Постанова № 33881512, 24.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. справа№ 5011-27/4956-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Голиця В.В.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

на рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2013 р.

у справі № 5011-27/4956-2012 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

про стягнення 19579114,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня», правонаступником якого за всіма правами і обов`язками є Публічне акціонерне товариство «Завод «Ленінська кузня» (далі - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р. у розмірі 19579114,04 грн., у тому числі: 15177010,00 грн. (1900000,00 дол. США) - основної заборгованості, 2346112,93 грн. (293708,35 дол. США) - нарахованих відсотків по кредиту за період з 01.04.2011 р. по 05.04.2012 р., 60708,04 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 26.07.2011 р. по 31.12.2011 р., 318093,50 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 26.07.2011 р. по 05.04.2012 р., 38299,71 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, нараховану за період з 01.11.2011 р. по 05.04.2012 р. та 1638889,86 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, нараховану за період з 26.07.2011 р. по 05.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-27/4956-2012.

В процесі розгляду справи 28.03.2013 р. Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (уточнення), у якій позивач просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р. у розмірі 20459023,62 грн., у тому числі: 15186700,00 грн. - основної заборгованості, 3284124,11 грн. - нарахованих відсотків по кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2012 р., 758918,96 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 28.07.2011 р. по 27.03.2013 р., 101106,25 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, нараховану за період з 28.03.2012 р. по 28.02.2013 р. та 1128174,30 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, нараховану за період з 28.09.2012 р. по 27.03.2013 р. Позовні вимоги в частині інфляційного збільшення суми кредиту позивачем не підтримані.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.05.2013 р. у справі № 5011-27/4956-2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», з урахуванням заяви про їх збільшення, задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 16.05.2013 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні на його користь пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, нараховану за період з 28.03.2012 р. по 28.02.2013 р., у розмірі 101106,25 грн., та пені за несвоєчасну сплату кредиту, нараховану за період з 28.09.2012 р. по 27.03.2013 р., у розмірі 1128174,30 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що оскільки основне зобов`язання по поверненню кредиту за договором мало бути виконане відповідачем у строк до 25.07.2011 р., право на нарахування пені у позивача закінчилося 25.01.2012 р, тобто через 6 місяців від дня виконання зобов`язання, як встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5011-27/4956-2012, а розгляд справи призначено на 06.08.2013 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці склад суду змінено, визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Рябуха В.І., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 20.08.2013 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 р. у зв`язку із виходом судді Андрієнка В.В. з відпустки склад суду змінено, визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2013 р у зв`язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 24.09.2013 р у зв`язку з неявкою представників відповідача.

В засідання суду, призначене на 24.09.2013 р., представники відповідача знову не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

15.03.2007 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Завод "Ленінська кузня", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня" (далі - відповідач) був укладений Кредитний договір № 6421-20/7-1в (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 2.1 якого Банк (позивач) відкриває Позичальнику (відповідачу) відкличну кредитну лінію строком дії з "15" березня 2007 року по "14" вересня 2008 року зі сплатою 13,5% відсотків річних за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 2.2 вказаного договору ліміт кредитної лінії за Кредитним договором встановлений в розмірі 2000000,00 USD (два мільйони) доларів США.

Пунктом 2.3 Кредитного договору передбачено можливість отримання Позичальником кредитних коштів (далі - Кредит або Кредити) частинами (далі - Траншами).

Умови кредитування визначені сторонами в пунктах 3.1 - 3.5 Кредитного договору, зокрема:

- видача Кредитів здійснюється в межах зазначеного в пункті 2.2 цього договору ліміту кредитної лінії та за виконання умов забезпеченості, викладених в п. 4.1 цього договору в порядку, визначеному підпунктами 3.1.1 - 3.1.2 п. 3.1 Кредитного договору (п. 3.1 Кредитного договору);

- нарахування Банком відсотків за користування кредитною лінією починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного їх погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією. В розрахунку суми відсотків приймається 360 (триста шістдесят) днів в календарному році (3.2 Кредитного договору);

- відсотки за користування кредитною лінією нараховуються Банком щомісячно за період включно з "26"-го числа попереднього місяця по "25"-е число поточного місяця та сплачуються Позичальником щомісячно, до останнього робочого дня поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредитної лінії (п. 3.3 Кредитного договору);

- у випадку прострочення погашення кредитної лінії відсотки на суму кредитної лінії нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредитної лінії (п. 3.4 Кредитного договору).

- у випадку зміни порядку кредитування та/ або ціни кредитних ресурсів (включаючи зміну розміру облікової ставки Національного банку України) банк та Позичальник вносять зміни до кредитного договору шляхом укладання додаткової угоди протягом 3 банківських днів з моменту направлення повідомлення Позичальнику про такі зміни (п. 3.5 Кредитного договору).

Пунктом 4.1 Кредитного договору встановлено, що кредитна лінія забезпечується заставою судна середнього риболовного морозильного траулеру заставною вартістю 22202452,95 грн., а також всім належним Позичальнику майном, коштами та всіма активами, що належать йому на правах власності, перебувають у нього на балансі, незважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 договору Позичальник (відповідач) зобов'язувався, зокрема:

- використати кредитні кошти на цілі, передбачені цим Договором і повернути одержані кредитні кошти в строк не пізніше "14" вересня 2008 року (п.п. 5.2.1 п. 5.2 Кредитного договору);

- сплачувати Банку належні відсотки за користування Кредитом згідно п. 3.2., п. 3.3. та п.3.4. цього Договору (п.п. 5.2.2 п. 5.2 Кредитного договору);

- за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, сплачувати Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу (п.п. 5.2.3 п. 5.2 Кредитного договору);

- у випадку порушення умов кредитного договору (як своєчасного повернення основного боргу та/або сплати відсотків так і будь-яких інших платежів) протягом п'яти днів від настання відповідної події достроково повернути Банку кредитні кошти у повному обсязі та сплатити відсотки за фактичне користування кредитною лінією та інші зобов'язання за цим договором (п.п. 5.2.5 п. 5.2 Кредитного договору).

Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією, Позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору цей договір вступив в силу з дати його підписання та діє до повного погашення кредитної лінії та сплати нарахованих відсотків за користування нею, а також інших боргових зобов'язань Позичальника за цим договором.

Згідно з п. 9.2 Кредитного договору всі зміни та доповнення до даного договору мають вноситись за згодою сторін у письмовій формі.

01.07.2008 р., 10.09.2008 р., 19.11.2008 р., 28.01.2009 р., 30.03.2009 р. та 26.06.2009 р. між сторонами були укладені Договори про внесення змін до Кредитного договору № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р., відповідно до останнього з яких, датованого 26 червня 2009 року, Банк відкрив Позичальнику відкличну кредитну лінію строком дії з 15.03.2007 р. по 25.07.2011 р. зі сплатою 17,5 % річних; починаючи з 01.07.2009 р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами була встановлена на рівні 15 % річних; також встановлено графік зменшення ліміту кредитування.

На виконання умов Кредитного договору № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р. (зі змінами та доповненнями), позивач перерахував на позичковий рахунок відповідача кредитні кошти в загальній сумі 2623218,65 доларів США, що підтверджується виписками по рахунку № 2062390228 та наступними меморіальними ордерами, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- № 7972 від 16.03.2007 р. на суму 52000,00 доларів США;

- № 1840 від 20.03.2007 р. на суму 140000,00 доларів США;

- № 4868 від 21.03.2007 р. на суму 44144,33 доларів США;

- № 4562 від 22.03.2007 р. на суму 403065,96 доларів США;

- № 9660 від 23.03.2007 р. на суму 340000,00 доларів США;

- № 6431 від 28.03.2007 р. на суму 153704,00 доларів США;

- № 7130 від 19.04.2007 р. на суму 30000,00 доларів США;

- № 9878 від 11.05.2007 р. на суму 40000,00 доларів США;

- № 6042 від 17.05.2007 р. на суму 50000,00 доларів США;

- № 1470 від 24.05.2007 р. на суму 200000,00 доларів США;

- № 2798 від 08.06.2007 р. на суму 30000,00 доларів США;

- № 1627 від 12.06.2007 р. на суму 256281,60 доларів США;

- № 5201 від 13.06.2007 р. на суму 55000,00 доларів США;

- № 9257 від 22.06.2007 р. на суму 68000,00 доларів США;

- № 3509 від 26.06.2007 р. на суму 25000,00 доларів США;

- № 7374 від 19.07.2007 р. на суму 55391,73 доларів США;

- № 7268 від 22.08.2007 р. на суму 16981,03 доларів США;

- № 7568 від 23.08.2007 р. на суму 405000,00 доларів США;

- № 5485 від 31.08.2007 р. на суму 6650,00 доларів США;

- № 4080 від 05.09.2007 р. на суму 40000,00 доларів США;

- № 4221 від 07.09.2007 р. на суму 4600,00 доларів США;

- № 4660 від 20.09.2007 р. на суму 140000,00 доларів США;

- № 5596 від 03.10.2007 р. на суму 26400,00 доларів США;

- № 7843 від 05.10.2007 р. на суму 26000,00 доларів США;

- № 5451 від 23.10.2007 р. на суму 15000,00 доларів США

(надалі разом - меморіальні ордери на загальну суму 2623218,65 доларів США).

На думку позивача, спір між сторонами виник внаслідок того, що Публічне акціонерне товариство «Завод «Ленінська кузня» не виконало покладених на нього умовами Кредитного договору № 6421-20/7-1в від 15.03.2007р. (зі змінами та доповненнями) зобов'язань, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача станом на 28.03.2013 р. (дата подання заяви про збільшення позовних вимог) становить 2559617,62 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 28.03.2013 р. становить 20459023,62 грн., з яких:

- основна сума заборгованості за кредитом - 15186700,00 грн., що є еквівалентом 1900000,00 доларів США за курсом НБУ станом на 28.03.2013 р.;

- нараховані відсотки за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2012 р. - 3284124,11 грн., що є еквівалентом 410875,03 доларів США за курсом НБУ станом на 28.03.2013 р.;

- 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, нараховані за період з 28.07.2011 р. по 27.03.2013 р. - 758918,96 грн., що є еквівалентом 94947,95 доларів США за курсом НБУ станом на 28.03.2013 р.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахована за період з 28.03.2012 р. по 28.02.2013 р. - 101106,25 грн., що є еквівалентом 12649,35 доларів США за курсом НБУ станом на 28.03.2013 р.;

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахована за період з 28.09.2012 р. по 27.03.2013 р. - 1128174,30 грн., що є еквівалентом 141145,29 доларів США за курсом НБУ станом на 28.03.2013 р.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору (в редакції Договору від 26.06.2009 р. про внесення змін до Кредитного договору № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р.) сторони дійшли згоди, що Банк відкриває Позичальнику відкличну кредитну лінію строком дії з 15 березня 2007 року по 25 липня 2011 року.

Відповідно до пунктів 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3 Кредитного договору відповідач (Позичальник) зобов'язався повернути одержані кредитні кошти, сплачувати позивачу (Банку) належні відсотки за користування кредитом згідно пунктів 3.2, 3.3, 3.4 даного договору, а також, за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, відповідач зобов'язався сплачувати позивачу додатково до встановленої відсоткової ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснив погашення спірного кредиту частково в сумі 723218,65 доларів США (17.08.2007 р. - 560457,34 доларів США, 27.09.2007 р. - 63109,53 доларів США, 07.10.2009 р. - 99651,78 доларів США), у зв'язку з чим основна сума заборгованості відповідача за кредитом станом на час розгляду спору по суті в суді першої інстанції становить 1900000,00 доларів США. Матеріалами справи також підтверджується наявність заборгованості відповідача в частині сплати відсотків за користування кредитною лінією.

Враховуючи наведене та пункт 2.1 Кредитного договору (в редакції Договору від 26.06.2009 р. про внесення змін до Кредитного договору № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р.), відповідно до якого строк дії кредитної лінії встановлений з 15 березня 2007 року по 25 липня 2011 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно несвоєчасного та неповного повернення відповідачем спірного кредиту, а також про несвоєчасну та неповну сплату відповідачем відсотків за користування кредитною лінією, що свідчить про порушення відповідачем умов Кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Зокрема, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами ч. 1 ст. 1049 встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15186700,00 грн. основної заборгованості за Кредитним договором та 3284124,11 грн. нарахованих відсотків по кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2012 р. підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, з огляду на те, що відповідачем в порушення умов укладеного договору зобов`язання за ним не виконано, позивачем правомірно заявлено вимогу стосовно стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» 758918,96 грн. 3% річних, нарахованих за період з 28.07.2011 р. по 27.03.2013 р. Розрахунок вказаної суми відсотків перевірений судом апеляційної інстанції та відповідає вимогам закону.

Що ж стосується позовних вимог у частині стягнення з відповідача 101106,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, нараховану за період з 28.03.2012 р. по 28.02.2013 р., та 1128174,30 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, нараховану за період з 28.09.2012 р. по 27.03.2013 р., колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено, відповідно до пунктів 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3 Кредитного договору відповідач (Позичальник) зобов'язався повернути одержані кредитні кошти, сплачувати позивачу (Банку) належні відсотки за користування кредитом згідно пунктів 3.2, 3.3, 3.4 даного договору, а також, за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, відповідач зобов'язався сплачувати позивачу додатково до встановленої відсоткової ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу.

Крім того, п. 8.1 Кредитного договору встановлено, що за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією, Позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу.

Оскільки 26.06.2009 р. між сторонами було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 6421-20/7-1в від 15.03.2007 р., відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику відкличну кредитну лінію строком дії з 15.03.2007 р. по 25.07.2011 р. зі сплатою 17,5 % річних, починаючи з 01.07.2009 р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами була встановлена на рівні 15 % річних, основне зобов`язання за Кредитним договором по поверненню кредиту та зобов`язання стосовно сплати відсотків за користування кредитом мали бути виконані відповідачем у строк до 25.07.2011 р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зміст укладеного між сторонами кредитного договору не містить умов стосовно збільшення понад шість місяців нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання.

Тому слід зазначити, що оскільки зобов`язання відповідача по поверненню кредиту та відсотків за ним мали бути виконані до 25.07.2011 р., з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені було здійснено позивачем поза шестимісячним терміном, тобто після 25.01.2012 р., що звичайно є порушенням вимог чинного законодавства України та умов укладеного договору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» 101106,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, нараховану за період з 28.03.2012 р. по 28.02.2013 р., та 1128174,30 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, нараховану за період з 28.09.2012 р. по 27.03.2013 р., задоволенню не підлягають.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Публічним акціонерним товариством «Завод «Ленінська кузня» належним чином обґрунтовані вимоги та доводи апеляційної скарги, які, в свою чергу, позивачем не спростовані.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2013 р. у справі № 5011-27/4956-2012 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» 101106,25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту та 1128174,30 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2013 р. у справі № 5011-27/4956-2012 у частині задоволення позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» 101106,25 грн. (сто одну тисячу сто шість гривень 25 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту та 1128174,30 грн. (один мільйон сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят чотири гривні 30 коп.) пені за несвоєчасну сплату кредиту скасувати.

3. Прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 14312364), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А; ідентифікаційний код 24214088) 15186700,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів сто вісімдесят шість тисяч сімсот гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом, 3284124,11 грн. (три мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі сто двадцять чотири гривні 11 коп.) заборгованості за відсотками, 758918,96 грн. (сімсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 96 коп.) 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, 64683,91 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят три гривні 91 коп.) судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.»

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А; ідентифікаційний код 24214088) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 14312364) 12292,80 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто дві гривні 80 коп.) витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 5011-27/4956-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.