Вирок № 33881055, 03.10.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7957/13-к р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сировєтнік Т.І.

при секретарі - Махлай К.М.

з участю прокурора - Хасаєва К.Н.

захисника - адвоката ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12013180090000194 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодружений, працює директором ПП «ТБ Машинобудівний завод», проживає АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2, судимий 29.11.2012 року Автозаводським райсудом м. Кременчука за ч.1,ч.. ст.190 КК України на 2 роки обмеження волі відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

в скоєні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2010 року ОСОБА_3 з метою заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами суб*єктів господарювання ринку України зареєстрував в м. Кременчуці приватне підприємство «ТБ «Машинобудівний завод», яке займалося в сфері купівлі-продажу сільськогосподарської техніки та обладнання.

10.11.2010 року ОСОБА_3 зареєстрував у відділі з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ПП «Машинобудівний завод» ( код ЄДРПОУ 33180535). 02.12.2010 року ПП «ТБ Машинобудівний завод» було відкрито рахунок в ПАТ «Банк «Форум» №26005300179605. Наказом 1-к по ПП «Машинобудівний завод» від 10.11.2010 року ОСОБА_3 призначено директором підприємства. Основним видом діяльності ПП «Машинобудівний завод» мала стати діяльність з реалізації сільськогосподарської техніки в її вузлах, агрегатах та запчастинах. Відповідно до статуту приватного підприємства майно останнього становлять виробничі та невиробничі фонди, джерелами формування якого мають стати грошові та матеріальні внески власника, доходи, одержані від реалізації продукції, кредити банків, доходи від цінних паперів, майно, придбане від інших суб*єктів господарювання. Станом на 10.11.2010 року майна підприємство не мало, статутний фонд відсутній, основних засобів підприємство не мало. Таким чином, фактичної можливості придбати товар і здійснювати господарську діяльність ПП «Машинобудівний завод» не мало.

Зареєструвавши підприємство, ОСОБА_3, користуючись всесвітньою мережею Інтернету, почав шукати ймовірних клієнтів на придбання сільськогосподарської техніки, при цьому можливості поставити яку останній не мав.

Так, в січні 2012 року ОСОБА_3, повторно, маючи умисел на привласнення грошових коштів сільськогосподарських підприємств України через Інтернет відшукав реквізити - юридичну адресу, контактні телефони посадових осіб ПП «Оазіс» , розташованого в с. Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, що мало потребу в придбанні конкретного найменування сільськогосподарської техніки та запчастин. Зателефонувавши до вказаного підприємства, ОСОБА_3, представившись директором ПП «Машинобудівний завод», уклав усну угоду з представниками між ПП «Машинобудівний завод» м. Кременчук та ПП «Оазіс» на постачання запасних частин до сільськогосподарської техніки на загальну суму 5994 грн. При цьому можливості поставити вказаний товар ОСОБА_3 не мав. Надалі факсом до ПП «Оазіс» ОСОБА_3 було направлено рахунок-фактуру №12103/01 від 24.01.2012 року, де було вказано найменування товару, його вартість та зобов*язання про доставку.

06.02.2012 року ПП «Оазіс» відповідно до платіжного доручення №51 перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Машинобудівний завод» в ПАТ «Банк Форум» МФО 331984 грошові кошти в сумі 5994 грн. в рахунок оплати товару згідно домовленості. В порушення умов домовленості директором ПП «Машинобудівний завод» ОСОБА_3 названі запчастини до ПП «Оазіс» поставлені не були, грошові кошти, перераховані за поставку товару, ОСОБА_3 з рахунку переведені в готівку та привласнені.

Таким чином ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою привласнив грошові кошти ПП«Оазіс», чим спричинив ПП «Оазіс» матеріальних збитків на суму 5994 грн.

Повторно, в жовтні 2012 року через Інтернет ОСОБА_3 відшукав реквізити - юридичні адреси, контактні телефони посадових осіб підприємства ТОВ «Кам*янське», що мало потребу в придбанні конкретного найменування сільськогосподарської техніки та запчастин. Зателефонувавши представникам даного підприємства, ОСОБА_3, представившись директором ПП «Машинобудівний завод», уклав договір з ТОВ «Кам*янське», на постачання запчастин до сільськогосподарської техніки загальною вартістю 21396 грн. При цьому можливості поставити вказаний товар ОСОБА_3 не мав. Надалі до офісу ТОВ «Кам*янське» ОСОБА_3 було направлено рахунок-фактуру №12218/1 від 16.10.2012 року, де було вказано найменування товару, його вартість та зобов*язання про його доставку.

31.10.2012 року ТОВ «Кам*янське» відповідно до платіжного доручення №1808 перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Машинобудівний завод» в ПАТ «Банк Форум» МФО 322948 грошові кошти 21396 грн. в рахунок оплати товару згідно домовленості. В порушення умов домовленості директором ПП «Машинобудівний завод» ОСОБА_3 названі запчастини до ТОВ «Кам*янське» поставлені не були, грошові кошти не перераховані за поставку товару, ОСОБА_3 з рахунку переведені в готівку та привласнені.

Таким чином ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою привласнив грошові кошти ТОВ «Кам*янське», чим спричинив тому матеріальних збитків на суму 21396 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.2 ст.190 КК України за двома епізодами обвинувачення визнав повністю, підтвердивши всі обставини вчинення ним заволодіння грошовими коштами вище вказаних підприємств в січні та жовтні 2012 року шляхом обману та зловживання довірою посадових осіб вище вказаних приватних підприємств, впевнивши їх у виконанні замовлення за усною домовленістю на постачання сільськогосподарської техніки, і не виконавши цих усних домовленостей.

Крім повного визнання вина підсудного у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі дослідженими в судовому засіданні доказами, показаннями представника потерпілого - ТОВ «Кам*янське» ОСОБА_2 та іншими зібраними у кримінальному провадженні №12013180090000194 доказами у їх сукупності, які не оспорювалися обвинуваченим .

Оскільки учасниками судового засідання не оспорювалися фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та зібрані докази, надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_3, суд, визнавши недоцільним дослідження цих доказів в повному обсязі, які є належні, допустимі, достатні для визнання винуватості обвинуваченого, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_2

Суд вважає винуватість ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.190 КК України, а саме в умисному заволодінні чужим майном - грошовими коштами ПП «Оазіс», ТОВ «Кам*янське» шляхом обману та зловживання довірою, вчинені повторно, доведеною.

При визначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинуваченого, який працює, посередньо характеризується за місцем проживання, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які є злочинами середньої тяжкості, обставини, що пом*якшують та обтяжують йому покарання.

Обставинами, які пом*якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, сприяння органам досудового розслідування в розкритті кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

З врахуванням особи обвинуваченого, фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення останнього можливо без ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляді обмеження волі на строк в межах санкції ч.2 ст.190 КК України, за якою його визнано винним,

Оскільки дані кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 вчинив до винесення вироку Автозаводським райсудом м. Кременчука від 29.11.2012 року, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 остаточне покарання на піставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за різними вироками, та звільнивши від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком, та покладанням передбачених ст.76 КК України обов*язків .

Суд вважає обгрунтованим заявлений ПП «Оазіс» до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, який підлягає повному відшкодуванню та стягненню з винної особи - обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.190 КК України, призначивши покарання у вигляді 2 років обмеження волі

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за різними вироками визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

Відповідно до ст..75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов*язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, не виїздити за межі України на постійне місце проживання без відому органу кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов ПП «Оазіс» Нікопольського району Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП «Оазіс» Нікопольського району Дніпропетровської області 5994 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.1,ч.2 ст.394 КК України до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

СУДДЯ: