Постанова № 33881519, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 925/880/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2013

у справі №925/880/13 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський"

про стягнення 108138,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.07.2013 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" (далі - відповідач) про стягнення 108138,42 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 104480,18 грн основного боргу, 3048,53 грн пені, 609,71 грн 3% річних та 2162,77 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2013 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, порушив норми процесуального права, чим позбавив відповідача на захист.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 02.10.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 09.08.2013) позивачу - 12.08.2013 та відповідачу - 13.08.2013, долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 02.10.2013 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, з метою дотримання ст.102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №03 (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах договору передати, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах договору прийняти та своєчасно оплатити товар ветеринарного призначення (п.1.1 договору).

Доказом факту поставки товару є оформлені належним чином видаткові документи (видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 загальна ціна договору складається з сум поставок, вказаних у рахунках і видаткових накладних на кожну партію товару, та складає 200000,00 грн.

Згідно п.3.3 договору покупець здійснює оплату поставленого товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця протягом 14 календарних днів з дати отримання товару.

У п.4.3 договору зазначено, що передача товару здійснюється представниками продавця та покупця згідно з видатковою накладною на підставі довіреності, виданої на пред'явника, оформленої відповідно до чинного законодавства та підписаної керівником та головним бухгалтером покупця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 (п.10.1 договору).

Як вбачається з позовної заяви, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1301863,74 грн, в тому числі з 05.06.2012 по 14.12.2012 на 721204,62 грн, що не заперечується сторонами.

Позивачем для долучення до матеріалів справи надано копії видаткових накладних від 27.08.2012 №3343 на 91392,36 грн, від 18.09.2012 №3645 на 50092,32 грн, від 28.09.2012 №3812 на 48207,24 грн та №3813 на 1836,00 грн, від 05.10.2012 №3944 на 17856,00 грн, від 09.10.2012 №3988 на 61702,32 грн та №3991 на 7118,70 грн, від 22.10.2012 №4150 на 58350,72 грн та №4151 на 3910,50 грн, від 07.11.2012 №4375 на 45210,18 грн, від 20.11.2012 №4529 на 82941,12 грн, від 14.12.2012 №4851 на 35250,12 грн та №4852 на 980,40 грн, що свідчать про поставку товару на 504847,00 грн.

Факт отримання товару за вказаними накладними підтверджується підписом уповноваженої відповідачем згідно наявних в матеріалах справи довіреностей особи в графі "Отримав(ла)".

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, ТОВ "Селекційний племзавод "Золотінський" розрахувалось за поставлений товар частково, а саме в сумі 1197383,00 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 104480,12 грн.

Дана сума боргу відображена у акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 по 21.05.2013, який підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками.

Доказів погашення боргу відповідач на надав, суму заборгованості не заперечив, контррозрахунку не надав, таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу та стягнув з відповідача на користь позивача 104480,18 грн основного боргу.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до п.8.3 договору у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день такого прострочення.

Позивачем наведено розрахунок сум пені та 3% річних, згідно якого він просить стягнути з відповідача 3048,53 грн пені та 609,71 грн 3% річних.

Перевіривши розрахунки пені та 3% річних, колегія суддів вважає їх правильними та погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення 3048,53 грн. пені та 609,71 грн. 3% річних.

Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2013 суд першої інстанції виніс ухвалу про порушення провадження у справі №925/880/13, якою зобов'язав відповідача надати письмовий відзив на позовну заяву. 14.06.2013 ухвала отримана представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням №076780 (Піщане) про вручення поштового відправлення.

25.06.2013 судове засідання відкладено на 16.07.2013 в зв'язку з неявкою представників сторін. Повторно зобов'язано відповідача надати обґрунтований відзив на позовну заяву з документами та контррозрахунок позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал не виконав, відзиву на позовну заяву та контррозрахунок суми боргу не надав, натомість через відділ документального забезпечення Господарського суду Черкаської області 16.07.2013 подав клопотання про відкладення в зв'язку з відсутністю представника.

Згідно з ст. 28 ГПК України представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.

Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа та не забороняє посадовій особі товариства особисто брати участь у справі.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Стаття 77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Ознайомившись з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що у ньому відсутні ґрунтовні пояснення причини відсутності представника та не додано належних доказів, в розумінні ст.33 ГПК України, на підтвердження клопотання.

За таких обставин колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права при відмові відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2013 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2013 у справі №925/880/13 - без змін.

2. Матеріали справи №925/880/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.