та площею 4348,0 кв.м. комерційного призначення 48486,49 гривень являється обґрунтованим та таким, що не перевищує граничний розмір встановлений ст.288.5 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає даний позов обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про необхідність його задоволення такими, що у повній мірі відповідають обставинам справи .

Поряд з тим, колегія суддів знаходить безпідставними доводи апелянта щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції та відмови у даному позові , оскільки рішення Хмільницької міської ради від 01.12.2009 року, 27.01.2011 року, 25.10.2012 року як на час ухвалення рішення судом першої інстанції так і на момент перегляду справи у апеляційному порядку не змінені, не скасовані або не визнані недійсними, а тому в силу ст.144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Також судова колегія не вбачає порушення судом першої інстанції засад змагальності судового процесу, оскільки якщо у разі, коли позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту, то у відповідно до ст.4 ГПК України, господарський суд вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не є порушенням ст.83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.

Помилкове обґрунтування позивачем своїх вимог іншими нормами законодавства ні ж тими, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, не може бути підставою для відмови у позові при наявності факту порушення відповідачем прав позивача.

До такого висновку прийшов Вищий господарський суд у постанові від 19 жовтня 2011 року у справі № 5019/749/2011.

Крім того,відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 23 березня 2012 року " Про судове рішення "у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним:

рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі, а також рішення про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України , якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення;

прийнятих відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постанов пленуму Вищого господарського суду України;

рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 111-16 ГПК.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду господарського суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року у справі № 902/165/13-г .

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у зв"язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладається на апелянта .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року у справі № 902/165/13-г залишити без змін , а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю " Назарет Транс" залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.