Постанова № 33880150, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1846/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

при секретарі Бабенко Д.В.

за участю:

представника позивача Філіппової О.Г.

представника відповідача Мусієнко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" про нарахування та стягнення грошових зобов'язань , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" про нарахування та стягнення грошових зобов'язань, в якому просив нарахування та стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 204422,50 грн., в тому числі основного платежу - 165938 грн. та фінансових санкцій 41484,50 грн. з TOB "Прилуцьке ХПП"

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, "Прилуцьке ХПП" є юридичною особою і перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ як платник податків з 24.06.2010 року.

Так, в період з 13.03.2013 року по 26.03.2013 року позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "Прилуцьке ХПП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.06.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.04.2013 року № 290/22-37139103.

Згідно висновків акту перевірки, Прилуцькою ОДПІ, зокрема, встановлено порушення пп. 153.2.1, пп. 153.2.2, пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, пп. 1.20.1, пп.1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 165938 грн. в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 165938 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки TOB "Прилуцьке ХПП", звернулось до Прилуцької ОДПІ з запереченнями від 08.04.2013 року № 249. За наслідками розгляду заперечень, податковий орган повідомив відповідача, що висновки акту перевірки були зроблені відповідно діючих законодавчих актів, заперечення залишено без задоволення, а акт від 02.04.2013 року № 290/22-37139103 без змін.

При цьому, на підставі акту перевірки від 02.04.2013 № 290/22-37139103, Прилуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.04.2013 року № 0000262202 125, за яким сума податкового зобов'язання з податку на прибуток складає 204422,50 грн. (в т. ч. фінансові санкції - 41484,50 грн., основний платіж - 165938 грн.).

ТОВ «Прилуцьке ХПП» листом від 25.04.2013 року повідомило позивача, що до Чернігівської ДПА було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0000262202 125, у зв'язку з чим податковим органом було відкликане вказане ППР.

В той же час, зважаючи на положення п. 39.15 ст. 39, п.п. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 ПК України, п. 5.6 р.5 Наказу МФУ від 28.11.2012 року № 1236 «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», Прилуцька ОДПІ звернулася до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток визначеного із застосуванням звичайних цін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні рівня звичайних цін реалізованої кукурудзи фуражної податковий орган діяв не у межах п. 1.20.1 и. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відтак, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про нарахування та стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 204422,50 грн., в тому числі основного платежу-165938 грн. та фінансових санкцій 41484.50 грн., з TOB "Прилуцьке ХПП", за результатами акту перевірки від 02.04.2013 року № 290/22-37139103 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем (продавець) укладено контракт від 15.06.2012 року № 17/06/12-С з NEW ZEALAND AGROSELL LIMITED (Нова Зеландія) (покупець).

Згідно вищенаведеного контракту продавець продає, а покупець купує кукурудзу для кормових потреб українського походження урожаю 2012 року, не ГМО в кількості 2700,0 тон (+/-10%) по ціні 175,00 доларів США за 1 метричну тонну. Загальна сума контракту складає 472500 доларів США +/- 10%.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Товар буде поставлено залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення оплачене до) Миколаївський морський порт (пункт призначення), згідно Інкотермс 2000 та умовами даного контракту.

Період поставки товару, згідно з п. 2.3 Контракту визначено з 01.10.2012 року - 20.10.2012 року. Дотаю поставки сторони приймають дату в пункті призначення (п. 2.4).

Згідно з ВМД 504050000/2012/104153 від 23.11.12 року: одержувач - NEW ZEALAND AGROSELL LIMITED, TOB "Прилуцьке ХПП" здійснено реалізацію кукурудзи 3-го класу, вага 2712.9 т, ціна товару 474761.88 дол. США. Ціна реалізації - 175 доларів за 1 тонну, курс НБУ 7,993 грн./l дол. США. .

В ході проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ звернулося з листами до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 15.03.2013 № 3876/9/22-016 та до Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 15.03.2013 № 3874/9/22-016 з проханням надати інформацію щодо дослідження обставин здійснення TOB "Прилуцьке ХПП" експортних операцій з поставки сільськогосподарської продукції, а саме: кукурудзи 3 класу і дослідження рівня звичайних цін; надати рівень справедливих ринкових цін при оптовому продажу на експорт кукурудзи 3 класу на дату складання Контрактів та підтвердити, що ціна Контракту (договору, правочину) не відповідає (відповідає) рівню звичайної ціни.

Як вбачається із відповіді ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 27.03.13 року № 1498, відповідно до аналізу даних спеціалізованої аналітично-інформаційної агенції "АПК Інформ", середній розрахунковий рівень цін (попит) на кукурудзу фуражну, на умовах СРТ - порти України станом на 15.06.2012 становить 211,44 дол. США.

В зазначеній вище довідці також було зазначено, що виходячи із світового досвіду, поставки кукурудзи можуть відбуватися, як за довготерміновими контрактами, ціни яких зафіксовані для майбутніх поставок, так і разовими (spot) контрактами, ціни для яких встановлюються відповідно до кон'юнктури ринку в поточний період. Інформація щодо типу контрактів в використаних джерелах інформації відсутня, при цьому, рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, виробника, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку.

На підставі наведеного вище, судом першої інстанції було зроблено висновок, що укладений між відповідачем та контрагентом контракт необхідно вважати довготерміновим контрактом, ціни для якого встановлюються відповідно до кон»юктури ринку та інших особливостей, а тому ціну на сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзи 3 класу, зазначену у контракті, не можна вважати завищеною.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до положень п.п. 14.1.71 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПК, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п 153.2.1. п. 153.2 ст. 153 ПК, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги) (п.п. 153.2.2 п. 153.2, ст. 153 ПК України).

Згідно з приписами п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 ПК, положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які не є платниками цього податку або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Підпунктом 1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до положень п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у. встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що TOB "Прилуцьке ХПП" з NEW ZEALAND AGROSELL LIMITED було укладено форвардний контракт, який являє собою двосторонню угоду за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому.

В силу п. 2 Положення, форвардний контракт належить до деривативів, тобто цей контракт є стандартним документом, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому.

При цьому, момент визначення ціни товару збігається з моментом укладання форвардного контракту, проте момент продажу товару відповідає моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, датою укладення даного контракту є 15.06.2012 року, предметом договору є кукурудза фуражна урожаю 2012 року, яка поставлялась покупцю у майбутньому, а саме з 01.10.2010 року - 20.10.2012 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку поставка кукурудзи відбувалась за довготерміновим, а не разовим контрактом.

Такий висновок суду мотивовано тим, що ціна вказаної операції зафіксована для майбутньої поставки. При цьому судом не враховано той факт, що не будь-який форвардний контракт обов'язково є довготерміновим. Так, умовами контракту від 15.06.2012 року № 17/06/12-С передбачено здійснення разової поставки, з можливістю здійснення поставки партіями. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що наявна в матеріалах справи копія ВМД 504050000/2012/104153 від 23.11.12 року (а.с. 58) також свідчить про разову поставку Товару, при цьому період з моменту підписання Контракту до моменту поставки складає 6 місяців.

З цих підстав колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку поставка кукурудзи відбувалась за довготерміновим, а не разовим (spot) контрактом. Відтак, ціни на товар мали встановлюватися відповідно до кон'юнктури ринку в поточний період, рівень яких міг змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, виробника, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо, при цьому, згідно довідки «Консалтингової Агенції ААА» рівень середньої ціни на вказаний товар знаходився у межах від 204 до 237 доларів США за тонну згідно міжбанківського валютного курсу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що суд першої інстанції, погодившись з твердженням відповідача стосовно обґрунтованості договірної ціни виходячи з довідки "Консалтингової Агенції AAA" від 23.04.2013 року, послався тільки на пояснення представників відповідача, що оскільки в 2012 році дуже значно збільшились посіви кукурудзи як в Україні, так і за кордоном, тому, як наслідок, у 1 половині 2012 року відбувався стабільний "обвал" цін на кукурудзу, однак не звернув уваги на той факт, що такої інформації вказана довідка не містить (а.с. 102).

Більше того, в ній вказано, що ціна на кукурудзу на умовах постачання СРТ - порт Миколаїв (що відповідає п. 2.1 Контракту) знаходилась у межах від 204 до 237 доларів США за тонну згідно міжбанківського валютного курсу.

Відповідно до графіку «Динаміка цін на кукурудзу фуражну, USD/т», а також даних таблиці 2. «Ціна на кукурудзу фуражну, СРТ», «Консалтинговою Агенцією ААА» станом на 14.06.2012 року та 15.06.2012 року було спрогнозовано зростання ціни на кукурудзу, яка мала становити 210 (за курсом НБУ) та 208 доларів США (за міжбанківським курсом) за тонну (а.с.103).

Вказане свідчить про те, що визначення сторонами ціни на товар відбувалося не на основі прогнозу щодо динаміки цін на кукурудзу, тому такі посилання відповідача колегія оцінює критично.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання позивача на довідку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 01.04.2013 року, як доказ середнього рівня розрахункових цін на кукурудзу фуражну в розмірі 211,44 доларів США.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при визначенні рівня звичайних цін реалізованої кукурудзи фуражної податковий орган діяв у межах, передбачених п. 1.20.1 и. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а відтак позовні вимоги про нарахування та стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 204422,50 грн., в тому числі основного платежу-165938 грн. та фінансових санкцій 41484.50 грн., з TOB "Прилуцьке ХПП", є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, крім того, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права і висновки, покладені в основу мотивування цього рішення, не відповідають фактичним обставинам, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С ТА Н О В И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.13 року за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" про нарахування та стягнення грошових зобов'язань - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.13 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби задовольнити.

Нарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 204 422, 50 грн., в тому числі основного платежу 165 938 та фінансових санкцій 41484, 50 грн., та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" сплатити нараховане зобов'язання в сумі 204 422,50 грн. на рахунок: 31114009700006, отримувач: Прилуцьке УК/м.Прилуки/11021000, код отримувача 37984681, МФО 853592, Банк Прилуцьке УК.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя І.О. Грибан

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2013 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.